На Чернігівщині, через війну зросла популяція диких тварин

Мисливські господарства пережива­ють нині не найкращі часи: значна кіль­кість лісів замінована, полювання забо­ронене, ліцензії та відстрільні картки не продаються, частина техніки передана на фронт, надходжень — нуль.



— Зате і браконьєрів немає. — шукає по­зитив у ситуації голова Городнянської ра­йонної ради УТМР Олександр Юрченко. — Зросла популяція диких тварин, особливо хижаків. Під час останнього (у лютому) об­ліку на наших угіддях нарахували 48 вепрів (рік тому було 44), 35 лосів (був 31), 404 косулі (було 392), 14 вовків (було 12), 160 лисиць (було 127).

Насправді ж кількість, найімовірніше, більша, адже через небезпеку, яку прихо­вують ліси Городнянщини (частина грома­ди понад місяць була в окупації), з усіх мето­дів проведення обліку цього року, за слова­ми Олександра Михайловича, використову­вали тільки деякі: рахували диких тварин на майданчиках підгодівлі (їх — із сіном, зер­ном. коренеплодами — облаштовано понад три десятки), у місцях розташування солон­ців у єгерських обходах, у безпечних місцях підраховували сліди на сніговому покриві, погризи на деревах тощо.

Головним завданням обліку було з’ясу­вати, чи суттєво додалася популяція і чи від­повідає фактична кількість диких тварин тій, що визначена матеріалами мисливського впорядкування, саме ними встановлюєть­ся допустима щільність лісових мешканців. Згідно з результатами обліку в угіддях Городнянськоі ради УТМР щільність перевищена. І така ситуація не лише тут.

— А з якими ризиками це пов’язано? — питаю.

Він пояснює на прикладі лисиць:

— Через масове використання на полях гербіцидів у цих хижаків не стало основного «продукту» харчування — мишей. І в пошуках поживи вони не лише знищують дрібну лісо­ву фауну, а й забираються в приватні госпо­дарства. де нападають на курники. Уже не дивина зустріти рудих не тільки в покинутих селах, а навіть і в містах.

Та найстрашніше в тому, що лисиці є пе­реносниками смертельної інфекційної хво­роби — сказу. Тому, якщо зростання їхньої популяції не регулювати штучно, ситуація може стати критичною.

На 1000 га має бути не більш ніж од­на лисиця. Угіддя Городиянської ради УТМР складають 106,5 тис. га — отже «право на житлову площу» є в 106 рудих. А їх 160.

- Це при тому, що облік проводився на початку року, а лисиці приносять приплід на­прикінці весни. Потомство кожної — в се­редньому 4-8 дитинчат, каже Олександр Юрченко.

До війни популяцію цих тварин у мис­ливських господарствах країни регулювали шляхом відстрілу. Нерідко мисливців дово­дилося заохочувати (скажімо, як премію ви­давали набої), бо вони не хотіли полювати на лисиць, адже їх хутро нині не дуже популяр­не, до того ж може бути зараженим. Незнач­ну кількість хижаків знищували попутно — під час полювання на зайців.

З метою профілактики сказу серед ли­сиць використовували такий метод: розкидали в угіддях їстівні брикети із запахом м'ясо-кісткового борошна, усередині яких була капсула з антирабічною вакциною. Ко­ли тварина з'їдала приманку, діюча речови­на через слизову оболонку потрапляла в її організм, що було рівнозначно вакцинації шляхом ін'єкції. Проте це давало тимчасо­вий ефект, а відчутний результат буде тільки в тому разі, якщо вакцинації проводити раз на 6 місяців упродовж 5-7 років. А на Черні­гівщині це робили не так часто.

Тепер і цього не роблять. Разом із тим ру­дих хижаків стає все більше й більше — мо­лодняк досягає статевої зрілості у 9-11 мі­сяців, вагітність триває 49-58 діб, а серед­ня тривалість життя лисиць у дикій природі — 7-12 років.

- Скажіть, виходячи з Вашого досвіду (Олександр Юрченко очолює районну раду УТМР без малого 40 років — Авт.), як за­раз можна розв’язати проблему? Щодо лисиць шукати нори, ставити капкани?

— В ідеалі уряд може прийняти рішення щодо штучної регуляції кількості не лише ли­сиць, а й взагалі диких тварин в умовах во­єнного стану. Та чи можливе зараз таке на практиці?

Крім УТМРівського, на Городнянщині діють й інші мисливські господарства — «Барс», «Залісся». «Динамо», ДП «Городнянське лісове господарство».

Джерело: газета “Гарт” від 20.04.2023,  Марія ІСАЧЕНКО, м. Городня

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Додати в: