На Чернігівщині попрощалися з п'ятьма військовими

27-го червня на Чернігівщині попрощалися з п'ятьма військовими. Чоловіки загинули під час виконання бойових завдань на Луганському, Харківському та на Донецькому напрямках. Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП.



Головний сержант Стародуб Микола Едуардович народився 22 травня 1980 року в м. Чернігів. У 1997 році закінчив середню школу № 17 м. Чернігова. У 2007 році закінчив Чернігівський кооперативний технікум та здобув кваліфікацію юриста, а згодом закінчи Класичний приватний університет та здобув кваліфікацію бакалавра з права. 1998-1999 роки проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. У мирний час працював на підприємстві ТОВ «Промо - Трейд». З перших днів повномасштабного вторгнення рф на територію України добровільно вступив до лав ТРО. Боронив Батьківщину у складі десантно-штурмового батальйону. Загинув 17 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Провели в останній путь воїна у Чернігові, поховали на Яцево.



Молодший сержант Смецький Антон Сергійович народився 27 травня 1986 року в м. Донецьк. Там мешкала його багатодітна родина. Уже в п’ять років почав танцювати – спочатку в дитсадку, потім у школі. Батьки відвели його до школи танцю при Заслуженому ансамблі пісні й танцю «Донбас». У 15 років талановитий юнак уже працював у цьому ансамблі та паралельно вчився у загальноосвітній школі. По закінченні навчального закладу вирушив у м. Київ на свій перший кастинг і успішно його пройшов. Так він потрапив до хореографічного колективу Євгенія Чернова, де працював солістом. У цьому колективі познайомився зі своєю майбутньому дружиною танцівницею Олесею. Танцювали у парі багато років. Це були контракти міжнародного рівня, які дали можливість їм побувати в багатьох країнах світу, зокрема, на круїзних лайнерах.
З 2007 року працював як хореограф-постановник. Згодом почав працювати з відомим українським шоуменом Дмитром Коляденком. Знімався у багатьох телепередачах: «Шанс», «Фабрика зірок», брав участь у програмі «Шоуманія», котра виходила на Новому каналі. Гастролював Україною та за кордоном із багатьма зірками українського шоубізнесу.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну, мешкав з родиною неподалік Києва, тож одразу долучився до місцевої територіальної оборони. Після того, як окупантів вигнали з області, сам пішов до ТЦК та СП, щоб вступити до лав ЗСУ. Пройшов навчання за кордоном і став сапером. Рік тому, виконуючи бойове завдання, отримав тяжке поранення – втратив ногу. Переніс кілька операцій, далі були протезування, тривала реабілітація і знову – служба інструктором в групі інструкторів. Міг звільнитися з військової служби, але прийняв мужнє рішення – захищати Батьківщину. Цьому не завадив навіть протез замість ноги.

Нагороджений відзнакою Міністра оборони України «За поранення», нагрудним знаком «Учасник бойових дій», медаллю «За хоробрість в бою». Загинув 22 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися та поховали воїна на малій батьківщині його батька - м. Корюківка.



Сержант Крук Павло Іванович народився 10 липня 1993 року в с. Лави Чернігівської області. Закінчив Лавську ЗОШ І-ІІ ступенів. Навчався у Чернігівському промислово-економічному коледжі Київського національного університету технологій та дизайну за спеціальністю «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і споруд», «технік-електрик». Проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України на посадах стрільця, стрільця-кулеметника та командира відділення. За зразкову військову службу та високі показники у службовій діяльності неодноразово нагороджувався Грамотами та Подяками командуванням бригади, батальйону та частини. Останнім часом служив на посаді стрільця-снайпера механізованої роти. Загинув 20.06.2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Провели в останній путь та поховали воїна на малій батьківщині в с. Лави.



Солдат Кашеперко Владислав Олександрович народився 3 квітня 1996 року в м. Борзна. Навчався тут у гімназії ім. П. Куліша, закінчив Борзнянську музичну школу. Потім вступив до Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, займався музикою. Після початку повномасштабної війни став на захист України. Служив на посаді гранатометника десантно-штурмового батальйону. Загинув 10 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися та поховали на малій батьківщині в м. Борзна Чернігівської області.




Солдат Нестеренко Валерій Валентинович народився 30 листопада 1981 року в с. Добрянка Чернігівської області. Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. В умовах повномасштабної війни став на захист Батьківщини на посаді механіка-водія механізованого відділення. Загинув 19 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися та поховали воїна у Мені на Чернігівщині.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: