Чернігівщина провела в останню путь чотирьох захисників

Понедельник, 9 Января 2023 15:34 | Просмотров: 6746

8 січня Чернігівщина попрощалася з чотирма своїми захисниками. Про це повідомляє Чернігівський обласний ТЦК та СП, сторінки місцевих громад та родичі і друзі загиблих.

Солдат Сабардін Валерій Васильович народився 23 серпня 1974 року в Ніжині у родині робітників.
З 1981-го по 1989-й роки навчався у Ніжинській середній школі №13, а з 1989-го по 1991-й - в середній школі №2. Після закінчення школи протягом року опановував професію електрогазозварювальника в професійно-технічному училищі №35.
У перід 1992-1994 років проходив військову службу в ЗС України, а з 1995-го по 2002-й рік працював водієм у різних структурах міста Ніжина.
З 2003 року Валерій працював в ДСНС України. З початком повномасштабного ворожого вторгнення чоловік долучився до складу одного з підрозділів територіальної оборони, а 18-го березня 2022 року знову потрапив до лав ЗСУ.
Службу ніс у військовій частині А7329.

Загинув 1 січня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Соледар Донецької області.
Поховали воїна на Алеї Слави у Ніжині. Вдома на нього чекали дружина та син.

Солдат Калініч Олександр Григорович народився 21 березня 1983 року в селі Галиця на Ніжинщині.
3 1989-го по 2000-й рік навчався в місцевій загальноосвітній школі. Захоплювався футболом, любив музику, був учасником
народного самодіяльного оркестру сопілкарів Галицького будинку культури.
У 2000-му році Олександр вступив до Ніжинського Державного педагогічного університету імені М. В. Гоголя, з 2003-го по 2005-й рік проходив військову службу у військовій частині А1599. Після служби отримав диплом спеціаліста та працював менеджером на ТОВ ВКФ «Талісман ЛТД» у місті Бровари.
У березні 2022 року чоловік вирішив долучився до оборонців Батьківщини - спочатку потрапив до одного з підрозділів ТрО у Броварах, а після деокупації Київської та Чернігівської областей перевівся до лав ЗСУ, потрапивши до складу військової частини А1962 на посаду оператора радіорелейної станції взводу роти зв'язку.

Загинув 29 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курдюмівка на Донеччині.

Поховали Захисника на кладовищі його рідного села. Вдома у нього залишись дружина та двоє донечок.

Старший солдат Овчинніков Віктор Валерійович народився 31 березня 1995 року у Бобровиці.
Навчався у Бобровицькому аграрному технікумі, а у 2014-му вступив до лав ЗС України на військову службу за контрактом. Після демобілізації працював промоутером, але у червні 2022 року знову долучився до оборонців Батьківщини.
Службу ніс у військовій частині А4010 на посаді стрільця-санітара та разом з побратимами віддано боровся за світле і вільне майбутнє українського народу.

Загинув 29 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Залісне на Донеччині, отримавши поранення, несумісні з життям.
Поховали Захисника на кладовищі міста Бобровиця. Вдома у нього залишились дружина, двоє діток, батьки та брат.

Молодший сержант Табірца Іван Іванович народився 24 грудня 1989 року в Коропі.
Спорт був окремою сторінкою біографії Івана, адже той був кращим у боксі, волейболі, силових дисциплінах - навчаючись у старших класах, проводив спортивні тренування з дітьми.
Після закінчення школи проходив військову службу у 25-й окремій повітряно-десантній бригаді, потім вступив у Глухівський педагогічний університет.
Інша частина життя Івана пов’язана з далекою африканською країною. Дужий, спортивний юнак певний час працював особистим охоронцем в Кенії. Після Африки повернувся до України, працював у Києві в охороні суду.
На захист Батьківщини чоловік став ще у 2014 році, боронячи рідну землю у складі 41-го Чернігівського батальйону територіальної оборони, а з першого дня повномасштабної війни разом зі старшим братом і батьком вкотре пішов боронити Україну від ворожих окупаційних військ.
Службу ніс у складі військової частини А3425 на посаді санітарного інструктора медичного пункту.

Загинув 5 січня 2023 року під час бойових дій у Соледарі на Донеччині Табірца Іван загинув.

Поховали воїна на кладовищі Малої Батьківщини. Вдома на нього чекали дружина і двомісячний синочок.

Gorod.cn.ua