2 Сентября 2011 17:10
Просмотров: 3922
Метки:
бензин,
заправка,
обслуживание
Минулого тижня cпробував заправитися на хваленій заправці КО-КО, що на виїзді в сторону Гомеля.
Заправка, скажу я вам - обрегочешся!
Минаю заправку, де вже бував раніше. Ціни - помірні, черги нема. Їду ще пару-трійку км на КО-КО. Думаю - спробую, все одно тудою проїжджатиму. Може й правда бенз
не дуже розбавлений? На КО-КО - на полтинник дорожче, ніж в інших.
Заїхав, став.
Дочекався, поки звільниться пістолет. Вставив в бак.
Пішов сказав жінці на касі, щоб мені вмикнули - розрахуюсь по факту.
Тримаю пістолет в баку, чекаю коли увімкне. Ага...
Підійшов заправщик. Не вмикає. Він потицав, потицав - пішов до інших.
Тримаю пістолет в баку, чекаю коли увімкне. Угу...
Чекати набридло, зайшов знову всередину, нагадав про себе.
Тримаю пістолет в баку, чекаю коли увімкне. Ага, щаз...
Знову підійшов заправщик. Я запитав, для кого дрова на заправці - для тих хто на дровах їздить? Сказав, що так. Він ще потицав, пішов до інших. Чекаю коли увімкне.
Чекати набридло.
Вішаю пістолет, починаю закручувати бак.
Підійшов заправщик. Запитує: "Вы уже всьо?" Відповідаю: "Да, все!"
Заводжу. Даю газу з хваленого КО-КО.
Їду назад, на заправку, де нема черги і на полтинник дешевше...
За пару хвилин - від'їжджаю з повним баком.
От вам і хвалена заправка КО-КО.