Чернігів озеленюється: від мобільних дерев до сучасних паркових зон

 

Починається мандрівка від «Будинку книги», де нещодавно встановили кілька мобільних вазонів із катальпами (квітучі дерева родини Бігнонієвих). Рослини поширені в теплих регіонах Північної Америки, Карибів, Східної Азії.Чернігів змінюється на очах, розквітає, стає зеленим і дедалі більше нагадує впорядковані європейські містечка. Принаймні, у центральній частині. Є паркові зони, лавочки, система поливу і гарні клумби. За всю цю красу відповідає комунальне підприємство «Зеленбуд». Останнє його нововведення — дерева катальпи в ящиках. Містяни неоднозначно поставилися до такої новинки — у соцмережах «мобільні» дерева в горщиках і хвалять, і критикують. Керівництво підприємства запросило журналістів у прес-тур, щоб пояснити свої вчинки й розповісти про новинки в озелененні міста.

 

Починається мандрівка від «Будинку книги», де нещодавно встановили кілька мобільних вазонів із катальпами (квітучі дерева родини Бігнонієвих). Рослини поширені в теплих регіонах Північної Америки, Карибів, Східної Азії.

 

 

В Україні це дерево вирощується для озеленення вулиць. Катальпа віком близько 100 років є в Києві. Київський еколого-культурний центр вніс її до списку видатних дерев України. Чернігівські катальпи дещо нижчі, бо вкорінення у вазоні не сприяє росту. Проте вона матиме більшу крону. За словами інженера садово-паркового господарства Ольги Вітковської, катальпи у горщиках матимуть крону обсягом до 4–5 м.

 

«Тут спеціальні отвори, щоб не застоювалася вода, на дні керамзит, щоб не затримувати вологу, щоб не було застою води біля кореневої системи. Може витримати в ящику років 10 або навіть більше», — сказала Ольга Вітковська.

 

Чому в горщиках? Керівництво «Зеленбуду» відповідає: щоб можна було використовувати під озеленення вкриту асфальтом і бруківкою територію. Щоб не було враження асфальтної пустки. У місті багато прокладається комунікацій, які мають захисну межу та унеможливлюють висаджування у відкритий ґрунт дерев.

 

До Чернігова саджанці катальпи з вазонами приїхали із садового центру в Києві. Їхня перевага — у мобільності. У разі ремонту чи реконструкції дерева просто посунуть, у морози сховають на зберігання. А от украсти не вийде, бо вага кожної конструкції — близько тонни, переконують комунальники.

 

Новинка — задоволення не з дешевих: вартість вазона — близько 17 тисяч гривень. Планують розмістити в місті їх майже сотню, нині встановлено десь половину від запланованого. Чому рослини замовили в Києві? Бо в Чернігові немає території для вирощування таких дерев. У на своєму підприємстві висаджують хіба що деякі види квітів.

 

Невелика алея катальп дуже подобається і сусідам — комунальному підприємству «Будинок книги». Його керівниця Тетяна Корма розповідає — проти такої краси тут не заперечують. Навіть більше — планують доповнити.

 

«Хочемо перед магазином установити пару-трійку лавочок, — говорить вона. — Не лише для читачів чи клієнтів, а й просто для мам із дітьми. Тепер і привід для цього є. З іншого боку, тут доволі великий простір, і це не заважає потоку пішоходів. Іще цікаво, як воно виросте. Загалом ми над своїми деревами беремо шефство і будемо дбати про них, любити, поливати й захищати».

 

Є що сказати зеленбудівцям і з приводу крадіжок квітів, які трапляються в Чернігові. Щоразу йдеться про оберемки квітів. За словами Романа Старікова, керівника КП «Зеленбуд», щороку від вандалів місто зазнає втрат на десятки тисяч гривень. Не можна сказати, що комунальники не пробують із цим боротися. Навіть просять поліцію там, де висаджені цінні сорти рослин, патрулювати територію ретельніше. Є співпраця і з «Муніципальною вартою», є виписані протоколи, та злодіїв від того не меншає.

 

Не всі новації та ідеї «Зеленбуду» чернігівці сприймають позитивно. Щодо негативу Роман Старіков відповідає: за реакцією дописувачів у Фейсбуці стежить, негативні коментарі  висловлюють одні й ті ж люди. «Я не можу їх назвати експертами, бо вони розбираються у всіх питаннях. І все, що робиться гарного, вони намагаються псувати своїми коментарями», — сказав він.

 

На бульварі, який веде до Красної площі, — «сотні», як його прозвали чернігівці — зеленбудівці висадили квітучі сакури й колоноподібні дуби. Старі аварійні та хворі рослини видалили, до старих дерев фахівці віднесли і глід, який тут квітнув. Якраз його і замінила морозостійка сакура «Канзан» із нижнім щепленням. Проте, коли ці дерева порадують нас пишним квітом, комунальники точно сказати не можуть, усе залежить від природи, бо ніжна японська рослина чутлива до змін клімату.

 

«Цей експеримент ми провели ще минулого року, якраз висаджували декоративну вишню, і сподіваємося, що й ця сакура прийметься. Тут на вузькому бульварі висадили 92 штуки. Сигнальне цвітіння рослина випускає і в рік посадки, це ми бачили у сквері афганців, де їх висаджено з представницею посольства Японії. У нинішньому році рослини вижили, і було квітнення. Але є й інший приклад. Сакури, посаджені біля управління внутрішніх справ, біля пам’ятного знаку, розквітли лише на 5-й рік — у 2018-му», — коментує Роман Старіков.

 

На вулиці П’ятницькій висадили декоративні яблуні на заміну видаленим. Ці дерева — яблуні Зібольда — родом із Японії та Кореї, мають при розпусканні темно-червоного кольору листя і маленькі, схожі на райські яблучка, плоди. Восени колір листя стає яскраво-багряним. 

 

 

Народний депутат Сергій Березенко вітає прагнення Чернігова бути комфортним, сучасним і зеленим містом. Ознака модерного мегаполісу — велика кількість парків і паркових місцин, невеликих зупинок для спілкування з природою і перепочинку.

 

«У цьому питанні наші думки з міською владою перегукуються, — говорить народний депутат. — Єдине, що варто зауважити, — усе треба робити, враховуючи думку громади, робити це з відчуттям міри, стилю і смаку. Ми з командою взяли на себе відповідальність дбати про Березовий гай, це наша «перша ластівка». І сьогодні мені приємно бачити, як колишнє місце для вигулу собак перетворилося на улюблену зону відпочинку всього району. Тут влаштовують суботники, екоініціативи, переживають, щоб парк не забудували. Березовий гай став дорогим для чернігівців, і я тішуся, що теж доклав до цього руку. Також нині працюємо над іншим проектом — парком біля технологічного університету з вай-фай-покриттям, місцем для підзарядки гаджетів тощо. Маю надію, що він теж користуватиметься у місцевих такою ж любов’ю і повагою, як і Березовий гай. Зичу Чернігову стати найквітучішим містом планети!»

 

 

В Україні це дерево вирощується для озеленення вулиць. Катальпа віком близько 100 років є в Києві. Київський еколого-культурний центр вніс її до списку видатних дерев України. Чернігівські катальпи дещо нижчі, бо вкорінення у вазоні не сприяє росту. Проте вона матиме більшу крону. За словами інженера садово-паркового господарства Ольги Вітковської, катальпи у горщиках матимуть крону обсягом до 4–5 м.

 

«Тут спеціальні отвори, щоб не застоювалася вода, на дні керамзит, щоб не затримувати вологу, щоб не було застою води біля кореневої системи. Може витримати в ящику років 10 або навіть більше», — сказала Ольга Вітковська.

 

Чому в горщиках? Керівництво «Зеленбуду» відповідає: щоб можна було використовувати під озеленення вкриту асфальтом і бруківкою територію. Щоб не було враження асфальтної пустки. У місті багато прокладається комунікацій, які мають захисну межу та унеможливлюють висаджування у відкритий ґрунт дерев.

 

До Чернігова саджанці катальпи з вазонами приїхали із садового центру в Києві. Їхня перевага — у мобільності. У разі ремонту чи реконструкції дерева просто посунуть, у морози сховають на зберігання. А от украсти не вийде, бо вага кожної конструкції — близько тонни, переконують комунальники.

 

Новинка — задоволення не з дешевих: вартість вазона — близько 17 тисяч гривень. Планують розмістити в місті їх майже сотню, нині встановлено десь половину від запланованого. Чому рослини замовили в Києві? Бо в Чернігові немає території для вирощування таких дерев. У на своєму підприємстві висаджують хіба що деякі види квітів.

 

Невелика алея катальп дуже подобається і сусідам — комунальному підприємству «Будинок книги». Його керівниця Тетяна Корма розповідає — проти такої краси тут не заперечують. Навіть більше — планують доповнити.

 

«Хочемо перед магазином установити пару-трійку лавочок, — говорить вона. — Не лише для читачів чи клієнтів, а й просто для мам із дітьми. Тепер і привід для цього є. З іншого боку, тут доволі великий простір, і це не заважає потоку пішоходів. Іще цікаво, як воно виросте. Загалом ми над своїми деревами беремо шефство і будемо дбати про них, любити, поливати й захищати». 

 

Є що сказати зеленбудівцям і з приводу крадіжок квітів, які трапляються в Чернігові. Щоразу йдеться про оберемки квітів. За словами Романа Старікова, керівника КП «Зеленбуд», щороку від вандалів місто зазнає втрат на десятки тисяч гривень. Не можна сказати, що комунальники не пробують із цим боротися. Навіть просять поліцію там, де висаджені цінні сорти рослин, патрулювати територію ретельніше. Є співпраця і з «Муніципальною вартою», є виписані протоколи, та злодіїв від того не меншає.

 

Не всі новації та ідеї «Зеленбуду» чернігівці сприймають позитивно. Щодо негативу Роман Старіков відповідає: за реакцією дописувачів у Фейсбуці стежить, негативні коментарі  висловлюють одні й ті ж люди. «Я не можу їх назвати експертами, бо вони розбираються у всіх питаннях. І все, що робиться гарного, вони намагаються псувати своїми коментарями», — сказав він.

 

 

На бульварі, який веде до Красної площі, — «сотні», як його прозвали чернігівці — зеленбудівці висадили квітучі сакури й колоноподібні дуби. Старі аварійні та хворі рослини видалили, до старих дерев фахівці віднесли і глід, який тут квітнув. Якраз його і замінила морозостійка сакура «Канзан» із нижнім щепленням. Проте, коли ці дерева порадують нас пишним квітом, комунальники точно сказати не можуть, усе залежить від природи, бо ніжна японська рослина чутлива до змін клімату.

 

«Цей експеримент ми провели ще минулого року, якраз висаджували декоративну вишню, і сподіваємося, що й ця сакура прийметься. Тут на вузькому бульварі висадили 92 штуки. Сигнальне цвітіння рослина випускає і в рік посадки, це ми бачили у сквері афганців, де їх висаджено з представницею посольства Японії. У нинішньому році рослини вижили, і було квітнення. Але є й інший приклад. Сакури, посаджені біля управління внутрішніх справ, біля пам’ятного знаку, розквітли лише на 5-й рік — у 2018-му», — коментує Роман Старіков.

 

На вулиці П’ятницькій висадили декоративні яблуні на заміну видаленим. Ці дерева — яблуні Зібольда — родом із Японії та Кореї, мають при розпусканні темно-червоного кольору листя і маленькі, схожі на райські яблучка, плоди. Восени колір листя стає яскраво-багряним.

 

Народний депутат Сергій Березенко вітає прагнення Чернігова бути комфортним, сучасним і зеленим містом. Ознака модерного мегаполісу — велика кількість парків і паркових місцин, невеликих зупинок для спілкування з природою і перепочинку.

 

 

«У цьому питанні наші думки з міською владою перегукуються, — говорить народний депутат. — Єдине, що варто зауважити, — усе треба робити, враховуючи думку громади, робити це з відчуттям міри, стилю і смаку. Ми з командою взяли на себе відповідальність дбати про Березовий гай, це наша «перша ластівка». І сьогодні мені приємно бачити, як колишнє місце для вигулу собак перетворилося на улюблену зону відпочинку всього району. Тут влаштовують суботники, екоініціативи, переживають, щоб парк не забудували. Березовий гай став дорогим для чернігівців, і я тішуся, що теж доклав до цього руку. Також нині працюємо над іншим проектом — парком біля технологічного університету з вай-фай-покриттям, місцем для підзарядки гаджетів тощо. Маю надію, що він теж користуватиметься у місцевих такою ж любов’ю і повагою, як і Березовий гай. Зичу Чернігову стати найквітучішим містом планети!»