Чому на кондитерській фабриці «Стріла» звільнили досвідчених працівників?
Чому на кондитерській фабриці «Стріла» звільнили досвідчених працівників?
Ми поспілкувалися із Вікторією Криловою, яка понад вісім років пропрацювала на кондитерській фабриці:
– Із 2002-го року я була цукерником першого розряду у цеху роздрібних видів цукерок. Згодом отримала другий розряд. А 31 серпня цього року… мене звільнили за прогул. Гадаю, це незаконно, і це порушення моїх трудових прав. У копії витягу з наказу про моє звільнення не зрозуміло, у чому полягає порушення, а насправді все було так: режим роботи кондитерської фабрики був неритмічний, 1 травня керівництво наказало написати заяву про переведення мене на неповний робочий день. Однак я не погодилася працювати на таких умовах. У колективному договорі ВАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» зазначено, що тривалість робочого часу – 40 годин на тиждень із вихідними – суботою та неділею. Але ці 40 годин на тиждень я не відпрацювала жодного місяця, адже роботи не вистачало. Можу показати розрахункові листки.
З 6 по 29 липня всі працівники цукерного цеху, зокрема і я, перебували у щорічній відпустці, після закінчення якої мене до роботи не допустили. У цеху ремонтували обладнання. Кожного дня працівники цеху телефонували на підприємство і цікавилися, коли ж нам виходити на фабрику. Я до роботи стала аж 12 серпня.
За словами Вікторії Крилової, керівництво підприємства у серпні неодноразово вимагало від неї та інших працівників вийти на роботу у вихідний день, проте розраховувалися з людьми, як за звичайний робочий день.
– Я та ще двадцять п’ять співробітників 26-го серпня попросили керівництво підприємства ознайомити нас із наказом про вихід на роботу у вихідний день – суботу, 27 серпня, та про умови оплати. Але ніхто нічого не надав, – продовжує Вікторія Крилова. – А 29 серпня майстер цеху наказала нам написати пояснення, чому ми не вийшли на роботу. Я, зокрема, не з’явилася на підприємстві тієї суботи, бо у мене хворіла матір.
31 серпня, коли прийшла на фабрику, дізналася, що мене звільнено за прогул. Ознайомлюючись із наказом, зацікавило те, що профком дав згоду на звільнення, навіть не запросивши мене на своє засідання. А це – порушення… «Ощасливили» такою звісткою не лише мене. Під «гарячу руку» потрапили ще четверо моїх колег: Валентина Чух, Ніна Примаченко, Валентина Порохня та Наталія Ленько.
Понад вісім років я пропрацювала на підприємстві і за сумлінне виконання трудових обов’язків отримувала лише подяки. А тепер, через це незаконне звільнення я втратила спокій. Хвилююся, що не влаштуюся тепер на роботу, адже у моїй трудовій книжці є такий запис.
Із генеральним директором ВАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла» В’ячеславом Заїкою зустрілися у приміщенні Деснянського районного суду м. Чернігова. Він прокоментував ситуацію щодо звільнень працівників так:
– Ми звільнили цих людей на законних підставах та згідно з трудовим договором. Кожен працівник має право на захист своїх трудових прав. Вісім днів вимушеного простою, коли ремонтували обладнання, було перенесено із відпрацюванням на вихідні і одинарною оплатою праці. Про те, що у суботу, 27 серпня, не вийшло більш ніж двадцять людей, мені не відомо. Я знаю лише про шістьох осіб.
Ми уважно розглянули їхні пояснювальні записки, але поважних причин невиходу на роботу не виявили. Підприємство завжди лояльно ставиться до своїх працівників… Ми могли б накласти стягнення, або ще якось покарати… Але цього разу керівництво вчинило так, бо хоче, щоб майже 300 працівників ходили на роботу не тоді, коли їм заманеться, а коли потрібно. До того ж, у серпні та вересні обсяг виробництва нашої продукції суттєво зріс. Наближаються новорічні свята… Якщо ми не встигнемо виконати замовлення, то підприємство зазнає збитків. А від цього постраждають і наші співробітники…
На запитання, чи взяло керівництво підприємства когось на місце звільнених працівників, В’ячеслав Заїка зазначив, що частково:
– Щоб працювати на цих посадах, треба мати відповідну кваліфікацію і досвід роботи. Людям, яких ми звільнили, треба віддати належне: вони досвідчені спеціалісти.
Четверо із п’яти звільнених працівників звернулися з позовами до Деснянського районного суду м. Чернігова за місцем проживання. Це – Валентина Чух, Валентина Порохня, Наталія Ленько та Вікторія Крилова. А Ніна Примаченко – до Новозаводського районного суду м. Чернігова. Як це не парадоксально, але ці суди за ідентичними позовами ухвалили протилежні рішення. Новозаводський районний суд відмовив у задоволенні позову, а Деснянський – підтримав позивачів та поновив їх на роботі, зобов’язав виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнути кошти за моральну шкоду.
Лариса Галета, фото автора, «Деснянка вільна»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.