Побачитися із закордонними родичами можна у… бібліотеці
У Сосницькій бібліотеці
Сусіди перемогли
«Бібліоміст» за час своєї діяльності допоміг забезпечити комп’ютерним обладнанням близько 1600 публічних бібліотек в Україні. Серед них і наші сусіди – Сосницька централізована бібліотечна система. Менські бібліотекарі також подавали свій проект на конкурс. На жаль, його не було підтримано.
А в Сосницькому районі комп’ютеризовані книгозбірні успішно працюють вже більше року. З 15 комп’ютерів, які сосничани отримали за програмою «Бібліоміст», чотири встановлено в читальному залі районної бібліотеки для дорослих, три – в дитячій районній бібліотеці, по два комп’ютери отримали сільські бібліотеки-філії в Авдіївці, Загребеллі, Чорнотичах та Хлоп’яниках.
– Кількість відвідувачів бібліотек з того часу відчутно збільшилася, – запевняє директор Сосницької централізованої бібліотечної системи Тамара Гребеник. – І у районному центрі, і у селах. Молодь стала частіше у нас бувати, адже вона більш «продвинута» у комп’ютерній техніці. У Загребеллі, наприклад, сільські школярі чи не на кожній перерві поспішають до бібліотеки. Але за цей рік і представники старшого покоління все більше освоюють комп’ютерні можливості.
До речі, Сосницька бібліотека – одна з найстаріших в області. Минулого року тут урочисто відзначили 140-річчя з часу її заснування. Ось так вдало поєдналися і сива давнина, і сучасні можливості.
За словами Тамари Гребеник, попри всі труднощі, у районі не скорочується мережа бібліотек – діють 23 сільські філіали, одна міська та дві районні книгозбірні. І в ідеалі хотілося б, щоби усі вони надавали людям послуги на сучасному рівні.
Власне книговидавництво
– Звичайно, найактивніші користувачі комп’ютерів – молодь, – ділиться директор центральної бібліотечної системи. – Для студентів нашого сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку нові послуги стали у нагоді. Адже вони тепер можуть безкоштовно користуватися інтернетом при підготовці до сесій та й загалом у навчальному процесі.
За словами Тамари Олександрівни, у відвідувачів старшого віку особливою популярністю користується комп’ютерний сервіс «Скайп», який дає змогу не тільки безкоштовно поговорити з рідними та близькими, котрі мешкають у будь-якому куточку земної кулі, але й побачитися з ними за допомогою відеозв’язку.
А ще до бібліотеки тепер ходять, аби зробити покупки в інтернет-магазинах, поспілкуватися в соціальних мережах, дізнатися інформацію про санаторії, де збираються відпочити та поліпшити здоров’я… Усі вигоди, які надає доступ до інтернету, важко і перелічити.
Сосницькі бібліотекарі за сприяння кандидата в народні депутати змогли придбати кольоровий принтер. І тепер навіть виготовляють книжечки місцевих авторів та брошури, необхідні у роботі книгозбірень. До прикладу, віддрукована у бібліотеці дитяча книжка Петра Макаренка «Дідусеві казки» користується неабиякою популярністю у книголюбів. І дизайн, й ілюстрації зроблені на професійному рівні.
Користуються комп’ютерними можливостями і самі бібліотекарі. Адже проводять чимало масових заходів, організувати які допомагає «всесвітня павутина».
Потенціал є
– У нас у Мені встановлено два комп’ютери, через які відвідувачі мають безкоштовний доступ до інтернету, – розповідає директор Менської централізованої бібліотечної системи Інна Дудко. – Щоправда, техніка вже старенька. Та й особливого попиту на цю послугу не спостерігається. Я все ж вважаю, що бібліотеки мають залишатися у першу чергу популяризаторами книги, а не перетворюватися на інтернет-клуби.
За словами Інни Дудко, наразі більшу стурбованість викликає стан бібліотечних установ, більшість з яких не опалюється та потребує ремонту.
Районній бібліотеці не завадило б мати, наприклад, мультимедійну дошку, сучасний відеопроектор… Бо під час масових заходів доводиться користуватися стареньким телевізором. А у нашій бібліотеці організовується багато виставок, презентацій, зустрічей, творчих вечорів, на які приходять і школярі, і молодь, і люди старшого віку.
Хоча бібліотеки Менщини найчастіше відвідують саме з метою читання книг, звісно, технічний прогрес допоміг би у подальшому розвитку.
– Наші бібліотечні установи мають великий потенціал, – стверджує Інна Володимирівна. – Наприклад, бібліотека у Макошине, де і колектив надзвичайно творчий, злагоджений і працьовитий. Гадаю, що можливе долучення до проекту «Бібліоміст» допомогло би ефективніше реалізувати цей потенціал.
Олександр Назаренко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.