Вирізано сквер на розі вул. Горького й Київської
О пів на сьому вечора п’ятниці, 6 квітня, вирізано скверик на розі вулиць Горького і Київської. Вирізано щонайменше вісім дерев.
Зрізані дерева – цілком здорові й міцні. На гілках уже почали з’являтися зелені бруньки. Якщо є якісь акти про «аварійні дерева» чи будь-які інші папірці в тому ж дусі, це – цілковита брехня.
Пиляли під самісінькими вікнами Дільниці з контролю за благоустроєм Чернігівської міськради, громадської приймальні Чернігівської міської організації Партії регіонів і приймальні народного депутата Сергія Андроса.
Пиляла бригада у складі чотирьох осіб. Один, високий і широкий, вправно орудував бензопилою. Назвемо його умовно «бригадир». Ще один – дещо менших габаритів і двоє інших – «зелена» молодь.
Один з молодих підручних метнувся до автомобіля «Рено» (держномер СВ8171АН), повернувся з фотоапаратом-цифромильницею і дав «бригадиру» познімати на згадку кореспондента під час виконання службових обов’язків. На запрошення представитися «бригадир» відповів відмовою. Злякався, чи що?
Пізніше бригада лісорубів тим же автомобілем наздогнала мене. «Бригадир» з широким обличчям, який був за кермом, чомусь порадив мені… фотографувати дружину (очевидно, побачив мою обручку). Мабуть його вразлива особистість потребувала якоїсь відповіді в бік незваного кореспондента.
Зрізані дерева – цілком здорові й міцні. На гілках уже почали з’являтися зелені бруньки. Якщо є якісь акти про «аварійні дерева» чи будь-які інші папірці в тому ж дусі, це – цілковита брехня.
Пиляли під самісінькими вікнами Дільниці з контролю за благоустроєм Чернігівської міськради, громадської приймальні Чернігівської міської організації Партії регіонів і приймальні народного депутата Сергія Андроса.
Пиляла бригада у складі чотирьох осіб. Один, високий і широкий, вправно орудував бензопилою. Назвемо його умовно «бригадир». Ще один – дещо менших габаритів і двоє інших – «зелена» молодь.
Один з молодих підручних метнувся до автомобіля «Рено» (держномер СВ8171АН), повернувся з фотоапаратом-цифромильницею і дав «бригадиру» познімати на згадку кореспондента під час виконання службових обов’язків. На запрошення представитися «бригадир» відповів відмовою. Злякався, чи що?
Пізніше бригада лісорубів тим же автомобілем наздогнала мене. «Бригадир» з широким обличчям, який був за кермом, чомусь порадив мені… фотографувати дружину (очевидно, побачив мою обручку). Мабуть його вразлива особистість потребувала якоїсь відповіді в бік незваного кореспондента.
Добавить в:
