Російсько – Українська війна? Що далі?!?

У будь-яких країн-сусідів завжди виникають ті, чи інші проблеми у стосунках. З історії минулих століть – це, майже, завжди суперечливі території. Двадцяте століття дало ще один прецедент – ідеологічний. Але, як не крути, все одно, все зводиться до одного – збагачення. Для чого буде використане «збагачення» - це на розсуд агресора.

Назва держави «Росія» в історії походить від збільшення її території та перетворення на імперію. Ну, не могла вона носити суто вузьку назву «Московія». Тут потрібна загальна назва для всіх загарбаних територій та глибока історична ідеологія (Росія - росіянє). Доречи, СРСР пішла по такому ж принципу, і не помилилася: Радянський Союз та радянський народ.

Сьогодення збирачів землі Радянської виробили, начеб-то, не погану ідеологію, яка йшла трьома ведмедями – історичний (спільна героїчна історія(в основі «Велика вітчизняна війна»)), ідеологічний (Православний «Русский Миръ») та економічний (від теорії Чубайса до «Таможенного союзу»). Все б було не погано, але… є але.
Всі імперіалістичні плани Великої Росії розбиває, як не дивно, Україна. Ну, апріорі, Росія без України, хоч із Казахстаном, Киргистаном… та Бєларуссю – не імперія, а так РФ.
І який же подив з’являється у Москви, коли найвідданіші союзники не просто не йдуть у ТС, а як зрадники (Мазепинці, Петлюрівці, Бандерівці) - біжать у Європу!!!
Блін! Ну, вигнали проклятого прищавого помаранчевого русофоба Ющенка, посадили/закрили націоналістку Тимошенко, поставили СВОГО Януковича, купили, як і завжди, комуняк з потрухами, всунули і призначили своїх агентів у ПР/КМУ/АП/ВРУ тощо. – БАЦ! ЖОПА!!! Да ЙОБ! ЧОМУ?!?

Зі своїми друзями я, колись, сперечався. Вони з мене сміялися. Казали: «Нє гоні, Бонд. Такого бути не може(!), подивись(!), які у них плани(!), скільки агентів прямого впливу... Здадуть – це ж шлюхі продажні, грязь Москви… »
Тоді я їм казав, що Ригі будуть найбільшими націоналістами.
Чуваки не розуміли головного – для донецьких не Україна важливо, а українське БАБЛО. І ділитися вони цим баблом не будуть. А будуть, акумулювати активи в своїх руках. І срати вони хотіли на таких же уєбанів, звідки б ті не були – чи то Росія, чи Європа, чи то США.

Москалі, що те ж цього не прорахували? Можливо в «Дано:» вони це і записували, але не приділили, чомусь, цьому більшої уваги. Чи-то були осліплені «харківськими угодами», чи-то пафосними поцілунками рук Кирилові, а може «табачниковими реформами» в українській історії.

Російські пацани звикли все робити наскоком: бачити де бабло, тиснути, громити і забирати. Але і донецькі не пальцем зроблені. Лоб у лоба?
Ще б кілька років назад москалі проковтнули не пережовуючи, але геополітичний розклад вже не той. І справа зовсім не у великій і сильній Україні, а у трьох найважливіших нюансах:
1.) Втрата авторитету Росії на геополітичному просторі (починаючи від «фе» Бєларусі, Казахстану, Киргизії з проблемами у Придністров’ї до погіршання відносин із США та суб’єктами Євросоюзу);
2.) Економічні проблеми (втрата прибутків Газ/нафта прому, розтрати на підтримку рубля, величезні військові та розвідникові розтрати);
3.) Ну, і головне – крах «Русского Мира» в Україні та за її межами.
Не кажу про бувші Республіки СРСР та Православну церкву під егідою Москви за кордоном, а і в самій Росії.

Що ж московські пацани все ж такі пішли лоб у лоб з малороськими… за ними перше слово. Але не треба скидати з обойми дубоголових донецьких, вони ще не забули, що таке териконові війни, та і природа залишила – їх.
Так що – Російсько-Українська торгівельна войнушка почалась?!? Що далі?
Та й, може, і хай? А ми подивимося, як горять їхні хати/ресурси…