Хокейна столиця області де завгодно, але не в Чернігові...

Пятница, 16 Февраля 2018 16:37 | Просмотров: 4002 | Обновлено 16 Февраля 2018 17:52

На годиннику смартфона — 5 година ранку. Субота. На вулицях порожньо, лише час від часу з'являються люди — судячи з зовнішнього вигляду хтось поспішає на роботу, хтось додому. Незважаючи на ранній час і вихідний день на парковці на виїзді з міста біля Болдинї гори збираються автомобілі з яких у мікроавтобус перевантажуються великі спортивні сумки. Поруч патрульний автомобіль — поліцейські очевидно зацікавились тим, що відбувається, але лише спостерігають.

Такі збори — результат сьогоднішньої ситуації з розвитком хокею в Чернігові. В місті ніде грати, а тому чоловіки, багатьом з яких вже за 50, щосуботи збираються на світанку і їдуть в Бровари в “Термінал”. Там на сьогодні найближча льодова арена, на якій можна по-справжньому грати в хокей.

Наймолодший гравець команди Чернігова — Максим Ващенко. Йому 22. Грати почав ще навчаючись в школі в 2013 році.

- Я начал играть в 11 классе, тогда еще проводился турнир «Золотая шайба». - говорить Максим. - Собиралась школьная команда. Я очень хотел поиграть. Почему вратарем? Потому что на коньках не умел хорошо кататься и решил, что на воротах точно смогу играть. Меня взяли запасым вратарем. После первого сыгранного матча мне сказали, что лучше бы вместо меня щиток поставили. Но я одну игру сыграл, вторую, третью... Команда очень хорошо играла и шайба просто не доходила до вратаря. За 4 игры мы пропустили только одну или две шайбы. Тренеры меня оставили играть в четвертьфинале, хотя команда была против этого — у нас был основной вратарь, который хорошо играл. В итоге мы выиграли тогда четвертьфинал, полуфинал и финал.

Максим Ващенко, наймолодший хокеїст команди

За словами Максима тоді в змаганнях приймало участь більше 20 шкіл. Мінімум по 10 гравців — це вже 200 учасників! І це лише старші класи.

Сьогодні Максим грає в любительскій Київській Хокейній лізі відразу за кілька команд. Але основна — ХК 777, за яку, крім нього грають ще 5 чернігівців. У ліги є власна сторінка в інтернеті — Київська хокейна ліга. Хокей в Украні існує!

Ми виїжджаємо з Чернігова з невеликою затримкою — чекали на гравця з Мени, який через все місто їхав тролейбусом. По дорозі забираємо ще двох гравців з Козельця. Незважаючи на невелику затримку до броварського “Терміналу” під'їжджаємо вчасно — о 7.30. З мікроавтобусу вивантажуються сумки і клюшки. Ще хвилин 15 на те, щоб одягнути форму — і на каток.

Єдиною командою гравців назвати важко — у всіх різна форма — біла, червона, синя, чорна. Зрозуміло, що хокеїсти добре знають один одного і під час гри не сплутають супротивника з партнером. А от новачку розібратись буде важко. Тим не менше є лід, а отже є і хокей! Про Чернігів тут нагадують лише напис на каністрі з шайбами і чорні гербові орли на формі двох гравців...

Чернігівські хокеїсти зібрались в єдину команду в 2006 році. Кожен раніше десь грав, але потім була перерва. Знову зібравшись спочатку їздили в Гомель, коли збудували “Термінал” - почали їздити в Бровари. Був час, коли приймали участь і в турнірах — грали в “Нічній лізі Києва”, а в 2008 навіть виграли “Кубок Термінала”. Сьогодні команда грає лише для власного задоволення. Щоб приймати участь у змаганнях потрібна фінансова підтримка, потрібні форма, оплата внесків, проїзду тощо. Як говорять самі хокеїсти, один комплект якісної хокейної форми коштує 1,5-2 тисячі доларів, які не у кожного знайдуться. До цього ще треба додати оплату проїзду на ігри і тренування, оплату льоду — сума зросте ще більше.

Чернігівські хокеїсти їздять грати в Бровари кожної суботи. Виїзд — в 5,45 ранку, початок гри — о 8-й. По дорозі збирають внески — по 250 гривень щоб оплатити аренду льоду. Чому не грають в Чернігові? Бо ніде. Каток на Красній площі для гри не придатний через слабкі борти — за словами хокеїстів він розвалиться від найменшого удару. Є 19-та школа, але черз погоду грати там не завжди можливо. Так само проблемно сьогодні грати і на Стрижні. Про розмітку, без якої грати в хокей, як і в будь-який командний вид спорту на серйознму рівні грати неможливо, мова навіть не йде.

- В Чернигове игроки не могут играть. - говорить Максим. - Поэтому уезжают в Киев, за границу — в Румынию, Словакию, Польшу. У нас есть братья Борисенко, Руслан и Паша, которые сейчас в Румынии (румунський хокейний клуб “Прогим” з міста Георгені). В свое время их отец по два-три раза в неделю возил в Киев на тренировки, они играли в Америке, а сейчас в Румынии. Руслан тренирует, а Паша играет. Они подтянули туда многих украинцев. Когда у них есть возможность, они приезжают сюда, иногда ездят с нами в свое удовольствие. Там же они играют профессионально, находятся на контрактах, получают зарплату.

Про Чернігів нагадують лише напис на каністрі з шайбами і чорні гербові орли на формі двох гравців...

«35-ти голосами депутаты утвердили градостроительное обоснование строительства спортивно-развлекательного комплекса, площадью 1,1 гектара. Он будет построен по улице Савчука, в районе черниговского Горсада» - розповідав у 2008 році наш сайт у матеріалі “В Чернигове будет новый спортивно-развлекталельный комплекс, с ледовой ареной, боулингом и кино”. З того часу справа так і не зрушила з місця? До речі, чи не там тепер обіцяють збудувати басейн?

Хокей в Чернігові як вид спорту фактично зник. Хокеїстам, які сьогодні грають, в середньому 50 років. “Ми вже як мамонти” - говорять вони про себе. Є, звісно ж, молоді хлопці, але їх не багато і перспективи в Чернігові у них примарні.

- У нас нет детских, юношеских школ, где бы учили хоккею, потому что нет искусственного льда, чтобы было можно заниматься круглый год. Можно только пойти на каток, где сдирают бабки за прокат коньков. - говориь Максим. - Но когда катаемся, люди останавливаются посмотреть. То есть люди которым это интересно есть. Главное чтобы был лед, тогда бы и развитие было. Те же братья Борисенко могли бы вернуться, тренировать.

Але й за наявних умов, Чернігів всуху програє навіть районним центрам області. “Хокейна столиця області в Мені, Бахмачі, Борзні, де завгодно, але точно не в Чернігові” - говорять хокеїсти обговорюючи ситауцію з хокеєм у маршрутці. Там хоча б на зиму, але заливають хокейні катки з розміткою, бортами, освітленням. В Чернігові ж катки лише для того, щоб організувати прокат коньків, тільки щоб заробити грошей...

Хокейний майданчик у місті Мена

- У нас по области хокей развит лучше чем у нас. - каже Максим, показуючи відео хокейного майданчика з Мени. - В Борзне, Мене, Соснице, Славутиче, Носовке, Бахмаче, я думаю и в Корюковке, заливаются катки специально для игры в хоккей. Мне вчера переслали видео с Мены — там каток с разметкой, освещением. Соревнования проводят, играют. В прошлом году мы приезжали на кубок мера в Мену, кроме местной команды и нас там играли Борзна и Бахмач. Турнир там как праздник для всего города был, столько народа собралось. А у нас хотя бы какой-нибудь турнир провели.

До Чернігова хокейна команда повертається опівдні. Далі хто-куди. Максим же має встигнути на КВК — він буде на сцені в команді. А ввечері знову в Київ, знову грати в хокей. От тільки цього разу не за Чернігів...

P.S. Готуючи матеріал ми поцікавились у хлопців, які заливали каток біля 12 школи, чи гратимуть там хокеїсти. У відповідь нам відповіли, що каток заливає приватна особа, а хокеїсти можуть прийти, заплатити за оренду майданчика 500 гривень за годину і грати. От тільки не у вихідні, бо тоді багато бажаючих кататися, а в будні і лише до 3-ї години дня. А катки у них є ще й в 19-й, 35-й, 1-й школах і біля Голівуду. Ця приватна особа, за словами тих же хлопців, Вацков Микола Сергійович. Він же — голова федерації хокею Чернігівської області...