Шукають чоловіка і батька трьох дітей

Добавить новость

Четверг, 16 Января 2025 12:33  |  Просмотров: 419

Родина із села Пекарів Сосницької громади Корюківського району розшукує свого чоловіка і батька — 54-річного Івана Івановича Острогляда, який зник під час служби в Покровському районі на Донеччині.

— Ми з Іваном прожили разом 25 літ, у нас дочка і два сини. Чо­ловік працював комунальником. 27 лютого 2023 року його мобі­лізували. Служив у 32-й окремій механізованій бригаді. Востаннє подзвонив 1 грудня, ми поговори­ли — і більше на зв’язок Іван не ви­ходив. А 9-го з військкомату при­везли сповіщення про те, що він із 5 грудня вважається зниклим без­вісти... — горює дружина, 47-річна Наталія Олександрівна. — Ми подали заяву в поліцію. У на­ших синів — 16-річного Вадима і 13-річного Сергія — взяли про­би ДНК. Також наша староста Та­мара Степаненко допомогла мені звернутися до представниці Упо­вноваженого з питань зниклих без­вісти за особливих обставин Кате­рини Смуригіної.

Інтерв'ю з Катериною Олек­сандрівною читайте нижче — там роз'яснення, куди ще треба звер­татися в разі втрати зв’язку з рід­ною людиною.
Якраз в усі інші потрібні інстан­ції подала заяви дочка Остроглядів, 24-річна Марина, яка ще на початку повномасштабного втор­гнення виїхала за кордон.

— Також я опублікувала інфор­мацію про розшук тата в різних соцмережах, у групах на кшталт “Зниклі безвісти України”. Шукаю його побратимів, кого тільки мож­на. Говорила і з замполітом брига­ди. В усіх відповідь, на жаль, одна й та ж сама: тато, скоріше за все, 200-й — це, як мені пояснили, за­гинув, але тіла не можуть знайти чи забрати. Але коли я запитала в замполіта, чи є свідки, він відповів : “Немає”. Хоча я знаю, що п’ять військових із тієї позиції вийшли.

Серед тих, хто відгукнувся, — чоловік, який представився колиш­нім татовим командиром. Написав про нього: “Це один із найкращих людей, яких я знав”. Пообіцяв пові­домити, якщо матиме якусь інфор­мацію. Ще одна військовослужбовиця, яка раніше служила з татом, написала: “Іванович був героїч­ним героєм. Ця людина вистояла Торецьк із пораненням до останнього” (влітку під цим населеним пунктом тато був поранений у руку, місяць вона в нього не функціону­вала, бо в ній залишились осколки, яких не змогли дістати).

Ще мені написала дівчина Ан­на з Чернігова, яка побачила мій допис про пошук тата: що це по­братим її батька і що свого тата — Миколу Савченка — вона також розшукує (він вважається зниклим безвісти із 6 грудня). Ми почали спілкуватися. Аня надіслала спіль­не фото наших батьків - вони дру­жили.






Допис Марини в одній із фейсбук-груп прокоментувала та­ка собі «Кристина Дар» (її сторінка порожня, на ній лише 4 фото, явно згенеровані штучним інтелектом) — саме так, без розділових знаків: “Живий але в тяжкому стані про­блема з головою”.

— Я на це навіть не відповідала, — каже Марина. — Швидше за все, це чергове шахрайство. Бо мені вже писав у фейсбуці, а потім і по­дзвонив якийсь хлопець. Назвав­ся Андрієм. Писав і говорив ро­сійською, на його сторінці — фо­то російського прапора. Запевняв, що мій тато живий, але в полоні, а він, мовляв, працює там, де батька утримують (де саме — не сказав). Грошей не вимагав. Потім кілька днів не виходив на зв’язок, а коли я сама йому написала і як перевірку запропонувала гроші за сприяння у звільненні тата, він назвав суму 30 тисяч рублів. Коли ж я попро­сила спочатку відеодокази, знову зник. А через кілька днів написав “Ваш папа всё». Стало зрозуміло, що це була маніпуляція. Я готова відбиватися від шахраїв і маму по­передила, щоб нікому не вірила, а всіх перенаправляла до мене.

7 січне я була, правда онлайн, на зустрічі членів родин захисни­ків 32-ї бригади з Уповноваже­ним ВР України Дмитром Лубінцем. На ній я дізналась багато чого нового, але інформації, де тато за­раз, що з ним, на жаль, немає. Та я не втрачаю надії, що він живий і ми знову побачимось. Будемо ду­же вдячні всім за достовірну інфор­мацію про нього.

У кого така є — звертайтеся в редакцію газети «Гарт», ми її передамо Марині.

Рекомендації для тих, чиї рідні зникли безвісти

Їх надає представниця Уповноважено­го з питань зниклих безвісти за особли­вих обставин у Чернігівській області Катерина Смуригіна:
— На сьогодні незалежно від того, чи зниклий безвісти цивільний, чи військовий, його рідні за фактом тривалої втрати за язку з ним мають право звернутися по найближче відділення поліції за Місцем свого проживання із заявою про втрату зв'язку і про розшук зниклого безвісти рідного. У відді­ленні поліції мають прийняти заяву, відкри­ти кримінальне провадження і надати рідним витяг із Єдиного реєстру досудових розслі­дувань та пам'ятку про процесуальні права потерпілого, а також оголосити зниклого в розшук.

Якщо зник військовослужбовець, то до органів поліції рідні мають надати спові­щення, яке попередньо їм видається Тери­торіальним центром комплектування і со­ціальної підтримки (військкоматом). У разі, якщо на момент звернення до поліції зі зни­клим безвісти немає контакту вже тривалий час, але і військкомат сповіщення не надає, рідні мають право через ТЦК і СП звернутися до керівництва військової частини, де прохо­дить службу їхній рідний, з метою отриман­ня інформації про його місце перебування і стан здоров'я.

Незалежно від того, що повідомляють попередньо про обставини зникнення, ми завжд и рекомендуємо рідним здійснювати реєстрацію у Міжнародному комітеті Червоного Хреста, для того, щоб почалася робота, пов'язана зі встановленням імовір­ного перебування зниклого безвісти а поло­ні; щоб Червоний Хрест, як міжнародна орга­нізація з нейтральним статусом, почав робо­ту щодо підтвердження полону й отримання офіційних підтверджень від російської сто­рони.

Також треба здійснити реєстрацію в трьох державних установах: Координаційному штабі з питань поводження з вій- ськовополоненими (оскільки це установа, яка уповноважена на проведення процеду­ри обмінів полоненими, то першочергово після Червоного Хреста рекомендуємо здій­снити реєстрацію в ній). Національному інформаційному бюро, Об'єднаному цен­трі з кооридинації пошуку та звільнення Служби безпеки України. Зареєструвати­ся в усіх трьох установах можна в електрон­ному порядку. Якщо ж це зробити проблема­тично, слід зателефонувати на гарячу лінію кожної з цих установ і діяти згідно з наста­новами їх представників стосовно обміну ін­формацією.

Щодо Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, який діє при Міністерстві внутрішніх справ України, у нас також на сайті міністер­ства потрібно заповнити електронну анкету зниклого безвісти за допомогою ідентифіка­ції через Дію або банківського електронно­го ключа. На підставі даних з анкети інфор­мація додатково до тієї, яку ми отримуємо з Національної поліції України, потрапляє до реєстру, опрацьовується, і, за наявності під­став, зниклому військовому або цивільно­му громадянину присвоюється статус “зни­клий за особливих обставин” (особливими обставинами, за законодавством, є зброй­ні конфлікти, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситу­ації природного чи техногенного характеру). Рідні мають право звернутися до МВС - до Управління з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин й отримати ви­тяг а цього реестру.

Згідно з чинним законодавством, отри­мати витяг із реєстру мають право тіль­ки найближчі родичі та члени сім'ї зниклого
безвісти, перелік яких чітко визначено За­коном України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, ма­чуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, пра­баба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлюаач чи усиновлений, опікун чи піклу­вальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням. Колишні дружини або ци­вільні дружини мають право на отримання витягу виключно, якщо вони на момент зникнення громадянина є офіційними представ­никами спільних із ним неповнолітніх дітей або є рішення суду про встановлення фак­ту проживання однією сім'єю без реєстра­ції шлюбу.

Діяльність усіх вищезазначених установ для родин і членів сімей зниклих безвісти за осо­бливих обставин виключно безкоштовно.

Моя основна функція як регіонально­го представника Уповноваженого у Чер­нігівській області - повна координація дій і консультація родин зниклих безвісти про­тягом усього періоду розшуку. Я працюю у Чернігові за адресою: проспект Перемо­ги, 74, кабінет 607 — це будівля Головно­го управління Національної поліції а Чер­нігівській області. Рідні можуть як прийти на особистий прийом, так і зателефонувати за номером телефону: (067) 596-50-11. Та­кож я виїжджаю в територіальні громади, де зустрічаюся і безпосередньо спілкуюся з ро­динами зниклих безвісти.

На предмет можливості уточнення або отримання інформації від російської сторо­ни щодо перебування військовослужбовця на території рф або на тимчасово окупованій території рідні також можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця.

Уповноважений здійснює направлення офіцій­них запитів до Уповноваженої з прав люди­ни російської сторони щодо отримання під­твердження перебування в полоні. У кожній області є регіональний представник Упов­новаженого ВР - у Чернігові їхній офіс за адресою: проспект Перемоги, 54-А, 5-й поверх.

- Чи можуть рідні публікувати інфор­мацію про розшук зниклого безвісти рід­ного в соціальних мережах?
— З одного боку, це один зі способів по­ширити інформацію про те, що є факт зник­нення, і, можливо, хтось із тих, хто має інфор­мацію про зниклого, повідомить її рідним. Але якщо вони жодним чином не пов'язані з проходженням військової служби, із тими органами, які займаються розшуком, поло­ном тощо, то ймовірність, що серед їхніх підписників будуть ті хто може надати якусь ін­формацію про зникнення військовослужбов­ця в областях, де проходять військові дії мі­німальна. З іншого боку, на сьогодні є безліч приватних телеграм-каналів, пошукових ка­налів, які цю інформацію збирають із різних джерел. Маючи відомості про те, що хтось зник безвісти, і бачачи, що хтось когось шу­кає, ці канали можуть зробити зіставлення, яке виявиться результативним.

Однак у будь-якому разі є загальна ре­комендація і від нашої установи, і від орга­нів Нацполіції, від Координащйного шта­бу — не публікувати фотографій зниклого у військовій формі, а тим паче з ознаками, що дають змогу оцінити, яку посаду він обі­ймає або причетність до яких військ Зброй­них сил України має. Бо наявність такої ін­формації може зашкодити військовослуж­бовцю. який перебуває а полоні, якщо цей факт має місце. Також при публікації бажа­но не зазначати точного місця зникнення вій­ськовослужбовця.

Джерело: газета “Гарт”, Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: