На Чернігівщині попрощалися з шістьма захисниками

Четверг, 31 Августа 2023 16:33 | Просмотров: 5991

31 серпня в Чернігівській області пройшли поховання шістьох військовослужбовців, які загинули під час повномасштабного вторгнення. Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП.

Солдат Герасименко Андрій Іванович народився 04.10.1976 року в селі Лоска Новгород-Сіверського району. У 1983 році пішов у перший клас місцевої загальноосвітньої школи, мав успіхи в математиці та образотворчому мистецтві. У 1993 році, закінчивши школу, почав працювати в лісництві, а вже наступного року розпочав проходження строкової військової служби на посаді механіка з авіаційного обладнання літаків. Після демобілізації продовжив роботу у лісництві. У 2000 році одружився та разом з родиною переїхав до Чернігова, де надалі й проживав.

Після повномасштабного ворожого вторгнення долучився до лав ЗС України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4118 на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув 17 серпня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.

Старший солдат Макієнко Сергій Сергійович народився 27 січня 1983 року у Чернігові. Навчався у місцевій ЗОШ №24, далі вступив до залізничного училища №5. Після навчання проходив строкову військову службу, після чого працював на залізниці. Вперше до лав Захисників долучився ще у 2015-му році, брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході держави.

На початку повномасштабної війни долучився до лав ТрО та став на захист рідного Чернігова. Після звільнення міста перевівся до лав ЗС України та продовжив службу у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді старшого стрільця кулеметного взводу. Загинув 23 серпня 2023 року на Донеччині під час боїв з російськими окупантами. Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево.

Старший сержант Шиковець Олександр Олександрович народився 15.08.1970 року в селі Велике Село (республіка білорусь). Після закінчення школи опанував професію "слюсар-судноремонтник". З 1989 по 1991 роки проходив строкову військову службу на посаді сапера. У 1991 році переїхав до Ніжина на постійне місце проживання.

Тут одружився, а згодом у подружжя народився син. З 1992 року працював дизелістом у Ніжинській експедиції глибокого буріння. У серпні 1994 року склав присягу на вірність українському народові. З 2004 року періодично працював будівельником та бурильником в різних компаніях за кордоном. Там же і дізнався про початок повномасштабної війни. До Ніжина повернувся у березні 2022 року, а вже 5-го квітня став до лав Захисників України. До січня 2023 року службу у Ніжинському стрілецькому батальйоні в складі однієї з бригад ТрО м. Суми. На посаді командира відділення брав участь у бойових діях на прикордонні Сумщини.

З грудня 2023 року захищав Україну у складі одного з підрозділів військової частини А4674 на посаді водій-сапер. Виконував бойові завдання на південному напрямку. Загинув у бою 21 серпня 2023 року внаслідок ворожого авіаудару на Запоріжжі. Вдома у нього залишились дружина, син, який нині проходить службу у лавах ЗС України та батьки. Попрощалися з воїном в Ніжині, поховавши його на місцевому кладовищі.

Капітан Волобуєв Олександр Іванович народився 18 березня 1981 року у Прилуках. Закінчив Ніжинський політехнічний університет імені Миколи Гоголя за напрямом "соціальна педагогіка і практична психологія". У 2004 році працював соціальним педагогом у середній загальноосвітній школі №6 в Прилуках. Далі на різних посадах працював у НГВУ "Чернігівнафтогаз".

Протягом 2013-2017 років був психологом відділення персоналу 5-го державного пожежно-рятувального загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області з охорони об'єктів. У 2017-му долучився до лав ЗСУ, а протягом 2018-2019 років брав безпосередню участь в АТО та ООС на сході держави.

З початком повномасштабної війни очолив групу, яка успішно здійснювала рейдові та диверсійні дії на маршрутах руху противника в Чернігівській області. Спочатку був офіцером-психологом, а у квітні 2023 року його призначили на посаду командира роти спецпризначення військової частини А4626. Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині 29 серпня 2023 року. Попрощалися з воїном у Прилуках, поховали на місцевому кладовищі.

Старший солдат Лозицький Іван Володимирович народився 10 серпня 2001 року в селі Красносільське Борзнянської громади. У 2018 році закінчив місцеву загальноосвітню школу та вступив до Мринського ПТУ № 33, де навчався за напрямом "слюсар з ремонту сільськогосподарських машин і устаткування". Далі проходив строкову військову службу. Після цього працював слюсарем у Київському тролейбусному ремонтно-експлуатаційному ДЕПО №1.

У квітні 2023 року долучився до оборонців України, проходив навчання за кордоном, після чого вирушив обороняти Батьківщину у складі одного з підрозділів військової частини А4355 на посаді оператора відділення ПТРК. Загинув 24 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі малої батьківщини. Вдома на нього чекали батьки, брат, дідусь та дві бабусі.

Солдат Прокопець Сергій Григорович народився 13 січня 1985 року. Проживав в селі Іваниця Прилуцького району. Після початку повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4640 на посаді навідника кулеметного взводу. Загинув 11 серпня 2023 року під час виконання обов'язків військової служби на Запорізькому напрямку. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі села Іваниця.

Gorod.cn.ua