Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Місто і регіон » Андрій Могильний розповів, як вдалося виграти грант у 250 тисяч на порталі «Дія», щоб створити мініпекарню

Андрій Могильний розповів, як вдалося виграти грант у 250 тисяч на порталі «Дія», щоб створити мініпекарню

 

Село Новий Биків Ні­жинського району понад місяць було в окупації. За словами мешканців, тут стоя­ли кадирівці. Вони ві­домі оголошенням «тотальної продрозверстки» — коли в жителів відбирають усі продукти. Знай­шовся і місцевий ко­лаборант, який, згід­но з інформацією Чернігівської обласної прокуратури, «до­бровільно ініціював збір в односельців продуктів харчування та матеріальних цін­ностей з метою подальшої передачі їх російським військо­вослужбовцям».



Андрій і Наталія Могильні у своїй мініпекарні

А родина Могильних у цей час пекла хліб: для родичів, сусідів, односельців.
- У звичайній селянській печі. Спочатку з маминих запасів, а по­тім люди приносили борошно, дріжджі, сіль - що в кого було, — розповідає голова сім’ї Андрій.

Йому 38. За дипломом — зуб­ний технік. Але життя змусило освоїти й інші професії: був воді­єм. пройшовши курси бухгалтер­ського обліку, займався мереже­вим маркетингом, потім став буді­вельником — їздив на заробітки за кордон. У цьогорічному березні мав вирушити в Німеччину: наро­дилася дочка (зараз Катрусі рік і місяць), хотілося краще забезпе­чувати родину. До того ж гроші бу­ли потрібні, щоб здійснити їхній з дружиною план — відкрити власну мініпекарню.

- Наташа (їй 39. — Авт.) — професіональний пекар. Сім років працювала за фахом у Києві. Ідея з відкриттям пекарні належить їй. Я підтримав. Разом прораховували варіанти, шукали обладнання, — говорить чоловік.

У Німеччині він збирався заро­бити стартовий капітал.

- У кінці лютого вже були готові всі документи. І тут війна. Я ніку­ди не поїхав...

Після деокупації ми з дружи­ною повернулися до наших планів. Як було не повернутися? Напрацювання вже були, практику під час окупації пройшли неабияку. А з коштами допоміг щасливий випа­док. Це коли ми натрапили на про­граму «Власна справа» урядового проекту «єРобота». Вона допома­гає охочим створити власний біз­нес або розвинути вже налагодже­ний.

Складнощі виникли через бізнес-план. Досвіду, навичок, як розробити його, у нас не було. До­велося звертатися по допомогу, — не приховує мій співрозмовник.

Бізнес-план разом із заявою на отримання мікрогранта він по­дав через портал «Дія». Після оцін­ки проекту, перевірки ділової ре­путації, співбесіди отримав на ре­алізацію запланованого 250 тис. грн.

Кошти пішли на придбання об­ладнання, сировини й оренду при­міщення.

- Спочатку купили піч. Вона невеличка - як два холодильники. Потім тістоміс, столи, форми для тіста тощо. Приміщення шукали «під піч» — щоб було з трифазною системою електропостачання.

Першу партію хліба випустили 15 листопада. Виготовили його за традиційною рецептурою. Пше­ничний формовий, за словами Ан­дрія, вдався на славу. А житній трохи кришився. Спробували за­мість формового випікати подо­вий і проблема була розв’язана.

Зараз підприємець щодня розвозить по місцевих магазинах у середньому по 100 буханців. Піч розрахована максимум на 300. Але використовувати її на повну потужність не дозволяють перебої з електроенергією.

Доводиться підлаштовуватися під графіки - пояснює Ан­дрій.

— Їх у вас дотримуються?
— З вимиканням — ні, а вмика­ють майже завжди в зазначений час. За три години до ввімкнення починаємо замішувати тісто. Це зазвичай (іноді світло все ж таки є) доводиться робити вручну Ось де стає в пригоді чоловіча сила, — по­сміхається.

За умовами надання гранту він має створити два робочих місця Формувальник тіста вже працює. Незабаром буде ще й технолог-тістороб. А далі — зі збільшенням обсягів виробництва — й інші пра­цівники.

— Перспективи для цього є: споживачі вже оцінили продукцію Могильних, — говорить староста села Ігор Костоваров. — Ці моло­ді люди гідні поваги, їхнє підпри­ємство тільки починає працювати, тож зрозуміло, що потрібні кошти на розвиток. Значних вкладень по­требує відновлення житла їхніх рідних, та Андрій з Наталією зна­ходять можливість допомогти ЗСУ.

— Будинок тещі зруйнований. Живемо в моєї мами однією друж­ною сім'єю, — каже Андрій. — Без особливих вигод дах над голо­вою є, і добре. Головне зараз — Пе­ремога. Буде вона буде все.

Джерело: газета “Гарт” від 22.12.2022, Ганна ЮХИМЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Могильний, пекарня, грант

Добавить в: