Бродя по просторам интернета, Я обнаружил одну очень интересную статейку. Она интересна уже тем, что в ней предстаёт музыкально - драмматическая концессия "ПЕРСОНА 38" в несовсем обычном виде.
Про що ми думаємо дивлячись на ці фото? АМОРАЛЬНІТЬ, повне падіння чеснот, розбещеність!
Але ж, саме ці люди претендують на новий стиль, нові ідеї, нові твори в сучасному музично – драматичному мистецтві !
Правий був папуга-секретар міс Ендрю, з кінофільму «Мері Поппінс, до побачення!», коли на запитання журналістки: «Як вам сьогоденна культура?» відповів: «РРРРРРРРРРазврат!».
От і ми, представники рушійної сили еволюції, лінивого пролетаріату та п’яного незаможного селянства стверджуємо: «Цілковитий РРРРРРРРРРазврат!».
За що боролися у 1917 році – за знищення працьовитих власників, духовенства, інтелігенції в т.ч. творчої!
Для чого проводили зачистки у 1932 – 1937 роках – аби під самий корінь винищити усю цю нечисть!
І от знову з’являються ті, хто починає читати систему Станіславського (гомосексуаліста, а не геніального театрала), з’являються ті, хто читає Булгакова (морфініста, а не якогось там генія світової літератури), слухає Хендрікса (наркомана, а не співака та музиканта):
Ти кажеш, що любиш дощ,
Тоді чому, коли він починається, ти відкриваєш парасольку?
Ти кажеш, що любиш вітер,
Тоді чому, коли він дме, ти закриваєш вікна?
Ти кажеш, що любиш сонце,
Тоді чому ховаєшся від нього у затінку?
Коли ти кажеш: «Я кохаю Тебе», мені стає моторошно!
Що це за дурня, що за безглузді запитання? Це марення загниваючої західної культури!
Ми, які виховали декілька поколінь невігласів, трутнів, бовдурів відчуваємо праведний гнів! Ми не дозволимо, аби хтось спробував витягнути м. Чернігів, який у стародавні часи був одним з основних центрів європейської цивілізації, з тієї культурної, соціальної, економічної ями ганьби та безчестя, в котру ми його так старанно затовкли.
Ми любимо СПРАВЖНЄ українське мистецтво, і коли черговий претендент на президенство або депутатство привозить до міста зірок української естради: Верку Сердючку, Потапа та Настю, групу «Нікіта» - ми, усією сірою нетверезою отарою, сунемо на «Красну площу», де під їх чудовий спів п’ємо пиво, лузаємо насіння, б’ємося та підтанцьовуємо. Чи бачив хтось скільки сміття ми залишаємо по собі? Ми такі! Ми – ПІПЛ, ми – ХАВАЄМО!
Саме тому, нам не потрібні такі заходи, як рок-опера «СТІНА» - там треба слухати, думати, переживати, переоцінювати дійсність. Там треба ПЛАТИТИ!
Ми не будемо думати, переживати, переоцінювати!
Ви спромоглися зруйнувати берлінську стіну та «залізну завісу», однак вам ніколи не зруйнувати «стін» та «залізних завіс», які ми збудували у власних мізках, серцях, душах! Ми не вміємо і не хочемо працювати! Ми не будемо ПЛАТИТИ! Нам подавай все «НА ШАРУ» до офіційних свят, а бажано ще й після!
Нас більшість, нас 95% пересічних мешканців! А ті 5% ГРОМАДЯН, які цікавляться культурним життям міста та платять за мистецтво, як би вони не намагалися – нічого не змінять. В крайньому випадку – просто затопчемо брудними, вкраденими у професора Преображенського калошами!
Агов ви, які позиціонують себе з мисленням, творчістю, інноваціями – сидіть у своїх Інтернет окопах і не підводьтеся.
Нехай рок-опери, інші цікаві культурно-мистецькі заходи проходять при порожніх залах, тоді сама ідея перетворення Чернігова на сучасне, європейське, культурне місто - відпаде сама по собі.
Ми, сіра маса, ПЕРЕМОЖЕМО навіть не починаючи бойових дій!
А тепер задамось питанням: «Хто ці фотомоделі?».
Ми розкриємо їх сутність, аби усі знали їх імена та чим вони насправді займаються. На знімках:
- Імпресаріо музично – драматичної концесії «ПерсонА38» - Станіслав Тавлуй-бей Придеснянський;
- Вокалістка музично – драматичної концесії «ПерсонА38» - Сара Яурова-Остенбаккен.
Ходять чутки, що майже два роки, вони підтримують не тільки «дружні» стосунки. По неперевіреним даним Сара Яурова-Остенбаккен, якій всього 20 років, на четвертому місяці вагітності від Тавлуй-бей Придеснянського – якому вже 44!
До речі, знімки зроблено в одному з готелів на Карибських островах. Це там вони відпочивають після прем’єрних показів музично-драматичних творів!?
Куди скочується світ!? Куди дивиться суспільство!?
Подивіться у що вони вдягнені. Костюми від Вороніна, недешева нижня білизна, золото 583 проби.
Ми, що боролися за рівність жінок - ОБУРЕНІ!
Ідеал нашої жінки – «сіра миша» вдягнена в помаранчевий жилет, в руках у неї не золото – мітла, якою вона підмітає захаращенні сміттям двори, відбійний молоток та лопата, якими вона латає розбиті дороги. Вечорами вона не вдягає коктейльних нарядів. Вона йде додому, стає біля кухонної плитки та починає куховарити. Її обов’язок – посваритися з чоловіком, нагодувати дітей, перепрати речі. Нашим жінкам ніколи відпочивати!
До біса усі ці інтелігентські штучки, до біса просвіту та саморозвиток, до біса європейську культуру та європейські цінності – нам так приємно, затишно у власному багні!
Автор – хранитель традицій сірої маси.