Стали відомі подробиці удару російським дроном по бусику з людьми на Чернігівщині

Добавить новость

Пятница, 29 Марта 2024 12:45  |  Просмотров: 1910 | Обновлено 29 Марта 2024 13:23

Рашисти не припиняють тероризувати прикордоння Чернігівщини. Щодня гатять з артилерії та мінометів, скидають керова­ні авіабомби. Атакують і не менш небезпеч­ними FPV-дронами. Один із таких по обіді 22 березня влучив у мікроавтобус «Фольксва­ген Транспортер», яким восьмеро мешкан­ців Карповичів Семенівської громади (се­ло за 1,5 км від кордону) поверталися додо­му з базару в Семенівці. Вибухом розкурочило передню частину автомобіля. Травм за­знали 48-річний водій Віктор Капица, йо­го 44-річна дружина Ольга і ще одна паса­жирка — 50-річна Наталія Целуйко. Решта відбулися переляком.

Наталії розбитим склом несильно роз­сікло лоба. Тож, обробивши рану, меди­ки відпустили її додому. А ось постраждале подружжя ушпиталили до Семенівської міськлікарні. Та вже наступного дня Вікто­ра (у нього легка контузія і тимчасова втрата слуху на одне вухо виписали, а Ольгу (піс­ля операції) діти забрали доліковуватися в Чернігів. Зараз вона в Обласній лікарні.

— У Карповичах у нас був свій магазин. Та минулого літа він згорів після чергово­го обстрілу рашистів. З тих пір ми торгува­ли з машини. Привозили із Семенівки хліб і різні продукти, а туди возили молоко, сир, сметану, бо до нас у село молоковоз не їз­дить. Щоп’ятниці (в базарний день) возили односельців у місто. Повезли і цього разу, — розказує телефоном Ольга.

— Вранці було спокійно. Виїхали о 7.30. Десь до 13-ї бу­ли на ринку, а потім поїхали додому. Доро­гою військові нас попередили: «В небі во­рожий дрон, їдьте швидко». Чоловік додав газу. Я сиділа на передньому сидінні поряд із ним. Односельці — за нами. Ми навіть не чули, як той дрон підлітає. Тільки-но проїха­ли Прогрес, як він поцілив у машину. Удар, дякувати Богові, прийшовся під капот, який затримав більшість осколків. Тому ми й зо­сталися живі. Та частина осколків все ж таки полетіли в мій бік. Посікли обличчя, руки, но­ги (і все це разом з опіками).



— Сам момент прильоту пам'ятаєте?
— Все сталося за секунду. Гахнуло — перед очима промайнув спалах. За інер­цією наш автомобіль ще метрів 100 проїхав і зупинився. Я вискочила із салону, вся в кро­ві, дивлюся, а передка в машини немає. Ста­ла викликати «швидку». Чоловік у цей час кинувся вивільняти людей, бо пасажирські дверцята заклинило. Потім приїхали меди­ки, поліцейські. Вцілілих відвезли додому, а нас доправили в лікарню. Місцеві хірурги за­шили мені праве вухо й дістали осколки з гу­би, підборіддя, з лоба (над бровою). Один був у животі. Ще кілька дрібних зосталося в руках і ногах. Виймати їх не стали, сказа­ли: «Коли рани загояться, самі вийдуть». Та­кож у мене ушкоджене праве око, його зака­пують спеціальними препаратами. Чоловік, на щастя, постраждав менше — вибуховою хвилею йому обпалило волосся та брови й оглушило.

Цей удар по машині з цивільними став ще одним воєнним злочином росії. Семенівські поліцейські задокументували його і від­крили провадження за ст. 438 ККУ (пору­шення законів і звичаїв війни).

Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа. Фото ГУНП в Чернігівській області

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: