Арт-студія “Колібрі”: прекрасна мрія тривалістю в 20 років
АКТУАЛЬНО Усе прекрасне, що створено людиною в цьому світі, колись починалося з мрії. “Арт-студія Колібрі”, яка цього вересня відсвяткувала двадцятиріччя, за роки свого існування стала простором для реалізації мрій багатьох людей, маленьких і дорослих. Історію становлення та розвитку студії розповідає її засновниця та головна натхненниця всіх викладачів та студійців, художниця Лілія Ібрагімова.
Пані Ліліє, 20 років — це досить великий період часу. Сьогодні “Колібрі” знають в Україні та поза її межами, а творчий простір, в якому ви займаєтесь з дітьми, естетично досконалий та облаштований усім необхідним. Але зрозуміло, що все це далося не одразу. Коли, як і з чого все починалося?
У нульових обставини склалися так, що я вирішила залишити роботу та виховувати дітей. До цього працювала в нашій художній школі, чим досі дуже пишаюсь. Поважаю й ціную своїх колег тих часів та сьогоднішній педагогічний колектив. Але учні продовжували ходити займатися до мене додому. У нас тоді було дуже маленьке помешкання, де ми жили з родиною, ми називали його “півтори кімнатки”. Там було незручно приймати учнів. На той час у громадській організації мого чоловіка було порожнє приміщення в вихідні дні, де я й відкрила студію, яка стала першою приватною художньою студією в Чернігові. Перше заняття відбулось у далекий погожий осінній день, 13 вересня 2003 року о 15:00. З плином часу все масштабувалося дуже гармонійно. Люди поступово приходили й приходили. Це було не просто приватною студією, а й місцем для виховання моїх власних синів. Я створювала простір, який вважала найкращим для дітей. Хотілося виховувати гарних людей. А для того, щоб людина була гідною, вільною, розвиненою та щасливою, вона повинна бути освіченою та реалізованою. Саме цим ми й займаємось у “Колібрі”.
До речі, а чому саме “Колібрі”? І в чому, на вашу думку, полягає головна особливість вашої студії?
Ми обрали цю назву разом з учнями. Я не хотіла називатися якось банально і мені прийшов образ птаха. Але такого птаха, який ніколи нікому не шкодить і не вбиває. Одна з наших головних цінностей — ненасилля. Колібрі — це пташка, яка не їсть навіть комашок, вона харучється квітковим нектаром. А ще вона дуже яскрава, барвиста.
Наша загальна функція - освітня. Ми беремо дітей з 4-х років і навчаємо до самого вступу. Вони у нас проходять повний курс образотворчої освіти. У нас є чітка програма, але ми в той же час надаємо учням можливість бути вільними. Щоразу питаємо, чого вони хочуть навчитися за новий навчальний рік. І певні заняття присвячуємо реалізації цих запитів.
Насправді все почалося з мрії. Я мріяла, щоб в Чернігові був мистецький центр, який би давав справжню освіту. Не просто щоб дитинка прийшла у гурток, провела час, помалювала трошки та й пішла додому і там далі уже як хоче так і малює. А щоб це була стовідсоткова навичка назавжди. Щоб якби дитинка, умовно, прийшла позаймалась місяць і в цей місяць її би навчали, як малювати руки, то вона б назавжди це засвоїла. Я мріяла створити культурно-освітній центр, де діти б отримували знання повного циклу, включно з історією мистецтв та естетичним вихованням. І я щаслива, що мені це вдалося і ця мрія здійснилася.
Які ще мрії втілилися у просторі “Колібрі” за ці прекрасні 20 років?
Я можу сказати з упевненістю, що тут збуваються мрії. Найприємніше, коли викладачі кажуть, що вони йдуть на роботу з радістю і що це робота їх мрії. А взагалі прикладів багато. Наш випускник Ігор Саченко мріяв стати архітектором. Він став ним і тепер викладає у нас. Є багато дорослих, чия мрія малювати не змогла втілитися в дитинстві. Але вона дожила в людині до зрілого віку, і в нашій хобі-групі можна її реалізовувати. Дехто ходить до хобі-групи 10 років, як-от наша пані Наталя Антоненко, або, як пані Алла Тишковець, всі 20. Вона прийшла до мене з дитиною в студію в жовтні 2003 року, і через деякий час сказала що теж хоче малювати й попросила організувати групу для дорослих. Тож можна сказати, що хобі-група почалася з її мрії.
Три роки тому випускник нашої студії Василь Трохименко запропонував відкрити напрям навчання малюванню Аніме. Це дуже популярно та захоплює дітей, тому ми вирішии спробувати. Василь розробив та подарував нам навчальну програму для цього курсу, за що я йому дуже вдячна.
А ще у нас є унікальна програма підготовки для вступу на архітектуру, яка також виникла з мрії-ініціативи наших батьків. Справа в тому, що для такої підготовки раніше чернігівським школярам треба було їздити в Київ. І три роки тому до мене прийшли батьки студійців з запитом відкрити такий курс. На той час ми навчали тільки академічному рисунку, а креслення та композиції в програмі не було. Я звернулася до нашого випускника-архітектора, запитала, чи погодиться він викладати у нас, і отримала згоду. Зараз ми теж готуємо майбутніх архітекторів, і в умовах підвищеної ракетно-дронової небезпеки, коли страшно відпускати дитину в Київ, можемо надати безпечні умови для навчання.
Щодо безпеки: чи є у вас облаштоване сховище?
Так, ми маємо дуже хороше укриття — просторе, обладнане усім необхідним. Дуже вдячна нашому Палацу культури, який створив це безпечне, естетичне, оснащене укриття, де приємно та комфортно знаходитись і куди у разі потреби можна перенести заняття. За кожною студією, яка тут знаходиться, закріплене своє місце, і під час тривоги ми спокійно та швидко, протягом хвилини, заходимо в укриття.
Як саме занурення в прекрасне змалечку впливає на особистість?
Це дає дитині позитивний життєвий сценарій. Насправді якщо у людини нема здібностей до малювання, то бажання малювати у неї просто ніколи не виникне. А от якщо виник поклик до цього — значить, людина вже обдарована. Малювання — це ремесло, насправді, а не якесь особливе мистецтво для обраних, що вимагає виключно божественного натхнення. Найкращі художники, навіть визнані генії — це по суті майстерні ремісничі, які дуже добре робили свою роботу та поставили цей процес з великим розмахом. Тому якщо сумлінно та посладовно виконувати певний алгоритм дій, все обов'язково вийде у кожного, хто захоче.
Що з найголовнішого можете пригадати за усі часи існування студії? Та що особисто для вас, як засновниці та керівниці, найдорожче?
За 20 років ми втілили чимало гучних проектів. У 2005 році були співзасновниками першого в Чернігові благодійного аукціону “Ренесанс милосердя”, який потім неодноразово повторювався. На ці аукціони запрошувалися найповажніші люди місця, діти були щасливі, коли їх картини купували за чималі на той час гроші. Також у нас було багато виставок по місту. За ці роки ми, завдяки Спілці художників, разом з іншими школами та студіями міста маємо змогу виставляти роботи наших учнів на щорічній виставці. Через війну ми не можемо собі дозволити проводити освітні лекції або організовувати поїздки в інші міста України та за кордон, але раніше у нас це було в програмі. І ми до цього повернемось, щойно це стане можливим.
А дорогого моєму серцю чимало. Команда, яка зараз працює в “Колібрі”, це найбільше досягнення. Ми розвиваємось, кожен збагачує навчальний процес, привносить своє. Ми вже 5 років разом, і це дуже приємно. Кожним з колег я пишаюсь. Як пишаюсь і нашими випускниками. Не всі з них, звісно, стали митцями: багато хто обрав іншу дорогу в житті: соціальна робота, журналістика, архітектура... Але всі вони — гармонійні особистості.
Мені подобається рівень, який ми тримаємо зараз. Звісно, за стільки років були дуже суттєві віхи: коли ми подарували нашу роботу Папі Римському; коли нас запросили до Парижу представляти мистецтво України у 2015 році; коли на святкуванні 300-річчя Катерининської церкви подарували владиці Філарету наші роботи... Це дуже цінно. Але це не порівняти з радістю, коли забігає до студії дитина, обнімається з нами, а потім йде від нас додому навчена й щаслива.... Зараз війна розкидала всіх по світу, й коли мені пише мама нашої учениці про те, що її доньку без екзаменів взяли навчатися живопису у Бельгії — оце найцінніше, найкраще досягнення.
Наші соціальні мережі:
Інстаграм: https://www.instagram.com/art.studio.kolibri/ (@art.studio.kolibri)
Фейсбук: https://www.facebook.com/ARTcolibry/?locale=ru_RU
Тік_ток: https://www.tiktok.com/@artstudio_kolibri?_t=8bsIiMekDxu&_r=1
Ольга Мелашенко
Чернігівська Медіа Група
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.