Депутати обласної ради «нового призову». Частина третя

Вторник, 29 Декабря 2015 11:20 | Просмотров: 3974

«Кого обрали до обласної ради? Розкажіть про депутатів «нового призову», — звертаються читачі до «Вісника». «Наш край» на Чернігівщині представляють:

(Це третя подача. Про обранців від БПП і РПЛ ви читали в минулих номерах)

37-річний Сергій Баришовець живе в Носівці. Закінчив Київський національний економічний університет, за фахом програміст. З весни — директор ПАТ «Агрофірма «Іржавецька».

— Родинний бізнес. До цього директором був мій тесть. Останні три роки фірмою фактично керую я. Займаюся сільськім господарством у тій же агрофірмі десять років. Ще оформлений як ФОП, займаюся вирощуванням сільгоспкультур.

Хочу покращити жипя міста і району. На даний час, вважаю, всі зусилля потрібно вкладати у розвиток дітей — шкіл та освіти. Якщо зараз не звернути увагу, то через десять років у нас будуть переповнені всі тюрми. Дороги, кажете? Толку з тих доріг, як не буде нормального суспільства. А ще у медицину вкладати треба.

Одружений, двоє дітей-школярів.

53-річна Ірина Грозенко — виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Юрист. Закінчила Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого в Харкові. У Борзні очолювала управління юстиції, була керівником апарату Борзнянської районної ради та виконкому. З 2003 року, на протязі восьми років, була начальником Ніжинського міськрайонного управління юстиції. Працювала заступником голови Ніжинської районної ради шостого скликання. По разу обиралася депутатом Борзнянської і Ніжинської районних рад.

Чоловік — керівник Ніжинського елеватора, ТОВ «КЕРН». Двоє дорослих синів. Четверо внуків: двійнята Стас і Кирило, Славик і Машенька.

— У чому полягає основне завдання асоціації?
— Ми надаємо правову, теоретичну, методичну допомогу сільським радам і селищам Чернігівської області у здійсненні ними своїх законних повноважень. Виконавчі дирекції регіональних відділень в Україні створені тільки в семи областях. У Чернігівській — за підтримки народного депутата Валерія Давиденка.

За рік нашої роботи ми змогли створити 5 об’єднаних громад. Люди чули про децентралізацію, хотіли об’єднатися громадами, але не знали, як.

Читайте також: Депутати обласної ради «нового призову»

59-річний Григорій Данько живе в Києві. Усе життя у спорті. Більше десяти років — завідуючий кафедрою спортивних єдиноборств та силових видів спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України.

— Ким тільки не працював. Від вантажника до замміністра (З 2000 по 2002-й був заступником міністра спорту). Народився і виріс у Бахмачі. Дитинство минуло в Бахмачі та Батурині (там родичі). У Київ переїхав після шостого класу. Займався спортом — вільною боротьбою — і потрапив до столичної спортивної школи-інтернату (№15). Був чемпіоном Радянського Союзу, багаторазовий чемпіон України, призер Чемпіонату світу, володар Кубка світу. Потім став тренером. Перша серйозна робота — тренер у Вищій школі майстерності в Києві.

— Будете їздити в Чернігів на засідання облради аж з Києва?
— Так. Я їжджу і в Бахмач. У мене є житло в Батурині, Бахмачі. Буваю там по два дні, потім два дні — в Києві. У Бахмачі кожну середу приймальний день.

— Навіщо вам депутатство?
— Я депутат обласної ради втретє. Вже думав цей раз не йти... Кредо мого життя — допомога людям.

У мене в Бахмачі є своя школа східних єдиноборств, де тренери займаються з дітками безкоштовно. Але там невеликий зал. Хочу побудувати новий.

Одружений, четверо дітей, двоє з яких усиновлені.

— Першим усиновив хлопчика. Потім народився мій хлопчик, згодом — дівчинка. Далі ще одну дівчинку забрали.

Читайте також: Депутати обласної ради «нового призову». Частина друга

Артур Зінов’єв, 26 років. Президент громадської організації «Чернігівське обласне об’єднання «Милосердя і доброта». Живе в Чернігові. Депутатом обласної ради став уперше.

Артур Зінов’єв позапартійний.

— Чого не вступаєте в «Наш край»?
— Поки не наважився написати заяву. Партія нова. Звісно, вони показують свою діяльність не словом, а ділом. Але поки хочу придивитися до усіх членів команди «Нашого краю». Тоді, можливо, напишу заяву.

Депутат ще не одружений, дітей не має.

На чільне місце у списку депутатів облради від партії «Наш край» треба виносити 68-річного Валентина Мельничука. Нині він перший заступник голови обласної ради. Перелік його посад і заслуг у біографічній довідці на офіційному сайті облради займає 17 рядків. Про що б не питали Валентина Васильовича, його відповідь завжди зводиться до того, що він готовий працювати на благо країни і працюватиме, поки стане сил.

56-річна (57 буде 31 грудня) Надія Петрівна Міклухо-Маклай — безпартійна. Вищу освіту здобула у Чернігівському університеті економіки і управління (фахівець землевпорядкування і кадастру). Приватний підприємець. Має ресторанний бізнес. Та сільськогосподарський бізнес — на землях біля села Калитянське Козелецького району. Надія Петрівна — мати чотирьох дітей. Найменший син вчиться у Лондоні, студіює у вузі міжнародний туризм. Донька — у США. Ще двоє дітей живуть в Україні, зайняті в сімейному бізнесі.

Надія Міклухо-Маклай заміжня вдруге. Депутат обласної ради також вдруге. Вважає, що як народна обраниця зможе допомогти сільським громадам об’єднатися:

— Об’єднання — це правильний шлях. Це те, що потрібно для економного використання бюджету. Я розібралася, вникла, хочу допомогти людям.

Вважає, що як депутат і приватний підприємець допомагає людям боротися з бідністю.

— Я вчу, як можна заробляти гроші на присадибній ділянці, — говорить. — Навчаю вирощувати смородину, полуниці.

Основні села мого виборчого округу по трасі, — зауважує депутат. — Якщо у вересні-жовтні людина винесе на трасу кошик ягід (ремонтантні сорти плодоносять до заморозків), то продасть їх набагато швидше, ніж кошик картоплі.

47-річний Сергій Нужняк із села Куковичі Менського району. Голова сільськогосподарського кооперативу «Куковицьке». Зараз на лікуванні у Миргороді.

— У суботу вже буду вдома, — каже Сергій Миколайович. — Здоров’я треба поправити. До партії «Наш край» вступив у цьому році перед виборами. До цього був безпартійний. Підприємство наше працює. Я на посаді голови з 2014 року. Коли прийшов, були мільйонні борги. Зараз усе добре. Вирощуємо зернові культури, тримаємо ВРХ. Думаю, будемо продовжувати роботу в тому ж дусі.

Дружина працює касиром у сільраді в Куковичах. Син поступив до магістратури технологічного університету. Дочка вчиться у сьомому класі.

Лариса Осадчук, 42 роки, фізична особа-підприємець з Борзни.

— Маю продуктові магазини. Чоловік теж підприємець. Закінчила Полтавський кооперативний інститут за спеціальністю інженер-технолог громадського харчування та економіка. Отож, вважайте, освіта і робота співпали. Донька Марина студентка першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Є домашня улюблениця кішка Даша породи мейкун. Та нею опікується чоловік. Вона його авто за кілометр чує, як собака, вибігає назустріч. У мене часу обмаль, займаюся волонтерською діяльністю. Маю хобі — вишиваю бісером ікони, вирощую елітний виноград. Коли показую друзям, знайомим здоровенні кетяги винограду з крупними ягодами, не вірять, що все це виросло у Борзні.

33-річний Андрій Прокопенко співпрацює з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», займається видавництвом корпоративної газети «Мій агродім» (наклад видання 1000 примірників, розповсюджується серед працівників компанії).

Андрій Леонідович займається також написанням докторської дисертації в Національній академії державного управління при Президенті України.

Народився та виріс у Києві, але вже майже два роки проживає у Чернігові разом з дружиною Юлією (за фахом економіст), яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною: молодшому Михайлику рік і три місяці, старшій Марійці — п’ять років.

У депутати був обраний уперше. Раніше не балотувався.

— Я багато їжджу по Чернігівщині, спілкуюся з людьми і впевнений: проблеми, які існують, варто починати вирішувати, принаймні, з обласного рівня, — пояснив Андрій Леонідович.

43-річний Геннадій Тригубченко родом із Сумщини. Ще навчаючись у Національному аграрному університеті (факультет механіки), одружився, і після закінчення навчання приїхали з дружиною жити в Талалаївку. звідки вона родом.

«Нафтового» стажу —11 з половиною років. Начальник Талалаївського цеху з видобутку нафти та газу управління «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта». 17-річний син Євген — студент першого курсу Києво-Могилянської академії, факультет правознавство.

До того як потрапив в обласну раду, Геннадій Павлович двічі обирався депутатом районної ради від Соціалістичної партії. Безпартійний.

— Добре чи погано, що в Талалаївці є газ?
— Його фактично нема. Основний видобуток у нас — нафта. Зараз на Талалаївщині не ведеться промисловий видобуток газу, хоча в 1976 році добували до мільйона кубів на добу. Видобуток газу вівся в Талалаївському родовищі, в селі Сильченкове. Тепер це родовище потихеньку виснажилося, перебуває на заключному етапі експлуатації.

Видобуток нафти ще ведеться в Скороходівському, Ярошівському родовищах в Талалаївському районі та в Петрушівському і Софіївському родовищах Ічнянського. 365 чоловік задіяно на цьому поприщі, 160 — безпосередньо у видобутку. Якби було ще одне виробництво такої потужності, тут жилося б непогано. Потрібно працювати над розширенням робочих місць у Талалаївці за рахунок нафтогазовидобувного промислу. Якщо будуть виділені кошти на розвідку і буріння, газ і нафта у нас знайдуться. Певен, у надрах Талалаївськоого району ресурси ще є. Але чи будуть виділятися кошти на розвідку, вирішується на рівні держави.

Ольга Чередник, 34 роки, директор юридичного департаменту ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Агродім».

— Пані Ольго, чи не забагато чоловіків-депутатів?
— «Наш край» — єдина партія, в списках якої було жінок понад 30 відсотків. Та обрали більше чоловіків. Я не проти, вони десь витриваліші, менш зайняті. Я секретар бюджетної комісії. В ній дев’ять чоловіків і одна я.

— Ви і нині помічник народного депутата Валерія Давиденка?
— Я була його довіреною особою на минулих парламентських виборах.

Тижневик «Вісник Ч» №52 (1546)