Атрошенко коментуючи рішення суду про його відсторонення дорікнув Президенту Porsche Кирила Тимошенка
Вчора, 7 грудня в День місцевого самоврядування стало відомо про те, що мера Чернігова Владислава Атрошенка Яворівський районний суд Львівської області (за законом суд відбувається за місцем правопорушення, тож навіть справи громадян інших країн, які вчинили правопорушення на прикордонному пункті розглядають у найближчому до цього пункту територіально суді) визнав винним в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 та 2 статті 172—7 КУпАП, наклав на нього штраф у розмірі 6 800 гривень та на рік позбавив права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Офіційними причинами, у яких НАЗК побачив правопорушення мера — було переміщення за кордон двох дороговартісних автівок членами його родини та підлеглими. Так, 5 березня дружина Атрошенка виїхала за кордон на автівці Тойота Камрі, яку мали право використовувати тільки службовці Чернігівської міськради. Коли дану автівку повернули в Україну Атрошенко хотів поїхати на Tesla Model X до Швейцарії на форум у Лугано. Як відомо Атрошенка тоді розвернули на кордоні і він дав вказівку вивезти з України Tesla Model X своєму водію Коробко О.М. (згідно протоколу НАЗК ця Тесла належить дружині Ірині Тимофіївні), дані про цю автівку з'явились у його декларації 2020-го року. Водя на Теслі за кордон тоді випустили. Обидва перетини кордону автівок мали місце на пункті пропуску “Шегині” Львівської області. Як повідомляє Інтерфакс-Україна посилаючись на дані НАЗК, дружина міського голови, перебуваючи у Польщі, використовувала службовий автомобіль протягом 3-х місяців у той час, коли Чернігівська міська рада продовжувала сплачувати лізингові платежі на загальну суму понад 200 тис. гривень.
Протокол про адмінпорушення містить невірні дані про дату народження мера Атрошенка. Вказано 13.06.1977, в той час як Атрошенко народився 05.12.1968
На сайті НАЗК вказано, що Теслу вивозили в серпні, хоча це було у липні
Неофіційно ж війна між головою Чернігівської військової адміністрації В'ячеславом Чаусом (призначений Президентом) і Владиславом Атрошенком (обраний шляхом голосування містян) тягнеться вже давно. Причини її достеменно невідомі, та перше, що спадає на думку — це банальна боротьба за політичний вплив і поділ та контроль грошей, які можуть зайти у місто для відбудови. Але вочевидь конфлікт досягнув свого критичного загострення, якщо Президент (чи його найближче оточення) під час воєнного стану вирішили сколихнути політичне життя в і так неспокійному прикордонному регіоні подібними рішеннями суду. Адже, як справедливо зазначив Атрошенко у своєму зверненні до Президента: “Чи є в країні хоч одна людина, яка повірить, що суддя Яворівського районного суду Львова без тиску з Офісу президента прийняв рішення відсторонити міського голову Чернігова права обіймати посаду мера терміном на 1 рік? ” Може і є, але судова влада в Україні, попри всі реформи показувала себе абсолютно ручною і залежною та зазнавала нищівної критики від західних партнерів, які стимулювали та вимагали судових реформ в Україні. Відповідно в населення традиційно низький рівень довіри до цієї самої судової влади.
Звичайно до Атрошенка у довоєнний час було багато запитань, але чернігівський невибагливий електорат, місто якого роками у часи додецентралізації (коли розподіл грошей йшов через столицю і до Чернігова доходили копійки) не бачив у місті ремонтів, досить позитивно ставиться до Атрошенка, взагалі не вникаючи у те, якої якості ці ремонти, і як йде розподіл коштів на основні сфери видатків, а також не турбується про те, що бізнес пана Атрошенка теж, м'яко кажучи, не надто “страждав” від того що він є міським головою.
Вагомим аргументом на користь Атрошенка є і те, що на відміну від багатьох інших обласних центрів Чернігів і область піддались масованому наступу росіян у перші дні повномасштабного вторгнення. Хоча незадовго до цього наш Президент запевняв нас, що можна не зважати на попередження західних розвідок та готуватися до шашликів. Пізніше шашлики багато чернігівців змогли зробити хіба що на згарищах своїх дворів, бо навіть до лісу ходити було заборонено, через ризики підірватися. А ось у кінці лютого та на початку весни, за словами багатьох очевидців, мер все ж таки доклав чимало зусиль, аби озброїти містян, облаштувати блокпости, волонтерські пункти і т.д. і має на свою користь традиційний залізобетонний воєнний аргумент — не втік з міста.
Слід зауважити, що зараз у місті діє підтримка для жителів, які втратили житло, чи житло яких було пошкоджено. Вона була б, мабуть ще більш потужною, аби Атрошенка випускали за кордон для пошуку спонсорів, поки ще не всі втомилися від війни в Україні і є охочі допомагати. Але і з цим не дуже склалося, бо на думку чиновників з Офісу Президента, зокрема Кирила Тимошенка “можуть знайтися шляхи допомогти містам та громадам і без деяких мерів”. В той же час Андрій Садовий (мер Львова), Борис Філатов (мер Дніпра) і навіть Олександр Кодола (мер Ніжина) безперешкодно їздять за кордон, аби знайти нових друзів і спонсорів. Хоча той же Львів чи Ніжин на фоні Чернігова зазнали набагато менше пошкоджень.
На користь Атрошенка також говорить і те, що йому симпатизують військові, кращим з яких міська влада надавала почесні звання, а мер грошову допомогу. Не думається, що чоловіки-захисники, які відбили у росіян нашу область з'являлися би з посмішками перед камерами разом з Атрошенком, аби зневажали його, як людину і як керівника міста. Схоже на те, що вони отримували від нього певну допомогу, що в межах своєї компетенції Атрошенко міг надати у найскладніший період.
До речі, про автівки, які стали так би мовити каменем зіткнення для НАЗК. Нещодавно у місті активно обговорювали законність пересування голови Чернігівської військової адміністрації В’ячеслава Чауса на новенькому Hunday Palisade, який коштує більше 2-х млн. гривень. Авто вилучили з салону “Богдан-Авто” на потреби військових, а у самого Чауса є й свої непогані автівки, адже людина він небідна.
Той самий Кирил Тимошенко, який був проти виїзду мера Атрошенка за кордон у такі важкі часи також думає, не про народ, а про те як покрасуватися разом з жінкою на відпочинку на новенькому "Porsche Taycan" 2021 року, вартістю $100 тисяч доларів. У той час, як чернігівці живуть у сараях, курниках та квартирах без вікон і дверей Тимошенко, наприклад, для своєї родини орендує особняк на майже 1200 квадратних метрів з власним виходом до водойми за офіційною ціною 6000 доларів на місяць, а неофіційно кажуть таке помешкання вартує до 25 000 доларів на місяць. Що це, як не цинізм? Чому НАЗК чи ще хтось не побачили в цьому ніяких порушень? Сам же Тимошенко замість того, аби пояснити людям, звідки в нього час та натхнення їздити на Порше наказав розпочати провадження, щодо зливу фото з камер спостереження "Безпечного міста" журналістам “Української правди”.
У даній підводці до тексту звернення мера до Президента ми ні в якому разі не виправдовуємо всіх його гріхів і очевидно, що вони в нього є і багато, але саме ті що перераховані на сайті НАЗК — не дотягують до покарання у виді права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік. Звичайно, без оприлюдненого рішення суду важко сказати які аргументи були у захисту, а які у обвинувачення, але об'єктивно кажучи, навряд чи на життя громади суттєво негативно вплинули факти того, що у свій робочий час водій мера перегнав його автівку через кордон (це не було б порушенням, аби Атрошенку дозволили цей кордон пройти самому) і що Ірина Атрошенко користувалась Тойотою Кемрі 3 місяці. Адже судячи з усього машина ціла і повернута назад. Можна припустити, що жінка рятувала на цій автівці своє життя та своїх дітей, а як раз цей автомобіль стояв у гаражі будинку подружжя, раз мер мав право на ньому пересуватися. Сам Атрошенко, у коментарі Суспільному сказав, що дружина поїхала не на власній Теслі, а на Тойоті міськради, бо електрокар менш надійний в екстремальних умовах, а як відомо процес виїзду з Чернігова на початку березня, був дійсно надзвичайно екстремальним в усіх розуміннях.
Зауважимо, що зняти з посади мера в Україні можливо кількома способами:
- міський голова може сам подати у відставку, затвердити яку на сесії мають депутати місцевої ради
- припинення або втрата очільником міста громадянства України
- обвинувальний вирок суду за корупцію, кримінал або державну зраду
- проведення місцевого референдуму. Містяни можуть самостійно відправити мера у відставку, однак на практиці реалізувати вкрай складно. Остаточне рішення ухвалюватиме місцева рада більшістю голосів або партія, від якої мер висувався
- також згідно закону №2259-IX (законопроект №7269) “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану”, який 20 травня набув чинності, вказано, що якщо в населеному пункті (населених пунктах, громаді) була утворена Військова адміністрація, її начальник за поданням президента і рішенням ВР може на час воєнного стану плюс 30 днів "крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом" (тобто власних повноважень начальника ВА) отримати і "повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови".
На нашу думку, дана судова справа була потрібна, аби Чернігівська ОВА могла б перебрати на себе повноваження міської ради на час воєнного стану, не на пустому місці, а під приводом рішення суду, яким врешті і було визнано винним Атрошенка у вчиненні ч. 1 та 2 статті 172—7 КУпАП. І тоді це виглядає умовно “красиво і правильно”, а Офіс Президента, начебто і не при чому, адже це так суд вирішив...
Нижче публікуємо звернення Атрошенка до Президента Зеленського:
Вельмишановний пане Президенте!
Сьогодні рішенням однієї людини була перекреслена воля майже 80% чернігівців. Чи є в країні хоч одна людина, яка повірить, що суддя Яворівського районного суду Львова без тиску з Офісу президента прийняв рішення відсторонити міського голову Чернігова права обіймати посаду мера терміном на 1 рік?
Дуже символічно, що сталося це в день місцевого самоврядування України за вказівкою ваших підлеглих.
Таким чином ваші підлеглі, пане Президенте, яскраво показали, що вони думають про місцеве самоврядування та яке місце відводять демократії та народу України.
Я розумію, пане Президенте, що Вашим підлеглим, з вікна нового Порше важко розгледіти закон, тяжко зрозуміти людей, мешканців напівзруйнованого Чернігова та усвідомити головну річ: в країні йде війна.
І під час війни місцеве самоврядування стало ще одним фронтом, який, поки наші воїни на передовій, захищає сім’ї українців тут. Вдома. Відбудовує міста. Забезпечує їх життєдіяльність.
Ініціаторам рішення про моє відсторонення це важко усвідомити.
Але від імені містян хочу запитати:
Як влада буде дивитись у вічі чернігівцям, які ціною життів своїх рідних зупинили навалу на Київ?
Як пояснить людям, що чиновники з Офісу Президента зайняті руйнівною політичною війною, поки наші хлопці гинуть на війні справжній?
Як розповісти, що поки вся країна воює ЗА свободу та демократію, тут в серці країни чиновники роблять все щоб свободу та демократію знищити.
Я не знаю.
Сподіваюся у центральної влади є відповідь.
Пане Президенте, якось ви сказали, що найбільшою помилкою України було безпечне ставлення до Росії. Гіршою помилкою може бути лише зневажливе ставлення до народу України.
Журнал «Тайм» назвав вас та «дух України» людиною року за те, що спонукаєте людей і народи об'єднатися для захисту свободи, за нагадування світові про тендітність демократії. Україна протистоїть зовнішньому ворогу в його спробах знищити нашу свободу. У Ваших силах не дати ворогу внутрішньому знищити демократію.
Дорогі чернігівці!
Ми разом з вами від початку війни.
Чернігів Місто-герой.
Місто дивилося смерті в очі. Але вистояло. І ми з вами вистоїмо.
Я залишаюся. Я нікуди не йду. Я обов’язково подаватиму апеляцію. Вважаю це справою честі. Боротьбою за все місцеве самоврядування. Проти його знищення. Вся Україна спостерігатиме за рішенням Апеляційного суду. Політикани програють. А Чернігів переможе. Бо правда завжди перемагає.
З повагою, Владислав Атрошенко.
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.