Воїн з Коропщини розшукав ічнянську ученицю та подякував їй за щемливого листа

Добавить новость

Пятница, 17 Мая 2024 14:37  |  Просмотров: 1368

Напередодні Різдва та Нового 2024 року гімназисти Ічнянсь­кої гімназії ім. Васильченка писа­ли листи з побажаннями воїнам- захисникам. Писали хто як умів та що хотів. Восьмикласниця Софія Петруха, сподіваючись, що пише земляку, склала листа ічнянсь­кою гуторкою. Так вісточка з дому буде ріднішою, подумала дівчин­ка. До побажань додала трохи гумору, пожартувавши, щоб Дід Мороз приніс йому 10 кілограмів мандаринів! Ще тоді подумала: було б цікаво зустрітися із воїном після перемоги. Однак, несподі­вано, їхня зустріч сталася наба­гато швидше, ніж могла очікувати авторка послання.



Момент зустрічі воїна Олега Литвиненка із Софією Петрухою

Наприкінці березня по­серед уроку до 8-А класу зайшов воїн у супроводі вчителів гімназії: заступ­ниці директора гімназії Світлани Борщ та Макси­ма Супруна, вчителя фіз­культури. Максим розпо­вів, що вони розшукують авторку листа, якого від новорічних свят береже Олег Литвиненко, воїн з Коропщини. Лист на­стільки вразив своєю щирістю, простотою, ду­шевністю захисника, що, як тільки випала нагода, коропчанин приїхав на Ічнянщину, щоб зустрітися із дівчиною.

Спочатку Софія й не здогадувалася, що це до неї такий важливий гість. Обоє дуже хвилювалися, як довелося зустрітися віч-на-віч. Захисник обій­няв дівчинку і з радістю подарував їй букет квітів, торт і ... 10 кілограмів мандаринів!

- Було дуже хвилююче. Я неочікувала на такий дарунок. Навіть був де­який дисонанс, як мені подарували мандарини, - розповіла Софія Петруха. - Я просто хотіла так додати емоцій. Це був мій перший лист. Не можу переказати, що на-писала, бо це особисте. Але цим листом хо­тіла підтримати того, хто буде читати. Бажа­ла йому, щоб у нього все було добре. Щоб він повернувся додому живим і з перемогою.

Писала так як розмовляю, суржиком, бо нам сказали, що листи пере­дадуть землякам. І мені здалося, що так йому буде ближчим цей лист. А ще я намалювала ви­гаданого смішного пер­сонажа Чубрика Вову, наклеїла різні наклейки - діда Мороза, новоріч­них оленів, подарунки різні - і побажала йому 10 кілограмів мандаринів від Діда Мороза. Цим я хотіла трішки розвесели­ти воїна, розуміючи як їм там важко.

Про себе воїн багато не говорив, розповів­ши лише, що там на вій­ні дуже важко, а ось такі щирі листи дають ней­мовірну мотивацію боро­тися й далі за свою Віт­чизну і майбутнє наших дітей. Коли він говорив, то сльози бриніли на очах і це дуже схвилювало усіх присутніх.
Наступного разу дівчина сподівається привітати Олега Литвиненка з пе­ремогою.

Так вийшло, що п’ятде­сятирічний Олег Литви­ненко з Оболонні Коропської громади є батьком вчительки з Ічнянського ліцею №4 Юлії Супрун. Юлія нам і розповіла про свого батька-героя.
З перших хвилин росій­ської агресії у 2022 році чоловік прийняв для себе єдине можливе рішення: він стане на захист Віт­чизни. Краще вже йому піти на війну, ніж призвуть сина чи зятя - молодих батьків своїх малолітніх онуків.

Похід у військкомат, що­правда, довелося відтермінувати до осені, доки не зібрав врожай із трьох гектарів землі. А потім па­тріот поставив трактора на прикол і пішов запи­суватися у військо. Вдо­ма не втримали ні грижі у спині, ні пластина у нозі. Рідні розуміли рішення чоловіка та батька і не за­перечували.

У листопаді воїн прой­шов навчання у Гончарівському і з грудня 2022 року влився убойове поб­ратимство 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка, яка во­ювала в Авдіївці.

Від початку Олег Литвиненко служив гранатометником. Зброя, БК, бронік, шолом - здоровому чоловіку це ще той тягар. Ось і підкосило чоловіка таке навантаження, та, як дізна­лося командування що він ко­лишній тракторист, перевели його водієм БМП. Так і воював на броньованій машині аж до самого виведення із зони бо­йових дій. Підвозив то на по­зиції, то з позицій військових та боєкомплекти. Зараз він і його бригада на ротації.

З початку бойових дій 110-та бригада тісно тримала зв’язок із волонтерами. Через них грома­ди допомагали воїнам найбільш необхідними речами. А заодно передавали з дому гостинці та листи від школярів та малюнки дошкільнят.

- Напередодні Нового року ми закупили для 110-ої ОМБр імені генерал-хорунжого Марка Безручка генератор, - розповідає волонтер, вчитель Ічнянсь­кої гімназії' ім. Васильченка Максим Супрун. - Передава­ли через волонтерку Катерину Марйоху. Від волонтерського штабу у їхньому напрямку пої­хали посилки із допомогою від мешканців Ічнянщини і дитячі листи та малюнки.

- Наш тато роздав хлопцям листи, а один залишив собі, - додає Юлія Супрун. - Ви­явилося, що цей лист був від учениці 8-А класу гімназії ім. Васильченка Софії Петрухи. Він ще на позиціях хотів зустрітися із авторкою листа. І вони зустрілися як тата виве­ли на ротацію після більш ніж року оборони Авдіївки і дали двадцять днів відпустки. Зараз він знову поїхав на службу. Як вчитель історії я за те, щоб па­тріотичне виховання було ось таким - живим. Не просто роз­казувати про події. На першу річницю війни ми з Максом, а він тоді ще працював у нашому ліцеї, знімали ролик із наши­ми захисниками. Це було дуже класно з виховної точки зору. Хотіли, щоб і тато знявся у ньо­му, але він відмовився, просто він не публічна особа.

Зі слів Юлії та Максима, су­часні підлітки, учні 5-9 класів, за їх спостереженнями, дуже патріотично налаштовані. Вони знають українських сучасних героїв, про їхні подвиги, цікав­ляться історією України. І це ра­дує, бо саме їм доведеться від­будовувати, відновлювати нашу Україну. І у них це вийде: зроби­ти нашу країну дійсно незалеж­ною, самостійною і могутньою.

Подружжя Супрунів активно волонтерить ще з часів АТО. Відтоді і знають від захисни­ків, які важливі дитячі послан­ня на фронті. Кожен дитячий лист чи малюнок там цінується як щось надважливе, що тісно пов’язане з мирним життям, що нагадує недалеке минуле та на­віює спогади про власних дітей чи онуків. Тому захисникам так важливо отримувати такі цінні послання з дому, щоб тримався нерозривний зв’язок між тими кого захищають і тими хто захи­щає.

Джерело: газета “Трудова слава”, Ніна Наливайко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: