Найпотужніша в області сонячна електростанція у депутата облради Анатолія Мирошниченка

На околиці Прилук чималий будинок, поряд — будиночок для гостей з гаражем. На його даху з трьох боків сонячні панелі. Господар — депутат обласної ради, голова правління Чернігівської обласної спілки споживчих товариств Чернігівської області 45-річний Анатолій Мирошниченко.


Гостьовий будинок у дворі Анатолія Мирошниченка

— Площа, яку займають сонячні панелі, — близько 120 квадратних метрів, — розповідає Анатолій Костянтинович. — Потужністю 16 кіловатів. Встановив їх на гостьовому будинку ще у 2016 році.

На моєму мобільному є спеціальна програма, завдяки якій завжди можу контролювати, скільки енергії виробляють панелі. За годину, день, місяць, рік. Працюють навіть під товстим шаром снігу. А ще ця програма підраховує, скільки завдяки сонячній енергії в атмосферу не потрапило вуглекислого газу.

Найкраще, звичайно ж, сонячні панелі встановлювати на південну сторону під кутом 30-45 градусів. Але і тут є особливості. Наприклад, влітку цей кут оптимальний, а взимку панелі краще працюють під кутом 65 градусів. Максимальна кількість, яку можна встановити і продавати за «зеленим тарифом», не повинна перевищувати 30 кіловатів. Встановив би ще, але нікуди.

— Деякі облаштовують на парканах, городах.

— Але ж це не дуже естетично.

— У декларації ви вказали, що будинок у Прилуках — майже 300 квадратних метрів. Енергії на всю техніку вистачає?

— Цілком. Замінив звичайні лампочки на світлодіодні. Не для того, аби більше заробити. Енергозбереження — це моя філософія життя.

Взимку за місяць панелі виробляють від 0,2 до 0,6 мегавата (від 2000 до 6000 кіловатів). Весною — від 1,2 до 1,4 мегавата. Влітку — 1,4 до 2. Це не максимальні показники, бо тільки 50 відсотків панелей на сонячній стороні. 25 відсотків дивляться на захід і 25 — на схід.

— Кажуть, взимку панелі можуть виробляти більше енергії.

— Так. Це пов’язано з тим, що панелі в зимовий час менше нагріваються, ніж влітку. Менше витрачають енергії на себе. Але взимку день короткий.

— Хто виробник?

— Панелі принципово купував українські. Зроблені на заводі «Квазар», що в Києві. По ціні кіловат обійшовся приблизно тисячу доларів. Гарантія — 25 років. За підрахунками, через 7-8 років гроші відіб’ються. Чим раніше встановив сонячні панелі, тим вигідніше. Бо з кожним роком ціна за кіловат по «зеленому тарифу» падає. Якщо панелі працюють, договір підписаний, державою гарантується стабільна оплата без права її зменшення. Хіба що закон перепишуть.

— Чи були труднощі з укладанням договорів, підключенням?

— Ні. Хоча і хвилювався, що цей процес може затягтися.

— Можливо, без проблем, бо ви депутат?

— Ні. Написав лист до Чернігівобленерго. Вони допомогли зробити технічну документацію, підключитись до системи. Вся електроенергія зразу йде в загальну систему. В кінці місяця вчасно отримую гроші.

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №21 (1672), 24 травня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: