Микола Журавель вбив власного батька з необережності, суд присудив умовний термін

Добавить новость

Пятница, 3 Мая 2024 17:33  |  Просмотров: 1129

Днями на Борзнянщині судили місцевого мешканця — 56-річного Миколу Журавля із села Високе. Йому інкримінували вбивство з необережності сво­го батька — 86-річного Мико­ли Микитовича. Останніх кілька місяців свого життя пенсіонер провів у лікарні: спершу в черні­гівській, потім у Ніжині, де й по­мер від тяжкої травми, завданої сином наприкінці літа 2023-го.



Фото - ілюстративне

Односельці розказують, що рані­ше Микола мав власну сім’ю. Меш­кав із дружиною і дочкою в Борзні. Та шлюб давно розпався, і він повернув­ся в село до батьків. Тут займався під­робітками, полюбляв випити. Десь із рік тому матір паралізувало, вона зля­гла. Дочка Валентина забрала її до себе в Запоріжжя. А батько зостався із сином у Високому. Говорять, що чо­ловіки жили на ножах — часто свари­лися, особливо коли Микола був під градусом. Це підтверджує і той факт, що в травні минулого року на нього склали адмінпротокол за домашнє насильство. Бо напідпитку ображав батька, кричав на нього. Миколі при­судили 40 годин громадських робіт і змусили пройти спеціальну програ­му для кривдників. Він і досі відвідує призначені заняття. Не прогулює. Ось тільки вже запізно...

Трагедія розігралася ввечері 23 серпня. Слідчому, а потім і судді Ми­кола розповідав, що того дня прий­шов додому з похорону пригнічений. На кухні побачив батька, який сидів на стільці. А посеред кімнати — «купу», яку той «нагидив». Це розлютило Ми­колу. Він сказав батькові прибрати за собою, але той відмовився. Тому син штовхнув його руками в груди. Журавель-старший упав зі стільця й уда­рився головою об ріг дерев’яної лавки, що стояла за ним. За словами Миколи, після того він вийшов поку­рити, а коли повернувся — батько вже лежав у ліжку.

Наступного дня Миколу Микито­вича у важкому стані забрала «швид­ка». Лікарі діагностували в нього трав­матичний набряк головного мозку, а також забій і гематоми на голові. Про підозрілий характер травм медики по­відомили поліцейським. Ті відкрили провадження за статтею 121 Кримі­нального кодексу (умисне тяжке ті­лесне ушкодження). До того ж селом уже довгий час ходили чутки, що син б’є батька. Та поки Микола Микито­вич був у лікарні (його прооперували в Чернігові, а згодом перевезли до Ні­жина), слідчі з'ясували, що того вечо­ра син не бив батька.

Восени Микола Микитович помер, так і не прийшов до тями. Тож справу перекваліфікували на вбивство з необережності (ст. 119 ККУ). За скоє­не Миколі світило від 3 до 5 років об­меження або позбавлення волі. Ви­ну він визнав, розкаявся.

— Жалкую, що так сталося. Тепер я зостався сам. Із колишньою дружи­ною та дочкою хоч і спілкуюся, але во­ни мешкають окремо. Про те, що ста­лося з батьком, я добровільно й чесно розповів сусідам, а згодом — слідчо­му і прокурору. Дочці та колишній дру­жині говорити правду не став. Сказав, буцімто дід сам упав. Просто не хо­тів псувати з ними стосунки, — зізнав­ся на судовому засіданні обвинуваче­ний.

Оскільки обставин трагедії ніх­то не оспорював, то розгляд справи проводили за скороченою процеду­рою — без розгляду доказів. Борзнянський райсуд визнав Миколу Жу­равля винним і присудив йому 4 ро­ки обмеження волі. Умовно, з іспитовим строком 2 роки. Хоч прокурор і не наполягав на реальному тюрем­ному терміні, але просив, щоб основ­ним покаранням було прописано по­збавлення волі (а не обмеження). Втім суддя мав іншу точку зору. «У цій спра­ві підстав для покарання, запропоно­ваного стороною обвинувачення, не­має. Миколі Журавлю вже майже 60 років, він розуміє, що через свої дії втратив батька і тому зараз проживає сам. На думку суду, розуміння того, що через власні дії ти втрачаєш бать­ка, вже є для особи свого роду пока­ранням, оскільки обвинувачений жи­тиме з цим усе своє життя», — ідеть­ся у вироку.

Упродовж іспитового строку Ми­кола має періодично відмічатися в ор­гані пробації. Якщо за цей час нічого протиправного не скоїть, то судимість йому погасять автоматично. Тільки от із власною совістю домовитися на­вряд чи вийде...

Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: