Не тотальний тоталітарний саботаж

Добавить новость

Пятница, 28 Января 2022 17:19  |  Просмотров: 2887

На восьмому році війни у Ніжині в Гоголівському сквері досі знаходиться пам’ятник та поховання тих, хто відбирав хліб в українців і воював проти державної самостійності, це – так звані радянські міліціонери, а по факту – співробітники НКВС, які загинули від рук повстанців. У багатьох селах та навіть адміністративних центрах Чернігівщини досі не перейменовані тоталітарні топоніми. Місцева влада ж або уникає необхідних незручних змін, або ж відверто їх саботує.



Учасник неформального об’єднання «Декомунізація. Україна» Олександр Рудоманов займається тим, що шукає залишки тоталітарного минулого і змушує місцеву владу виконувати Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». На відміну від фінансованого державою Інституту національної пам’яті, Олександр робить це безкоштовно.

На Чернігівщині активіст зіштовхнувся з проблемою чиновницького саботажу. Зокрема це стосується Сновської територіальної громади.

«На жаль, декомунізація рухається не так швидко, як хотілося б, – каже Олександр Рудоманов. – Пам'ятників, серпів та молотів на будинках, які відомі – не більше десяти на область, а от із топонімікою все куди гірше. Наприклад, лише в одному Сновську та сусідніх селах є більше 11 топонімів, які мають бути змінені».

На запит Рудоманова до голови Сновської міської ради Олександр Медведьов, зокрема, відповів, що такі вулиці як Островського, Паризької Комуни, Жовтнева, Калініна, вулиця 50 років колгоспу, Зої Космодем’янської дослівно «не перейменовані, оскільки не підпадають під дію Закону…».



«Як бачимо, місцева влада саботує виконання закону і перейменування вулиць та демонтажу пам'ятників», – каже активіст.

А от з ніжинськими чекістами, схоже, ситуація вимальовується інакша.

Так, у відповіді міський голова Олександр Кодола гарантує, що поховання перенесуть, а пам’ятник приберуть у другій декаді 2022 року.

Нагадаємо, перші поховання у центральному сквері Ніжина з’явилися після бою російських чекістів та міліціонерів з загоном махновців під Дорогинкою Ніжинського повіту. Бій відбувся 29 квітня (за іншими даними – 28 квітня) 1921-го між загоном окупаційної ніжинської міліції та комісарами з одного боку і загоном махновців під командуванням отамана Феодосія Щуся – з іншого. Червоні вирушили придушувати голодний бунт місцевих селян, які протистояли продрозверстці, але нарвалися на організовану кавалерію повстанців Нестора Махна.


Документ про перейменування вулиць Чернігова при німцях

В бою загинуло близько 100-110 більшовиків, а їхній командир Наум Точений накивав п’ятами. Тіла загиблих були поховані у братській могилі в Гоголівському парку Ніжина. Історики звертають увагу на те, що у ніжинському міліцейському загоні Точеного більшу частину складали червоноармійці продовольчої роти, вихідці з Росії, тобто ті, хто безпосередньо грабував селян. До 1936 року це було почесне місце поховання і туди підховували комісарів, які відзначилися у політиці розкуркулення та червоного терору. Дослідники називають цифру: від рук більшовиків у ті роки загинуло близько 50 тисяч мешканців Ніжинського повіту.

За 90 років після бою вже сучасні міліціянти вирішили увіковічнити носіїв «червоного терору» у камені. 29 квітня 2011 року у Гоголівському парку Ніжина урочисто відкрили стелу «міліціонерам, які загинули від махновських бандформувань».

Починаючи з 2015 року, в Ніжині з циклічною періодичністю мусолять тему перенесення останків чекістів з Гоголівського парку на місцеве Троїцьке кладовище. Попри публічну дискусію, голова чекіста в будьонівці, що служить надгробком до поховання, і досі нагадує містянам та туристам про буремні часи червоного терору.

«Чернігівщина» №4 (874) від 27 січня 2022, Віталій Назаренко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: