Вахтанг Кіпіані: Я дізнався, що проект „Великі українці” хочуть зіпсувати за кілька днів до фінішу
Протягом більше ніж півроку вся країна затамувавши подих спостерігала за ходом проекту «Великі Українці», який придумали в Британії. У нас право на його реалізацію на телебаченні отримав найрейтинговіший канал – «Інтер». В п’ятницю 16-го травня, під час останнього телеефіру українці мали визначити – хто став «великим №1». Результат вийшов неочікуваним як для шеф-редктора проекту, так і для всієї України. Тож ми вирішили звернутись за роз’ясненнями до самого Вахтанга Кіпіані.
В десятку «великих» потрапили такі світочі вітчизняної історії, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Степан Бандера, Микола Амосов, Валерій Лобановський, В’ячеслав Чорновіл та Ярослав Мудрий. Протягом місяця ми побачили чудові фільми про кожного, хто потрапив у десятку, а в п’ятницю 16-го травня, під час останнього телеефіру українці мали визначити – хто став «великим №1».
Протягом останнього місяця за ходом голосування можна було слідкувати під час показу відеосюжетів. Так, за 3 дні до останнього ефіру трійка виглядала так: Стапан Бандера, Микола Амосов, Тарас Шевченко. Коли Дмитро Табачник презентував Ярослава Мудрого, він був на 4-му місці, як на початку, так і в кінці фільму.
Ті хто слідкував за перебігом проекту дуже здивувалися, коли на початку підсумкової передачі було сказано, що Ярослав Мудрий став першим. Далі – Амосов, Бандера і Шевченко.
Будь які сумніви в тому, що мали місце махінації були розвіяні, коли ведучі назвали кількість голосів, які отримали всі кандидати. Виявилося, що Ярослав Мудрий отримав майже 650 тисяч голосів, тобто, 40% від тих, хто взяв участь в голосуванні. Микола Амосов отримав майже 20%, а Степан Бандера – 16%.
Інформацію про те, що за Ярослава Мудрого масово «вкидали» голоси ще під час ефіру озвучив адвокат Валерія Лобановського - Леонід Кравчук. Він сказав, що люди, яким за це скоріш всього заплатили з десяти різних телефонних номерів активно голосували за цього кандидата.
До-речі, під час ефіру я кілька десятків разів намагався проголосувати, але додзвонитись за запропонованими номерами було фактично неможливо.
Мало хто повірить, що великий князь київський та всесвітньо відомий хірург в сумі отримали 60% голосів.
Ми звернулися до шеф-редактора проекту «Великі Українці» Вахтанга Кіпіані з проханням прокоментувати ситуацію.
Ярослав Мудрий реально посів 4-те місце
Вахтанг, в першу чергу хочу привітати з завершенням цього корисного і актуального проекту. Але… Як ви прокоментуєте той очевидний факт, що його кінцівка була повністю зіпсована?
Я дізнався, що загалом успішний проект хочуть зіпсувати за кілька днів до фінішу. Один мій знайомий працює в фірмі, що є оператором мобільного зв’язку. Він повідомив, що його кампанія, очевидно, буде забезпечувати голосування за одного з кандидатів на перемогу. Крім того, у вівторок мене, як шеф-редактора проекту повністю відсторонили від статистики голосування, яку я до того щоденно отримував. Я знав, що на той момент лідирували Степан Бандера і Микола Амосов, різниця між якими була близько 70-ти тисяч голосів на користь лідера ОУН.
Крім того, в п’ятницю зранку мені повідомили, що відбулося масове вкидання – близько 200-т тисяч голосів, за Ярослава Мудрого. У п’ятницю, в першій половині дня, я повідомив Анну Безлюдну, що маю інформацію, що на цей момент надійшло понад 200 тисяч голосів за Ярослава Мудрого. Це означало, що подальше голосування людей за будь-кого іншого – чистий фарс, цей персонаж вже ставав апріорі недосяжним. Це не було взято до уваги, мене присоромили і пообіцяли, що мені згодом буде соромно за такі підозри тощо. Але цифр я так і не побачив – дізнався про них уже в ефірі, разом з телеглядачами і учасниками шоу.
Тобто, виходить, що в нашій країні «фальсифікації» та всілякі маніпуляції відбувають не лише під час виборів?
Власне кажучи, ми не можемо назвати це словом «фальсифікація», адже sms приходили справжні. Інша справа, що їх об’єми були дуже високими, а отже, маніпуляції дійсно мали місце. За останні два дні за Ярослава Мудрого прийшло близько 585 тисяч sms, хоча за 33 дні проекту – 65 тисяч. За ці останні дні за Бандеру прийшло 50 тисяч, за Шевченка – 57 тисяч. Приблизна така тенденція спостерігалася протягом всього місяця. Інші отримали менше. Крім Миколи Амосова. Знову ж, тут теж мало місце «вкидання», хоча я не маю підтвердження. Але за нього прийшло 200 тисяч sms.
Чому ви не сказали про це на початку прямого ефіру, адже мали таку можливість?
Я не знав точних цифр вкидання і сподівався, що різниця невелика і буде подолана під час голосування. я мав кілька варіантів поведінки. не прийти на програму; сказати у першому слові, замість слова про Бандеру, про те, що сьогодні кинули голоси за Ярослава; сказати це саме після оприлюднення кількості, бо я точної цифри не знав. Порадившись із найближчими колегами, вирішив чесно грати за Бандеру до кінця, сподіваючись, що різниця в голосах може бути покритою активністю «виборців». Крім того, мої публічні «розборки» з посиланням на анонімні джерела виглядали б недостойно шеф-редактора проекту - значна частина людей вважала б, що це моя помста за Бандеру, який програє... Крім того, я сподівався, що у них вистачить клепки не називати такі абсурдні цифри.
Ви натякаєте, що керівництво каналу брало участь в цьому, так би мовити, «зговорі»?
Я припускаю це. Я казав, що у мене була розмова з керівництвом каналу. Мені не повірили, сказали, що всі sms для них однакові, що для «Інтера» це бізнес. Хоча могли б зайняти принципову позицію, коли було очевидно, що проект перетворюють на фарс.
Іншим словом, як хамство, я не можу назвати те, що відбулося
Дайте свою оцінку того, що відбулося?
Іншим словом, як «хамство» я назвати це не можу. Після закінчення проекту ніхто не повірить, що 60% українців проголосували за Ярослава Мудрого і Миколу Амосова. Такі результати образили тих, хто чесно голосував за Франка, Лесю Українку, Григорія Сковороду та інших. Зверніть увагу, фільм про Івана Франка мав дуже високу аудиторію, гарну пресу і відгуки, його презентував популярний в Україні співак Святослав Вакарчук. Франко став десятим. А фільм про Ярослава Мудрого представляв непопулярний в країні політик, він мав значно нижчий рейтинг і аудиторію, Ярослав не мав організованих груп підтримки, як інші кандидати, на його підтримку не вивішували баннери в Інтернеті, не було активного обговорювання в різноманітних форумах… Звідки тоді могли взятися ці 550 тисяч голосів?
Хто міг організувати це «голосування»? Думаю, що відповідь на це запитання випливає з того, кому це було вигідно…
В першу чергу, людина, що презентувала фільм про Ярослава та виступала його адвокатом була кровно зацікавлена в його перемозі. В даному випадку, це Дмитро Табачник – народний депутат України, член Партії регіонів.
За всім стоять російські спецслужби?!
Ви не припускаєте, що в цій технології могли бути і зацікавленими деякі представники Росії. Там зараз реалізується схожий проект – «Имя России». В список їхніх 500-т велики, з яких потім оберуть 12, а потім одного включено дуже багато людей, які не мають ніякого відношення до історії Росії. Є там і Ярослав Мудрий. Можна прогнозувати, що він отримає досить високе місце, а потім скажуть – «Рєбята, так у нас же з вами спільна історія і тільки купа політиків та галичан намагаються нас роз’єднати!»
Незабаром ми зможемо це перевірити. Я згоден, що Махно, Лобановський і багато інших, що фігурують в проекті «Имя России» не можуть ніколи бути великими росіянами. Я думаю, що це певне фільтрування, адже переконаний в тому, що там точно не буде вільного голосування. Думаю, буде зроблена спроба зробити наші списки максимально схожими – наприклад, включити в 12-ку в Росії Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького (хоча там будуть інші мотиви голосування за великого гетьмана – мовляв, він об’єднав два народи в 1954-му) та Валерія Лобановського. А потім сказати – у нас з вами один народ, одна історія… Я хотів би помилятися, але схоже на те, що це була двохходова комбінація, в якій, на даль, брали участь і деякі українці.
Вахтанг, як ви вважаєте, чому фігурою для масового «вкидання» обрали саме Ярослава Мудрого, а не Тараса Шевченко. В такому випадку, це було сприйнято логічно?
Шевченко – українець, а Ярослав – це спільне і в українській і в російській історії. Це те, що нас дійсно об’єднує. Крім того, що у людей, які організували це голосування була одна мета – якомога болючіше вдарити по тим, хто голосував за Степана Бандеру. Адже він – лідер українських націоналістів. А Табачник – ворог націоналізму. Він майже щотижня пише статті в газеті «2000», які підтверджують мої слова. Я думаю, що логіка була саме така. В десятці не було жодної більш підходящої постаті, яка б виконала це завдання. За Бандеру реально проголосувало більше 200-тисяч чоловік. Хай, навіть, 100 тисяч голосів за Бандеру – це 100 тисяч надій. А тут – кілька десятків телефонів та 100 тисяч доларів, які заробили канал «Інтер» та фірма «Київстар»
Як то кажуть, «положа руку на серце», ви б особисто, як громадянин, а не адвокат Степана Бандери, хотіли б щоб саме він став першим, чи погодилися б на варіант, коли б він чесно програв Тарасу Шевченко. Навіть серед присутніх в студії не виникало сумніві, що саме автор «Кобзаря» та літературної української мови мав перемогти в цьому шоу.
Як шеф-редактор проекту, разом з ведучими і редакторами я хотів, щоб переміг той, хто отримає більше голосів. А потім у дискусії країна вирішувала б, що це означає сьогодні. Я впевнений, що реально перемагав Бандера. Але повірте, я не доклав до цього жодних зусиль, крім фільму який всі бачили. Я прекрасно бачив, що мій герой не потребує моєї допомоги, адже він з першого до передостаннього дня був на першому місці з великим відривом. Бандера – це виклик. В разі його перемоги ми б побачили дуже цікаву дискусію в Україні. Вона б показала, що сьогодні нашим політикам і громадянам не вистачає в першу чергу, патріотизму і жертовності.
Дочка Амосова подякувала Кіпіані за… Бандеру!
В будь-якому разі, завдяки проекту дуже багато людей вперше почули об’єктивну інформацію про Степана Бандеру…
Я переконаний, що в Україні подвиг ОУН і УПА недооцінений. Як приклад і підтвердження ваших слів я розкажу одну історію. Після закінчення фінального шоу до мене підійшла донька Миколи Амосова, який народився в Росії. Вона подякувала за фільм про Бандеру та мою презентацію цієї постаті. Сказала, що вперше почула подібне про лідера ОУН. Мене найбільше вразили її слова, що тепер вона пишається тим, що її батько та Бандера розташувалися поруч в першій трійці «Великих Українців». Я наголошую, що справедлива перемога кожного з десятки спровокувала б цікаву дискусію. Якщо б виграв Амосов, ми отримали ситуацію, аналогічну до Канади, де виграв вчений. Амосов – український патріот, але не українець – це унікальний випадок.
А перемога Ярослава Мудрого?
Це могло б засвідчити європейський вибір українців і тяглість нашої історії з часів Київської Русі. Але в разі чесної перемоги Ярослава. В цьому ж випадку – це накручена перемога, яка свідчить лише про хамство тих, хто це організував і допустив.
Чи буде чесна дискусія?
На Батьківщині проекту, у Великій Британії була дещо схожа ситуації до нашої. Там виявили, що студенти університетів, що носили імена Черчілля і Брунеля масово голосували за своїх однойменних героїв. Там відбулася відкрита дискусія, в результаті якої їх голоси вирішили зарахувати. Чи може така дискусія відбутися найближчим часом в прямому ефірі «Інтера»?
Я б дуже хотів, щоб вона відбулася. Переконаний, що вже неможливо забрати корону у Ярослава Мудрого, але країна мала б знати про те, що відбулося. Я б хотів, щоб усі побачили статистику голосування – по дням, включно з останніми. Також цікаво було б побачити розподіл тих 80-ти тисяч голосів, які надійшли під час фінальної передачі. Грубо кажучи, відбулася підстава, і дозволяти, щоб її забули або не помітили не можна. Уявіть собі реакцію мільйонів українців, які побачили, як визнаний всіма Тарас Шевченко програв Ярославу Мудрому з відривом у чотири рази, або майже півмільйона голосів!
Сподіваюся, що така передача відбудеться, це було б справедливо. Дякую за відповіді, успіхів вам у новому працевлаштуванні!
Підсумки проекту "Великі українці"
1. Ярослав Мудрий (983 - 1054) - 648443 голосів (40.02%)
2. Амосов Микола (1913 - 2002) - 322321 голосів (19.88%)
3. Бандера Степан (1909 - 1959) - 261247 голосів (16.11%)
4. Шевченко Тарас (1814 - 1861) - 150873 голосів (9.3%)
5. Хмельницький Богдан (1595 - 1657) - 64931 голосів (4.02%)
6. Лобановський Валерій (1939 - 2002) - 51564 голосів (3.18%)
7. Чорновіл В’ячеслав (1937 - 1999) - 42743 голосів (2.63%)
8. Сковорода Григорій (1722 - 1794) - 28090 голосів (1.73%)
9. Леся Українка (1871 - 1913) - 26590 голосів (1.64%)
10. Франко Іван (1856 - 1916) - 24247 голосів (1.49%)
Спілкувався Олександр ЛОМАКО
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.