Військовослужбовець Олександр Голубєв приїхав у відпустку і вбив товариша совком

Добавить новость

Воскресенье, 8 Октября 2023 15:44  |  Просмотров: 4698

Трагедія сталась у січні цього року в Лосинівці Ні­жинського району. Сусідка, яка прийшла по воду до 49-річного Анатолія Парасюка, натрапила в хаті на його закривавлений труп. На слід убивці поліцейські ви­йшли того ж дня. Ним виявився військовослужбовець із Носівки Олександр Голубев (37 років), котрий приї­хав у Лосинівку погостювати в батька. Днями винуват­цю винесли вирок.



Слідчі інкримінували Голубєву не лише умисне вбив­ство (ч. 1 ст. 115 ККУ), а й незаконне поводження з боєприпасами (ч. 1 ст. 263 ККУ). Бо під час обшуку в нього вдома знайшли під диваном осколкову гранату Ф-1, дозволу на зберігання якої Олександр не мав.

Справу розглядав Ніжинський міськрайонний суд. Голубєв визнав свою вину лише в убивстві. Розказав, що на початку січня йому дали відпустку і він приїхав у Носівку. Та коли настав час повертатися на службу, зостав­ся вдома, бо в дружини загострилася хвороба. Зі своїм ко­мандуванням Олександр переговорив, тож відпустку йо­му подовжили. Неофіційно. Користуючись нагодою, піс­ля свят Голубєв надумав змотатися в Лосинівку до бать­ка. Приїхав 16 січня. І першим ділом вирішив відсвяткува­ти свій приїзд.

Покликав сусідів, у тому числі й Анатолія Парасюка, якого добре знав ще з дитинства. За столом чоловіки випили, поговорили. А коли Анатолій став збира­тися додому, Олександр вирішив його провести. Із собою прихопив пляшку горілки й закуску. Тож удвох продовжили «бенкет» у Парасюка в хаті (той мешкав сам), а потім гос­подар запропонував товаришу заночувати в нього. Голубєв погодився.

- Коли я вранці прокинувся, Толик став поводитись не­адекватно: говорив щось незрозуміле, а ще йому почало щось ввижатися. Певно, його схопила «білка» (таке вже бу­вало раніше), бо він ні з того ні з сього схопив совок для груби й кинувся на мене. Я вихопив совка і двічі вдарив ним Толю по обличчю (над лівим вухом). Він упав і вдарив­ся потилицею об двері. Я побачив на Толиному обличчі кров і порізи. Мабуть, зачепив його гострою частиною со­вка. Потім прощупав пульс і став приводити товариша до тями, несильно ляскаючи долонями по обличчю. В якийсь момент Толік захрипів. Підіймати його я не став. Хотів ви­кликати «швидку», але телефон розрядився. Тож пішов до батька. Чесно кажучи, я не думав, що Анатолій помре, бо рани здавалися мені несмертельними. Та й умислу вби­вати в мене не було, — запевняв суддю Олександр.

Утім швидкої допомоги він так, і не викликав, а, повер­нувшись до батька, подзвонив своїй дружині, щоб присла­ла по нього таксі, і поїхав у Носівку. Там його й скрутили поліцейські. А при обшуку знайшли під диваном гранату, На запитання, як вона там опинилася, обвинувачений від­повів:

— Після вторгнення росії в лютому 2022-го я пішов у військкомат, отримав зброю. Гранату приніс додому і схо­вав, щоб жінка не знайшла. Ну а потім забув забрати із собою на службу. Вини в буцімто незаконному зберіган­ні гранати не визнаю, бо я військовий. Командування по­яснювало нам, що під час воєнного стану можна зберігати вдома зброю і боєприпаси, а після його закінчення треба буде повернути.

Та, видно, не все з того, що розповів Голубєв, правда. Бо в місцевому військкоматі заявили, що ніякої зброї і гра­нат йому не видавали. А згідно з документами Олександра мобілізували у травні 2022 року (щоправда, раніше він брав участь в АТО). Крім того, експертиза показала, що Голубєв завдав товаришу совком не двох ударів (як він стверджу­вав), а близько двадцяти. До того ж не вранці, а ще в ніч на 17 січня (близько першої години).

Потерпілою в справі проходила сестра покійного Лідія Калініченко. Вона подала цивільний позов, у якому про­сила компенсувати їй 48 470 гривень матеріальної шко­ди (це сума, що була витрачена на поховання і пам'ятник), а також 25 тисяч гривень — моральної. Голубєв не заперечував. Суд задовольнив цивільний позов у повно­му обсязі.

Що стосується пред’явленого обвинувачення, то Олександра було визнано винним за обома стаття­ми. За вбивство (враховуючи щиросердне каяття і співп­рацю зі слідством) суд дав Голубєву всього 8 років тюр­ми (хоча стаття передбачає до 15), а за незаконне пово­дження з боєприпасами — 3 роки. Однак суттєвої ролі це не зіграло, бо за законом більш суворе покарання погли­нає більш м'яке.

У результаті Голубєву присудили 8 років позбавлення волі. З них 8,5 місяця він уже фактично від­був (строк, проведений під вартою, теж рахується).

Зараз Олександр Голубєв у СІЗО. Там і залишиться, по­ки вирок не набере законної сили.

Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: