Про жінок у політиці сказати слово

Нинішній парламент має найбільше представництво жінок за всю історію незалежної України – трохи більше 20%. І така ситуація склалася у тому числі і завдяки гендерним квотам, що передбачають у виборчих списках партій не менше третини представників/представниць однієї статі. Квоти добровільні, але вони дають політичним силам фінансові бонуси: у разі їх дотримання за результатами виборів, парламентські партії отримують додатково 10% щорічного обсягу державного фінансування. До речі, у Чернігівській міській раді працюють 12 депутаток, що складає майже третину складу місцевої ради, а 20% представництво було у нашій раді ще 2006 року.

Водночас новий Виборчий кодекс пропонує гендерні квоти на рівні 40%. Це означає, що у кожній партійній п’ятірці мають бути, як чоловіки, так і жінки (не менше двох кандидатів однієї статі). Чи зможемо на практиці ще збільшити кількість жінок у Верховній Раді України, будемо знати тільки за п’ять років. Місцеві вибори, швидше за все, пройдуть з обов’язковими 30% гендерними квотами.

Попри активну участь жінок у суспільному житті та ХХІ століття за вікном, і нині сприйняття політикинь залишається неоднозначним. Обов’язково знайдеться хтось (незалежно від віку і статі), хто нагадає, як мантру, що місце жінок – у сім’ї, вони мають займатися побутовими справами, народжувати і виховувати дітей. Звичайно, це особистий вибір кожної жінки – бути лише у родині, чи працювати над вирішенням суспільних питань, поєднуючи кар’єру і піклування про рідних. Питання в іншому: аби ті жінки, які хочуть займатися політикою, могли безперешкодно реалізувати цю можливість.

Що означає присутність жінок у політиці? У європейських країнах, у парламентах яких кількість жінок досягає 40%, більша увага приділяється питанням якості життя людей, значно вищі соціальні стандарти, і вони мають тенденцію до зростання. Варто згадати прем’єрку Великобританії Маргарет Тетчер, яка говорила: «Якщо ви хочете щось обговорити – ідіть до чоловіка, якщо хочете реально зробити – ідіть до жінки».

Естонська політикиня, соціологиня, екс-депутатка Європарламенту Мар’ю Лаурістін вважає, що «розумні прагматичні рішення можна досягти там, де жінок більше, але не там, де їх мало, або за своїми діями вони схожі на політиків-чоловіків». Тож, у політиці, на її думку, жінка має залишатися жінкою. «Я ніколи не була феміністкою у тому сенсі, що жінки повинні мати спеціальні права. І чоловіки, і жінки мають права. Але у чоловіків і жінок різні погляди на те, як досягати цілей. Для чоловіків політика є спортом – хто кого переміг, хто кого обігнав, хто з ким бореться…Для жінок політика – можливість вирішувати різні проблеми», - поділилася вона під час конференції для регіональних журналістів в Українському кризовому медіа-центрі, що відбулася за підтримки Естонського центру східного партнерства.

У кожному суспільстві свої традиції і свій шлях до розширення участі жінок у політиці. А взагалі без присутності жінок політика (чи то державний рівень, чи місцевий), не може бути демократичною. Це однозначно!