Одна з найдревнішнх пригоризонтних обсерваторій світу - у нас?

Пятница, 2 Сентября 2016 11:51 | Просмотров: 8323 | Обновлено 4 Сентября 2016 17:17

На Уралі - Аркаїм, у Британії - Стоунхендж, в Україні - Безводівка! На Чернігівщині поблизу містечка Ічня на плато Безводівка розташована група курганів, призначення яких було невідоме до цього часу. Земляні насипи, які охоплюють площу близько 20 квадратних кілометрів, донедавна не пов’язували між собою. Вчені описували їх як погребальні кургани кочівників і датували ІІ-І тисячоліттям до нашої ери. Проте жодних поховань там так і не виявили. Місцеві краєзнавці відстоюють іншу думку. Шляхом поєднання старих топографічних карт та складних математичних розрахунків дослідники з’ясували, що кургани - це єдиний комплекс, що має наукове призначення. Краєзнавці припускають: кургани на плато - це древня пригоризонтна обсерваторія, яка виникла практично водночас із Аркаїмом та Стоунхенджем три з половиною-п’ять тисяч років тому. Безводівка - інструмент неймовірних масштабів, деталями якого є земля, небо і космічні об’єкти.

Таємниці древніх курганів

Кургани довкола Ічні розкидані з півдня на північ і тягнуться із заходу на схід по прямій лінії з-під Хаєнок до села Ржавця.

«Кургани, що йдуть на північ від Ічні, майже всі конічної форми, з тупими, осипаними верхівками і в підошві своїй зруйновані оранкою», - писав архієпископ Чернігівський Філарет.

Про багато з яких курганів жодним чином не сказано в історії. Більшість таких розташовані в південній частині Ічні - на Безводівській височині. Вони і викликають найбільший інтерес серед місцевого населення та небайдужих дослідників.

На думку завідуючої Ічнянським історико-краєзнавчим музеєм Марини Даценко, первісне призначення курганів - поховальні споруди. Нині через діяльність людини вони втратили свою форму і мають вигляд невеликих підвищень чи насипів. Насипи різної величини та форми, а земельні ділянки, на яких вони розташовані, є невід’ємними складовими курганів, тому становлять єдиний цілісний комплекс.

«Кургани мають давнє походження. Деякі дослідники відносять їх до скіфського періоду (VІІ-ІІІ ст. до н. е.), - каже науковець. - Інші стверджують, що вони залишені кочовими племенами, що населяли лісостепову зону Дніпровського Лівобережжя ще раніше, у добу бронзи - ранньому залізному віці (ІІ-І тис. до н. е.)».

Відповідний висновок зробили наукові співробітники Дочірнього підприємства «Старожитності Полісся» Інституту археології НАН України при здійсненні археологічної експертизи землевідводу в 2009 році.

«Ці кургани зареєстровані як пам’ятки археології і потребують захисту, - пояснює Марина Даценко. - Одиничні кургани, а також курганні групи ще залишилися біля сіл Більмачівка, Гужівка, Крупичполе, Бере-жівка, Дорогинка та інших. Наявні на території Ічнянщини кургани та рештки поселень - свідки давньої історії наших предків і мають не лише історичне, а й культурне значення».

Марина Даценко переконана також у тому, що колись це були кургани особливої будови, з фортечними земляними валами при них. Згідно з місцевими переказами, кургани виконували функцію сторожових веж, і більшість із них донині не мають конкретного імені. Втім, деякі назви все ж таки дійшли до наших часів: Яськові (Яські) Могили, Роблені Могили, Горілий Дід, Одиниця, Остриця. їхні назви пов’язані з місцевістю, де вони розташовані, або з певними історичними подіями.

Цікаве пояснення походження назв курганів знаходимо в книзі «Історико-статистич-ний опис Чернігівської єпархії» за 1874 рік. Так, наприклад, курган Горілий Дід, розташований між Робленими та Яськовими Могилами, отримав свою назву через трагічний випадок. Нібито якийсь чоловік обробляв землю, що прилягала до кургану, вирішив перепочити і зварити кашу. Смачно пообідавши, він заснув, не заливши вогонь водою. Від вітру вогонь потрапив на одяг. Отримавши страшні опіки, бідолаха помер.

Найвище місце в околицях Ічні має курган Осичиха, названий так через те, що навкруги він був оточений осиковими деревами.

Серед місцевих мешканців ходить чимало легенд про загадкові кургани. Люди переконані, що багато з них мають магічну силу. Місцевий шанувальник історії Олег Майдан розказує одну із численних оповідок, пов’язаних із древніми земляними насипами.

«Мені один агроном розповідав, що коли через плато прокладали дорогу, то пробували брати землю в одному з курганів. Дорожники тривалий час не працювали, бо постійно йшов дощ, ламалася техніка. Щойно вони прислухалися до поради місцевих селян залишити кургани в спокої, все налагодилося, - розказує чоловік. - Я коли винаймав тут землю під обробіток, то всюди йшли дощі, а тут їх не було. Це негативно відбивалося на врожаях, і я перестав орендувати в цих місцях землю».

Претензії на сакральність курганів, на думку Олега Майдана, є виправданими. Він переконаний, що кургани - це древня обсерваторія, їх призначення - слідкувати за Сонцем.

«До наших днів збереглося всього 26 курганів, багато з них розорали за радянської влади, - обурюється Олег Володимирович. -їхній вік важко визначити, але уявіть, скільки треба людей, щоб насипати такі гори».

Спадщина прадавньої цивілізації

Першим вголос про практичне призначення курганів та їх взаємозв’язок заговорив краєзнавець із Броварів Олександр Кликавка. Інтерес до курганів у нього з’явився ще в 2012 році під час чергового візиту на батьківщину своєї матері. Матір Олександра родом із села Ступаківка поблизу Безводівського плато. Тут минуло дитинство ентузіаста.

«У 2012 році мою увагу привернула група курганів невизначеної форми та з цікавим розміщенням поблизу Ічні, - пригадує початок свого дослідження Олександр Кликавка. - Кургани замість звичайної конусоподібної форми мають чашоподібну форму і розташовані по колу діаметром до 200 метрів. Топографічна карта Шуберта 1861 року підтвердила існування інших курганів поблизу Робленої Могили. Очевидно, їх розорали. Виникло питання: що це? Погребальні кургани? Але чому вони не схожі на інші могили і являють собою яму, оточену валом?»

Олександр Кликавка впродовж трьох років збирав та співставляв інформацію про давні кургани.

«Всі спостереження я проводив із центральної точки або ж нульової точки для всіх величин і замірів, - пояснює краєзнавець. -З цього місця робив усі розрахунки азимутів сходів і заходів сонця. А далі - простий аналіз, співвідношення та співставлення азимутів з калькулятором (програмою), який розраховує час і місце сходу світила для конкретного місця з точними координатами».

За словами Олександра Кликавки, якщо стати в центрі комплексу, можна побачити, як сходить та сідає сонце за рукотворними пагорбами в дні зимового та літнього сонцестояння та дні рівнодення, які були особливими для людей з давніх-давен. І саме на ці дні припадають найважливіші свята року.

«Безводівка - це древня пригоризонтна обсерваторія, як англійський Стоунхендж, німецький Гозек чи уральський Аркаїм. Пригоризонтна, бо на небокраї відмічали переміщення точок сходу і заходу сонця та інших небесних світил і визначали закономірності їх руху по небесній сфері, - пояснює краєзнавець. - Ця лабораторія - інструмент неймовірних масштабів, деталями якого є земля, небо і космічні об’єкти. Визначення сонячних та місячних циклів давало змогу древнім астрономам розраховувати дати місячних та сонячних затемнень. Розміри обсерваторії Безводівка та відстані між основними її візирами, які становлять від 800 до 4000 метрів, свідчать про високу точність вимірів азимутів точок появи сонця на горизонті».

На думку дослідника, кожен ближній та дальній візир пригоризонтної обсерваторії Безводівка посідає своє місце не випадково, а згідно з чітко спланованим проектом. І цей проект не був створений в процесі будівництва, а доказом цьому є надзвичайна його складність, яка полягає в тому, що у Безво-дівці гармонійно узгоджено велику кількість змінних величин.

«Співставивши дані по Аркаїму і Безводівських курганах, спостерігаючи за азимутом, я дійшов висновку, що наші кургани мали те ж призначення, що й знахідки в Аркаїмі та англійському Стоунхенджі - вони слугували місцем, де наші предки велиюпостереження за зірками і Всесвітом. Щоб проводити спостереження, люди повинні були знаходитися в даному місці невідлучно як вдень, так і вночі. Метою древніх астрономів було визначення сонячних та місячних затемнень, прецесії земної осі та закономірностей руху інших небесних тіл, - каже Олександр Кликавка. - Ця модель обсерваторії походить, вочевидь, ще з часів Трипілля. Тоді у наших пращурів зародилися космічні складові світогляду, які через тисячоліття трипільці понесли з собою по всій Європі та Азії, де і почали виникати пригоризонтні обсерваторії».

Дослідник переконаний, що безводівські кургани потрібно розглядати не лише як цікаву археологічну пам’ятку, а як доказ існування цивілізації на території України тисячі років тому. Представники цієї цивілізації створили масштабний проект, організували людей для будівництва та досліджували космос доступними їм методами. Безводівка тривалий час приховувала таємниці, але нині відкриває знання древніх астрономів.

Олександр Кликавка невтомно працює над тим, аби про безводівські кургани дізналося якомога більше людей. Не припиняє і своїх досліджень. Для цього запросив науковців із спеціальною апаратурою, аби «прослухати» древні кургани, не розкопуючи їх. Та найбільша мрія дослідника — зробити з пригоризонтної обсерваторії новий сакральний центр, центр дослідження та реконструкції прадавньої історії України.