Безкоштовні газети схожі на сир у мишоловці

Вторник, 2 Марта 2010 09:50 | Просмотров: 3054

Таку думку висловив чернігівський медіа-експерт, журналіст Владислав Савенок під час круглого столу, який відбувся 1 березня.

     Багато хто читає безкоштовну пресу, яка розповсюджується по нашому місту. На жаль, люди мало звертають увагу на те, як саме подається матеріал. Чи існує взагалі політика моралі в чернігівській пресі та що таке свобода слова? На ці питання намагалися відповісти провідні фахівці, медіа-експерти, адвокати та представники православної церкви під час обговорення.

     Чи можна назвати те, що часто пишеться в пресі, свободою слова, невідомо. На сьогодні більшість видань є приватними та мають свого власника. Тому журналісти пишуть не те, що вважають за потрібне, а те, що їм наказують. Звичайно, така людина не має права називатися справжнім журналістом. Згідно з журналістською етикою, репортер не повинен служити владі – ні політичній, ні «грошовій».

     У Чернігові професійних журналістів набагато менше, ніж друкованих видань. Одним із таких журналістів є Владислав Савенок, який присвятив цій галузі 20 років життя. Свого часу він працював в авторитетному виданні «BBC», потім створив інтернет-видання та друкувався в ЗМІ.

     На думку Владислава, вся безкоштовна преса є певним сиром в мишоловці для читачів. Адже в такому випадку, люди читають не те, що хочеться їм, а те, що хочуть видавці таких видань.

     Кожному з нас в поштову скриньку щотижня приходить кілька безкоштовних газет. Це видання громадських організацій, мета яких вилити бруд на чинну владу, щоб самим потрапити до неї. Читаючи все те, що там написано, частина людей, можливо, і не вірить всій цій інформації, проте вона у них залишається в підсвідомості.

     Наприклад, минулого тижня через велику кількість снігу, не витримали та рухнули кілька дахів. Про це повідомлялося в кожному виданні. Але якщо в безкоштовних газетах, написано, що винуватцями у всіх цих подіях є або наш мер, або начальник управління ЖКГ, то, наприклад, в газеті «Вісник» журналіст розглянув цей матеріал з усіх сторін. І в нього вийшов справжній матеріал.

     Олександр Фіалковський, голова Чернігівського осередку Української спілки психотерапевтів, також зазначив, що, коли в пресі є якась „чорнуха”, це обов’язково комусь потрібно. „ Читач має бути більш критичними до всього того, що відбувається навколо нас. А журналіст зобов’язаний відповідати за свої вчинки”.

       Адвокат Олег Купрієнко зауважив, що будь-який критичний матеріал, в якому видання обвинувачує когось в певних діях, можна оскаржити в судовому порядку.

     „ На все є закон. Наприклад, в одній газеті, яка належить певній структурі, журналіст обвинувачує Вадима Антошина в тому, що зруйновано дах житлового будинку. Це є порушенням прав людини. В цьому разі, пан Антошин може сміливо подати на видання до суду, і він його виграє”, – розповів адвокат.

     Він зауважив, що чим більше „герої” таких „чорних” історій будуть боротися за свою честь та гідність, тим менше видання будуть дозволяти собі подібні „чорні” матеріали.

Валерія Альтман