Мобильная версия сайтаПовернутися до життя після війни, або Як загиблий на війні солдат врятував маленького хлопчика з Одеси (відео)
Про те, як загиблий на війні у В’єтнамі солдат минулого року врятував маленького хлопчика з Одеси. Про те, що негативний досвід, отриманий солдатом на війні, можна трансформувати у мудрість. І про те, що солдат виконав свою частину угоди між суспільством і солдатом. Тепер – черга суспільства.
Американець Роберт Френк Пьюселік — морський піхотинець, ветеран війни у В’єтнамі. З війни його тіло повернулось додому за два дні. Розум (голова) – через 17 років.
Одного разу у в’єтнамських джунглях його товариш нахилився, аби підняти ворожу фляжку з водою. Френк подумав: «А якщо там розтяжка?». І поки думав, не встиг крикнути: «Не бери!» — товариш підірвався. Потім йому казали: «Френк, забудь це, війна вже скінчилась».
Френк Пьюселік, психотерапевт: «Коли він помирав, він дивився мені в очі. І я повинен забути це? І я повинен пробачити собі те, що я запізнився на півсекунди? Я себе 20 років ненавидів за це, він мені снився щомісяця. А тепер уявіть – я повинен відпустити 25 таких спогадів».
Солдат не може забути війну. Але він може трансформувати негативний досвід, отриманий на війні, у мудрість. Минулого літа загиблий товариш Френка врятував маленького хлопчика з Одеси – той вискочив на проїжджу частину, і Френк уже не думав півсекунди – він просто висмикнув хлопчика з-під машини.
Френк Пьюселік: «Я корисний тим, що я не чекав півсекунди».
Френк Пьюселік – солдат, який став психологом, бо він бачив війну з обох боків і розуміє обидва.
«Ви не повинні жити у світі солдата. Але ви повинні його зрозуміти», — каже Френк.
Війна в Україні – уже восьма війна, смерті учасників яких йому довелось бачити. Або бачити, як вони руйнують своє життя. Так сталося з товаришем Френка, який після війни потрапив у тюрму.
Френк Пьюселік: «Його чудовий маленький син зайшов у кімнату, коли тато заснув перед телевізором. Він підійшов до татка показати свою нову завідну іграшку. Він її завів, і звук оцей «клац» звучав як затвор АК-47. Тато прокинувся – один помах – і зламав шию своєму маленькому сину. Він відмовився визнавати у себе ПТСР, він пішов у тюрму зі словами: «Я тварина. Я не контролюю себе».
Все могло би бути інакше, якби маленький син розбудив свого тата з порогу кімнати: «Тату, це я». Але його родині ніхто не пояснив елементарних правил – як поводитись із солдатом, у якого ПТСР.
Тому Френк розробив свою психотерапевтичну техніку для ветеранів з посттравматичним стресовим розладом та їх сімей, зараз її використовують психологи американської армії.
Відправляючи солдата на війну, суспільство укладає з ним негласну угоду. І коли солдат виконав свою частину угоди, настає черга суспільства. А суспільство нерідко підводить.
Френк Пьюселік: «Спочатку ми просимо їх ризикнути своїм життям, а потім просимо їх залишатись людьми. Ми кажемо нашим солдатам – ви повинні стати такими, якими ви були до війни».
На війні, каже Френк, у солдата права майже як у Бога – дати життя чи забрати. Потім він повертається в суспільство з суперечливими правилами, в якому ігноруються його права як людини. Із АТО повернеться не мільйон солдат, а мільйон бомб із непередбачуваною дією.
Френк Пьюселік: «Але якщо ви не впізнаєте людину, яка повернулась з війни, це ще не значить, що її не можна любити».
Якщо до реабілітації солдата підключити сім’ю, ви побачите диво – сім’я стає міцною, як ніколи, радить Френк. Більшість солдатів не знає, що їх дружини проходять через свою війну – вони помирають стільки разів, скільки днів чоловік провів на війні.
Френк Пьюселік: «Іноді я навчаю солдат, як допомагати їх дружинам – і тепер солдат уже не поганий хлопець, не «тварина», він допомагає».
За статистикою, близько половини сімей після повернення солдатів з війни розпадаються.
За статистикою, на війні у В’єтнамі загинуло 57 тисяч американських солдат. Майже 60 тисяч протягом десяти років після війни наклали на себе руки. Тому радіти, що солдат повернувся з війни, треба не в день його повернення, а через рік-два-п’ять, коли з війни повернулась його свідомість.
Як цьому допомогти, і навчає Френк Пьюселік. Його основна програма навчання психотерапевтичним технікам складається з 9 компонентів і триває 6 днів, до Чернігова він на запрошення заступника голови облради Арсена Дідура приїхав на день з експрес-програмою для психологів і волонтерів, які займаються реабілітацією АТОвців. Але мало і шести днів, каже Френк – щоб навчитись допомагати солдату після війни, потрібні місяці, якщо не роки. Україні треба починати уже вчора.
«Сівер-центр»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
