ПО-ВЗРОСЛОМУ
Задумалась об обнаруженном (хотя и лежащем на поверхности, конечно) отличии сетевого дневника (блога) от дневника обычного. По отношению к блогу мы вполне непринужденно применяем прилагательное... "успешный". А по отношению к его автору - ну, скажем... "опытный". Что по отношению к дневнику обычному, бумажному, кажется абсурдным. Возникла новая мерка и новая степень. Приватное может получить оценку, причем вовсе не этического характера.
Но я не об этом :) Буквально на следующий день после первого поста от имени Blogers Club мне подкинули ссылку на статью с Медиаграмотности. Опытный блогер (вот к чему был первый абзац :)) польский журналист Войцех Орлинский предлагает нам свои советы по ведению дневника в сети. Для него блогерство тесно переплетено с журналистикой и советы адресованы тем, кто видит свой блог как вариант медиа.
Хочу привести здесь отрывки, которые мне кажутся наиболее актуальными. И спасибо тем, кто думает о нас! :)
Найважливіша порада для журналіста-початківця? – «Знайди собі якийсь нормальний спосіб заробляти». Щоб виживати в журналістиці, добре мати запасний план. Бути готовим не тільки на перехід з однієї редакції до іншої, а й на цілковите прощання з цією професією і заняття чимось іншим.
Практична порада, яка звучить лаконічно: «Пиши». Якщо випускник школи журналістики, який шукає роботу в ЗМІ, може показати потенційному працедавцеві лише диплом – він завжди програє тому, хто, приміром, закінчив ПТУ, але веде відомий на весь веб-простір спеціалізований сервіс. Для молодої людини, яка шукає роботу в ЗМІ, будь-який доробок (безкоштовні публікації в журналах для фанатів, місцевій пресі, товстих журналах, а хоч би й у блогосфері) означатиме більше, ніж десять дипломів.
Какофонія веб-простору – дуже добрий тест на профпридатність. Якщо в твоїх текстах є щось характерне, щось упізнаване, щось, що виділяє твій голос із потоку інших голосів – це вже добре. Це означає, що ти склав іспит, важливіший за всі колоквіуми на факультеті журналістики.
Ба більше: це може бути першим кроком на шляху до отримання хорошої роботи за професією.
Хороший журналіст не шукає роботи, це робота шукає його. Якщо твій блог (спеціалізований портал, сайт порад, приватний форум і так далі) чимось привертатиме до себе увагу, він також приверне увагу професійних редакторів і видавців. Десь у якійсь редакції хтось скаже на якійсь нараді: «Нам потрібен текст про догляд за садками – є такий хлопака, який веде про це дуже цікаву сторінку в інтернеті. Може б він нам про це написав?».
Навмисно відлякуй чужинців. Мій досвід підказує звернутися зараз до одного з ключових слів блогосфери. Це narrowcasting, поняття, придумане Джонатаном Стерном, яке лаконічно підсумовує мою філософію як блогера. Це перефразування слова broadcasting, яке традиційно перекладають як мовлення (розголошування), оскільки частинка broad (широкий) замінено частинкою narrow (вузький). Склавши докупи їх можна перекласти як «нішеве мовлення» – але й без того значення слова narrowcasting є, мабуть, інтуїтивно очевидним.
...Завдяки тому, що група користувачів є такою вузькою, я можу створити на своєму блозі атмосферу певної спільноти, так, ніби це клуб із селекцією гостей на вході. У традиційному медіа якщо читач не розуміє журналіста, це, зазвичай, є професійною помилкою останнього. В блозі – це вина користувача, який просто заблукав у кіберпросторі й потрапив на блог, призначений для інших користувачів.
Другим ключовим словом, яке має пам’ятати журналіст традиційного медіа, що починає діяльність в інтернеті, – є «інтерактивність». Broadcasting практично її виключив, відпроваджуючи хіба що до горезвісного відділу зв’язків із читачами. В інтернеті narrowcasting працює так, що все потрібно будувати довкола інтерактивності. В інтернеті все є відділом зв’язків із читачами.
Мусиш бути свідомим того, що читачі твого блогу (сервісу, порталу, платформи і т. д.) захочуть якось реагувати на твої слова. Багато з цих реакцій можуть бути для тебе неприємними, тож мусиш одразу обдумати свою політику поведінки з ними. Хочеш організувати інтерактивність на основі такого собі гайд-парку – кожен коментує, що і як йому заманеться? А може, хочеш усе жорстко модерувати, вважаючи – як у класичній превентивній цензурі – що кожен коментар мусить чекати на затвердження, перш ніж появиться у веб-просторі? Дуже можливо, що в кінцевому результаті власне цей вибір стане вирішальним в успіху твоєї мережевої справи
Чому? Бо в інтернеті повно виродків.
:)
-----------
Полностью размышления и советы пана Орлинского можно прочесть по ссылке:
//www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/4028
Послесловие содержит удивительную фразу: "Текст перекладено з хрестоматійного видання для молодих журналістів Biblia dziennikarstwa". Правда, удивительную. О том, как вести блоги, написаны учебники, которые уже признаны хрестоматийными, то бишь... На наших глазах, нами и из нас же формируется нечто абсолютно новое. Это... волнует?
-----------
Модератор встречи - Вера Едемская
Но я не об этом :) Буквально на следующий день после первого поста от имени Blogers Club мне подкинули ссылку на статью с Медиаграмотности. Опытный блогер (вот к чему был первый абзац :)) польский журналист Войцех Орлинский предлагает нам свои советы по ведению дневника в сети. Для него блогерство тесно переплетено с журналистикой и советы адресованы тем, кто видит свой блог как вариант медиа.
Хочу привести здесь отрывки, которые мне кажутся наиболее актуальными. И спасибо тем, кто думает о нас! :)
Найважливіша порада для журналіста-початківця? – «Знайди собі якийсь нормальний спосіб заробляти». Щоб виживати в журналістиці, добре мати запасний план. Бути готовим не тільки на перехід з однієї редакції до іншої, а й на цілковите прощання з цією професією і заняття чимось іншим.
Практична порада, яка звучить лаконічно: «Пиши». Якщо випускник школи журналістики, який шукає роботу в ЗМІ, може показати потенційному працедавцеві лише диплом – він завжди програє тому, хто, приміром, закінчив ПТУ, але веде відомий на весь веб-простір спеціалізований сервіс. Для молодої людини, яка шукає роботу в ЗМІ, будь-який доробок (безкоштовні публікації в журналах для фанатів, місцевій пресі, товстих журналах, а хоч би й у блогосфері) означатиме більше, ніж десять дипломів.
Какофонія веб-простору – дуже добрий тест на профпридатність. Якщо в твоїх текстах є щось характерне, щось упізнаване, щось, що виділяє твій голос із потоку інших голосів – це вже добре. Це означає, що ти склав іспит, важливіший за всі колоквіуми на факультеті журналістики.
Ба більше: це може бути першим кроком на шляху до отримання хорошої роботи за професією.
Хороший журналіст не шукає роботи, це робота шукає його. Якщо твій блог (спеціалізований портал, сайт порад, приватний форум і так далі) чимось привертатиме до себе увагу, він також приверне увагу професійних редакторів і видавців. Десь у якійсь редакції хтось скаже на якійсь нараді: «Нам потрібен текст про догляд за садками – є такий хлопака, який веде про це дуже цікаву сторінку в інтернеті. Може б він нам про це написав?».
Навмисно відлякуй чужинців. Мій досвід підказує звернутися зараз до одного з ключових слів блогосфери. Це narrowcasting, поняття, придумане Джонатаном Стерном, яке лаконічно підсумовує мою філософію як блогера. Це перефразування слова broadcasting, яке традиційно перекладають як мовлення (розголошування), оскільки частинка broad (широкий) замінено частинкою narrow (вузький). Склавши докупи їх можна перекласти як «нішеве мовлення» – але й без того значення слова narrowcasting є, мабуть, інтуїтивно очевидним.
...Завдяки тому, що група користувачів є такою вузькою, я можу створити на своєму блозі атмосферу певної спільноти, так, ніби це клуб із селекцією гостей на вході. У традиційному медіа якщо читач не розуміє журналіста, це, зазвичай, є професійною помилкою останнього. В блозі – це вина користувача, який просто заблукав у кіберпросторі й потрапив на блог, призначений для інших користувачів.
Другим ключовим словом, яке має пам’ятати журналіст традиційного медіа, що починає діяльність в інтернеті, – є «інтерактивність». Broadcasting практично її виключив, відпроваджуючи хіба що до горезвісного відділу зв’язків із читачами. В інтернеті narrowcasting працює так, що все потрібно будувати довкола інтерактивності. В інтернеті все є відділом зв’язків із читачами.
Мусиш бути свідомим того, що читачі твого блогу (сервісу, порталу, платформи і т. д.) захочуть якось реагувати на твої слова. Багато з цих реакцій можуть бути для тебе неприємними, тож мусиш одразу обдумати свою політику поведінки з ними. Хочеш організувати інтерактивність на основі такого собі гайд-парку – кожен коментує, що і як йому заманеться? А може, хочеш усе жорстко модерувати, вважаючи – як у класичній превентивній цензурі – що кожен коментар мусить чекати на затвердження, перш ніж появиться у веб-просторі? Дуже можливо, що в кінцевому результаті власне цей вибір стане вирішальним в успіху твоєї мережевої справи
Чому? Бо в інтернеті повно виродків.
:)
-----------
Полностью размышления и советы пана Орлинского можно прочесть по ссылке:
//www.osvita.mediasapiens.kiev.ua/material/4028
Послесловие содержит удивительную фразу: "Текст перекладено з хрестоматійного видання для молодих журналістів Biblia dziennikarstwa". Правда, удивительную. О том, как вести блоги, написаны учебники, которые уже признаны хрестоматийными, то бишь... На наших глазах, нами и из нас же формируется нечто абсолютно новое. Это... волнует?
-----------
Не лишне напомнить, что первая встреча Черниговского клуба блогеров
состоится 14 декабря в пабе "Вареникс" в 17.30.
Приходите, говорите, слушайте!
И - да. Обещание насчет пива в подарок по-прежнему в силе! ;)
состоится 14 декабря в пабе "Вареникс" в 17.30.
Приходите, говорите, слушайте!
И - да. Обещание насчет пива в подарок по-прежнему в силе! ;)
Модератор встречи - Вера Едемская
Добавить в:
