Чернігівщина - демографія не на нашу користь
За козацько-гетьманської держави Чернігівщина була одним з найбільш заселених країв України — 19 мешканців на 1 км²; це пояснюється давнім заселенням і відносно спокійним положенням; татарські наскоки тут були рідкі. Густота населення залежала від врожайності ґрунтів; найгустіше була заселена територія Прилуцького полку (28 мешканців на 1 км²), належних в районі чорноземів, найрідше — Чернігівського полку з піщаними ґрунтами і забагненими (18). У 1764 році на Чернігівщині жило 964 000 мешканців, 1782 — 1 177 000, 1858 — 1 472 000, 1921 — 2 322 000, 1931 — 3 020 000.
chernigov.at.ua
Чернігівщина завдячувала це значне збільшення населення великому природному приростові (на поч. 20 століття на 1 000 мешканців близько 48 народжень, 29 смертей, 19% природного приросту). Але тільки близько 2/3 природного приросту лишалося , близько 1/3 переселювалася від кінця 18 століття на Південну Україну, Кубань та на Поволжя, пізніше на східний Кавказ, від кінця 19 століття за Урал (на Сибір, Далекий Схід. Чернігівщина давала найбільший континґент переселенців. Велике аґрарне переселення і брак промисловості були причиною цієї еміграції. За роки 1898–1913 еміґрувало за Урал близько 250 000 осіб. Слідами розселення чернігівців в Азії є назви: Чернігівка, Новочернігівка та інші. Крім того, щороку близько 150 000 осіб виїздило на сезонні роботи на Донбас та Криворіжжя.
chernigov.at.ua
Через значну еміграцію приріст населення був слабший, ніж на інших українських землях. За 100 pоків до 1918 населення центральних українських земель збільшилося в 4 рази, в Чернігівщині в 2,5 рази. Разом з тим зростала густота населення Чернігівщини: 1851 — 26,3 мешканців на 1 км², 1897 — 44,2, 1914 — 57,8; 1897 91% населення жило в селах, 1913 — міське населення становило 307 700 осіб (10,1%). Найбільшими містами були: Ніжин (32 000), Чернігів (27 000), Стародуб (26 000), Конотоп (23 000) Глухів (17 000).
Читати далі:chernigov.at.ua/news/demografija/2015-10-29-7
chernigov.at.ua
Чернігівщина завдячувала це значне збільшення населення великому природному приростові (на поч. 20 століття на 1 000 мешканців близько 48 народжень, 29 смертей, 19% природного приросту). Але тільки близько 2/3 природного приросту лишалося , близько 1/3 переселювалася від кінця 18 століття на Південну Україну, Кубань та на Поволжя, пізніше на східний Кавказ, від кінця 19 століття за Урал (на Сибір, Далекий Схід. Чернігівщина давала найбільший континґент переселенців. Велике аґрарне переселення і брак промисловості були причиною цієї еміграції. За роки 1898–1913 еміґрувало за Урал близько 250 000 осіб. Слідами розселення чернігівців в Азії є назви: Чернігівка, Новочернігівка та інші. Крім того, щороку близько 150 000 осіб виїздило на сезонні роботи на Донбас та Криворіжжя.
chernigov.at.ua
Через значну еміграцію приріст населення був слабший, ніж на інших українських землях. За 100 pоків до 1918 населення центральних українських земель збільшилося в 4 рази, в Чернігівщині в 2,5 рази. Разом з тим зростала густота населення Чернігівщини: 1851 — 26,3 мешканців на 1 км², 1897 — 44,2, 1914 — 57,8; 1897 91% населення жило в селах, 1913 — міське населення становило 307 700 осіб (10,1%). Найбільшими містами були: Ніжин (32 000), Чернігів (27 000), Стародуб (26 000), Конотоп (23 000) Глухів (17 000).
Читати далі:chernigov.at.ua/news/demografija/2015-10-29-7
Добавить в:
