Бібліотеки стають центрами краєзнавчої інформації (відео)
Сплатою боргу пращурам, сучасникам і потомкам називає книгу про свою малу батьківщину Надзвичайний і Повноважний Посол України Петро Шаповал. На рахунку відомого дипломата не одне краєзнавче видання, він вважає таку діяльність дуже важливою і навіть необхідною. Останнім часом цю думку поділяє все більше людей, які цікавляться історією рідного краю, своїм корінням. А за необхідною інформацією приходять до бібліотек. Зокрема, до обласної – імені Короленка, де сьогодні розпочала роботу науково-практична конференція, присвячена краєзнавчій діяльності бібліотечних установ.
Зберегти і відродити історико-культурну спадщину рідного краю – ось мета краєзнавчого руху. В нашій області він доволі потужний і постійно розвивається. Останнім часом все більше людей прагнуть дослідити своє коріння, дізнатися про минуле своєї малої батьківщини. А бібліотеки стають центрами краєзнавчої інформації.
Інна Аліференко, директор обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Короленка: «Першим, куди звертається людина відповідно до історії свого краю, села, – це бібліотека. Тут зосереджені матеріали, інформація найбільш повна про історію, і бібліотека більш доступна для всіх громадян, які цікавляться краєзнавством».
Одним з кращих в Україні називає краєзнавчий відділ обласної бібліотеки імені Короленка директор інституту історії Чернігівського національного педуніверситету Олександр Коваленко. А важливість об’єднання зусиль бібліотекарів і освітян у краєзнавчій роботі з молоддю, вважає, просто неможливо переоцінити.
Олександр Коваленко, голова обласної організації Спілки краєзнавців України: «Любов до Батьківщини починається з любові до рідного міста, села, оселі, і почуття патріотизму слід виховувати саме в такому напрямку – від малої історичної батьківщини до нашої великої України. Бо інакше немає підґрунтя для цієї любові і вона вичерпується гучними гаслами».
Саме на базі бібліотеки імені Короленка відкрилася науково-практична конференція, присвячена краєзнавчій діяльності бібліотечних установ Чернігівщини. Участь у ній взяли не лише представники цих закладів, а й викладачі вишів, письменники, краєзнавці. Серед почесних гостей –Надзвичайний і Повноважний Посол України Петро Шаповал. Він переконаний: до краєзнавчої роботи має долучатися якомога більше людей.
Петро Шаповал, Надзвичайний і Повноважний Посол України: «Маючи певний досвід роботи з книжкою про мою малу батьківщину, про село, то люди з яким задоволенням допомагали підбирати матеріали, особливо школа, всі діти, знаходилися дуже цікаві документи, але це наше життя».
А наше життя сьогодні не може існувати окремо від дня учорашнього. Залежність сучасної політичної ситуації від минулої епохи можна прослідкувати, переглянувши газетні колекції радянського періоду.
Сергій Горобець, краєзнавець: «Їх вивчення якраз показує ідеологічну радянську машину і може свідчити про те, що гібридна війна почалася далеко не в 2013-14 році, а суспільство готувалося задовго до цього. Ці всі кісєльови, «распятые мальчики» — це все не на порожньому місці, а радянська періодика давала для цього серйозний грунт».
Тож поки ми ще маємо можливість не лише віднайти документи, а й поговорити з живими свідками історії, потрібно досліджувати свій рідний край, аби не бути на своїй землі безбатченками, переконані краєзнавці.
Петро Шаповал, Надзвичайний і Повноважний Посол України: «Те, що можемо зробити на сьогодні, – воно буде служити весь час і майбутньому. А це наша гордість, бо нам є чим гордитися – нашим великим і величним минулим».
І не лише минулим. До краєзнавчих літописів бібліотекарі заносять і відомості про наших захисників, які боронили і зараз боронять свободу і незалежність України, аби майбутні покоління пишалися своїми славними предками.
«Сівер-центр»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.