Оксана Черненко розповіла про «обновки» Новгород-Сіверської лікарні

Добавить новость

Воскресенье, 17 Июля 2022 18:46  |  Просмотров: 2463

За ці десятиліття скільки разів все ставало «не так, по-інакшому». Розвалилась ціла імперія, ім’я якій було СРСР, народилась незалежна Україна. Пережилось кілька економічних криз, які нищили вітчизняну медицину. А замість одного закладу здоровоохорони в районі постало два - лікарня й центр «первинки». А перед цим ще й «швидка» пішла у підпорядкування обласної структури. За цей час, після довгих «реформ», які тільки допомагали кризам доконувати лікарні і ФАПи, прийшли нарешті справжні, суттєві і відчутні, реформи. За цей час виросло двоє поколінь українців. За цей час - після восьми років війни гібридної - ось уже четвертий місяць війна повномасштабна...



Та це - до слова. А слово - генеральній директорці КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» і виконувачці обов’язки генеральної директорки КНП «Новгород-Сіверська міська лікарня ім. І. Буяльського» Оксані ЧЕРНЕНКО.

- Оксано Василівно, спершу розкажіть, як міська лікарня й центр «первинки» працювали в окупацію?
- Надавали всю необхідну меддопомогу. Всім, хто звертався. Працювали за графіком. Лікарня не закривалась ані на день, працювала в режимі 24х7. А фельдшерські пункти діяли в тому режимі, який могли забезпечити в критичній ситуації.

Не працював громадський транспорт, не було пального для власних автівок - отже, не могли хворі дістатись до меддопомоги в Новгороді-Сіверському, і значить, більше турбот лягало на плечі сільських фельдшерів. Вони ж, за допомогою старост, ще й доставляли на свої пункти гуманітарку з медикаментами, перев'язувальним тощо.

У найскладніших умовах опинились два медики з Грем'яцької амбулаторії. Їм не полегшало й зараз, але надають всю меддопомогу, як і їхні колеги з інших сіл. Всім їм роботи додалося ще й тому, що «швидка» тепер виїздить за показаннями.

До речі, наш Центр ПМСД не припиняв вакцинальних кампаній. Дітям робили планові щеплення, не було проблем з протиковідною вакциною. Багато хто йшов за бустерною дозою. А вакцина збереглась у холодильниках тому, що не було відключень електроенергії.

Лікарня з перших днів війни забезпечувалась медикаментами за активної допомоги міської ради. В ній, як і до того, як і зараз, працювало в окупаційний період шість стаціонарних відділень: терапевтичне, хірургічне, дитяче, акушерсько-гінекологічне, інфекційне та відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії.

- І пологи приймали?
- Так. Діток в окупацію і після неї в нас народилось більше, ніж зазвичай. Бо ж були вагітні серед внутрішньо переміщених жінок...

- А як найцінніше, либонь, для громади надбання минулого року - нове приймально-діагностичне відділення? І чи працює КТ?
- Так, комп'ютерний томограф працює. І на обстеження на ньому є попит. І відділення, відкрите за програмою «Етегдепсу», першим приймає хворих. Завідує ним досвідчений, авторитетний
лікар Ольга Халепа. Щозміни у відділенні, окрім медсестри, є черговий лікар, що дуже важливо.

- А ніч на 12 травня?
- Тоді лікарня сама трохи постраждала. Але не це головне. Головне, що справились ми з тим обсягом роботи, який спрямувала до нас та ніч - надали допомогу всім потерпілим в результаті ракетного обстрілу.
Є в нас об'єкт укриття в підвалі, де можуть знайти прихисток відвідувачі, стаціонарні хворі, персонал. А в ту трагічну ніч прибігали сховатись і мешканці довколишніх вулиць.
А розбиті вікна засклили оперативно.

- Добрих новин у нас тепер зовсім небагато. Тому дуже заімпонувало людям, що і в умовах воєнного стану наша міська лікарня змогла укласти договори з НСЗУ на нові по- кети послуг. І тепер їх скільки?
- Дванадцять. Здійснюємо хірургічні операції дорослим та дітям в стаціонарних умовах і такі ж операції в умовах стаціонару одного дня; надаємо стаціонарну, а також амбулаторну допомогу дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій; приймаємо пологи. Також багато у нас можна зробити діагностичних обстежень - мамографію, езофагогастродуоеноскопію; колоноскопію тощо. Здійснюємо діагностику, лікування та супровід осіб із ВІЛ. Стаціонарно лікуємо хворих з важким перебігом коронавірусної хвороби. Надаємо стоматологічну допомогу. Й лікуємо тепер хворих з гострим мозковим інсультом.

- І, ясно ж, збираєтесь ще розширити перелік пакетів?
- Та є потреба в укладенні договору на пакет з надання паліативної допомоги в стаціонарі дорослим і дітям, а також на супровід вагітних в амбулаторних умовах.
Але для того, щоб освоювати нові напрямки (пакети), насамперед треба кадри. Бо без цього пакет нереальний.

- А з кадрами як?
- Троє досвідчених лікарів виїхали з міста за останній рік. І хоч навчається чотири інтерни, проблему це «не закриє». Щоб лікарня функціонувала й розвивалась, а так треба, бо життя ж триває, нам необхідні хірурги, анестезіологи, гінекологи, офтальмолог. Лікарям й інших профілів робота знайдеться.

А з 1 серпня два сімейні лікарі, які закінчують навчання в інтернатурі, приступлять до роботи в центрі «первинки».
І дуже складне завдання, що не вирішилось і протягом вже не одного року за мирного часу, - це залучити сімейних лікарів до роботи в амбулаторіях у Грем'ячі та Орлівці. Але його зрушувати з місця якось треба. Особливо непросто знайти лікаря для Грем'яча. До того ж там недобудована нова амбулаторія. Коли громада зможе взятися за добудову - хто зна?..

Впродовж десятиліть ми активно практикували виїзди бригад медиків на села, це в т.ч. частково полегшувало для селян ситуацію з відсутністю лікарів в амбулаторіях. І от хорошу новину скажу: учора, сьогодні (а це 14 червня - ред.), завтра - виїзди в Стахорщину Блистову, Орлівку, а в найближчих намірах - в кудлаївському напрямку.

- Тепер, можливо, і не час запитувати про зміцнення діагностичної бази, придбання лікувального обладнання...
- Чому ж ні? Життя ж триває, прогрес іде. От встановили новий пересувний рентгенапарат. Процедура його закупівель відбулась до цієї повномасштабної війни.

Не так давно за допомоги районної військової адміністрації з'явився у нас дизельний генератор, який просто необхідний. І якомога швидше його треба запустити.

Застопорилось у нас, правда, з монтажем кисневої станції. І за дещо рутинне доведеться братися по другому колу.
З наших «обновок» - стінка для лапароскопічних операцій. Включення її насамперед в роботу допоможе з діагностикою при захворюваннях органів черевної порожнини. На першому етапі освоєння лапароскопічних операцій наші хірурги зможуть виконувати холецистектомію й апендектомію. Травматизація від хірургічних втручань буде меншою, й терміни лікування скоротяться, й процес одужання хворих буде легшим і швидшим.
А щоб включити нове обладнання в роботу, залишилось зовсім небагато: два кисневі балони й парафармалінова шафа.

- Оксано Василівно, а люди більше хворіти стали з початку війни?
- Та безперечно. Всі ж живемо в умовах більш як тримісячного хронічного стресу. Це загострює практично всі хронічні хвороби, особливо серцево-судинні. Переслідують людей безсоння, тривожність.
Інша річ, що звертаються до лікарів менше. Бо з сіл набагато важче добиратись, а зі сторони Грем'яча - й не завжди безпечно. Тому ще більшої популярності набрав такий різновид звернення до лікаря, як телефонна консультація.
Стаціонар лікарні теж не заповнений: мало хто зважується тепер на профілактичне лікування, на «койку» - хіба що, як, по-народному висловлюючись, уже дуже притисне. Або швидка доставить.
А те, що трохи непокоїть, «відкладено» для «показу» лікарям до того, як закінчиться війна. Хоча я й мої колеги не радили б так нехтувати здоров'ям. І тим паче, що війна. Бо може «притиснути» і в найнебезпечнішу хвилину: стрес, шок - зовсім вам не друзі.
А от з ковідом ситуація дещо інша. На нього стали хворіти справді менше. Можливо, його перебіг іще полегшивсь. Адже і в стаціонарі хворих з тяжким перебігом, на щастя, тривалий час немає. До речі, тестсистеми для виявлення коронавірусу у нас є.

Розмову ми закінчували в об’єкті укриття. Оксана Черненко показала, де встановлені ліжка для важкохворих, куди можуть спуститись інші пацієнти, медперсонал. Й люди, що в критичний час прийдуть сюди з вулиці, не будуть тут зайвими. Є сюди вихід з операційної. Що ж, війна багато чому навчає.

Газета "Сіверський край" від 16.06.2022, інтерв'ю взяла Ганна ХАЛІМАН

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: