Жителі 4 сіл Сосниччини тепер мають паромну переправу

Добавить новость

Пятница, 28 Июня 2024 11:18  |  Просмотров: 1272

Мешканці Пекарева, Синютина, Костирева, Кнутів, що на Сосниччині, нарешті видихнули З полегшенням — відкрилася навігація порома (йо­го орендують у громади Андрій Дудко і Юрій При­тика). Переправлятися можна аж до 8-ї вечора. Те­пер 5-10 хвилин — і ти на другому березі Десни. Хоч сам, хоч із транспортом. До цього був човен або об’їзд через Короп — майже сотня кілометрів.



Інакше не добратися. Навесні — льодо­хід і водопілля, пором не ходить. Та й до пе­реправи не добратися, бо дорога перели­та. Узимку він теж на приколі. Тому всі чека­ють благодатної пори, коли Десна заспоко­їться, вода зійде і можна буде, не витрачаю­чи зайвого часу і коштів, з’їздити в Сосницю.

Така пора саме зараз. Тож селяни старають­ся розв’язати проблеми, що накопичилися.

Розповідаючи, як роблять це протягом «невиїзного періоду», згадують добром єди­ного на весь старостинський округ ферме­ра — 49-річного Миколу Шведа (крім ви­рощування зернових, він займається розве­денням великої рогатої худоби і коней).

Особливо вдячні люди Миколі Дмитро­вичу за сприяння в налагодженні медично­го обслуговування. Це питання набуло особ­ливої гостроти ще в кінці 2019 року, коли в Пекареві закрили ФАП. Якийсь час пацієнтів обслуговувала фельдшерка із Кнутів. Та зго­дом вона виїхала на заробітки і люди зали­шилися без медпрацівника. Охочих працю­вати в проблемній глибинці, яку річка на кіль­ка місяців відрізає від цивілізації, не було. «Швидка» теж сюди не завжди доїжджала. Як правило, вона чекала на протилежному березі, куди хворого до­правляли човном. Селяни просили керівництво до­плачувати медику, який обслуговуватиме їх, із міс­цевого бюджету. Та такого так і не знайшли.

Зараз люди не нахваляться фельдшеркою Лі­дією Горбач, яка вже більш ніж рік приїжджає до них із сусіднього Шабалинова (село Коропської громади). Микола Швед не лише доплачує медпра­цівнику, а й надає бензин (Лідія Володимирівна до­бирається власною автівкою).

— Яка сума доплати, не знаю, але все працює дуже чітко. Хто може, сам приходить чи приїжджає на прийом — кабінет для медпрацівника ми обладнали в приміщенні старостату. А та­кож Лідія Володимирівна, якщо треба, відві­дує пацієнтів удома. Причому, ідучи на ви­клик у те чи інше село, завертає й до своїх постійних пацієнтів — дізнатися, як вони по­чуваються, а за необхідності й надати допо­могу. Микола Дмитрович закриває практич­но всі наші проблеми. Людям теж не відмов­ляє, коли звертаються. Скажімо, із прохан­ням про забезпечення дровами, сіном. Не безкоштовно, але ціни прийнятні. Виорати город технікою фермерського господарства теж дешевше, ніж приватним трактором, — розповіла староста Тамара Степаненко.
По допомогу до фермера, не приховує вона, і сама теж звертається часто — відре­монтувати колодязь, розчистити дороги від снігу, покосити траву на сільських вулицях, навіть по отрутохімікати — щоб позбавитися від кущів-паразитів на кладовищах.

Поставити пором на навігацію також бу­ло б складно без техніки, яку надав фермер.

Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: