Різдво - на всяк смак!

 

Більшість українців святкують Різдво Христове за юліанським календарем — 7 січня (за григоріанським календарем воно припадає на 25 грудня). З цією датою пов’язано багато народних традицій і обрядів.



— На Святвечір (6 січня) у хаті наводили порядок. Стіни прикрашали рушниками, долівку притрушували сіном або соломою. Дехто вирізав із паперу витинанки. Важливим елементом декору був один з основних символів Різдва—дідух — сніп із жита чи пшениці. Не можна було позичати гроші. На столі мало бути 12 пісних страв. Кутя — обов’язково! Перед тим як їсти, її тричі підкидали на ложці, щоб прилипла до стелі: якщо там виявиться більше зернят — то буде врожай, а якщо маку — роїтимуться бджоли, — говорить відомий етнолог, кандидат історичних наук Наталія Громова. — Було важливо, щоб на Святвечір і Різдво всі рідні зібралися за святковим столом.

Ця традиція збереглася і до сьогодні. Щоправда, з однією поправкою: на стіл тепер ставлять не тільки пісні страви, а й скоромні. Меню в кожному населеному пункті своє. Про це нам розповіли представники різних територіальних громад Чернігівщини.



Людмила Лось, с. Ядути Борзнянської територіальної громади: — Наше село розміщене біля Трубина (заплавне озеро на лівому березі Десни. — Авт.). У ньому водиться багато риби. Тож вона на різдвяному столі обов’язкова. Смажимо її зазвичай у кукурудзяному борошні, щоб була хрумка скоринка. Також готуємо з неї захолод (холодець — Авт.). Ще фаршируємо гуску чи качку. Хто чим: старші — вареним рисом і яблуками, молодь—апельсинами й вареною гречкою. Серед інших наїдків — домашні ковбаси, їх переважно запікаємо в печі або духовці.

Надія Гринькова, с. Березанка Вертіївської територіальної громади (Ніжинщина): — У нас основний акцент роблять на куті. Готують її з медом і маком (щоб наступний рік був солодким і врожайним). Варять узвар із груш і яблук. їх сушать практично всі односельці: одні—в електричній сушарці, за добу, другі— під сонцем, понад тиждень. Інші смаколики такі ж самі, як і скрізь: тушкована картопля, котлети, налисники...



Лариса Черняк, с. Головеньки Височанської територіальної громади: — Майже кожен у нашому селі готує на Різдво пісні голубці з вареним рисом і грибами. До начинки також додають підсмаженої моркви і цибулі, іноді — рибних консервів. Із салатів лідирують олів’є, мімоза і шуба. На десерт — пиріжки на дріжджовому тісті. Начинку готують так: вілваоюють квасолю, розминають її товкачкою, лопають чукоу і маку. Ще один варіант — калина з маком і цукром.

Наталія Багмут, с. Бурківка Крутівськоїтериторіальної громади (Ніжинщина): — Пісний борщ смачний і гарячим, і охолодженим. Він і прикрашає різдвяний стіл у багатьох моїх земляків. А готують його з консервованої кільки в томаті, цукрового буряка і бобів. Я ж варю кутю з подрібненими горіхами, родзинками і маком. Причому готую її не на газовій плиті, а на грубці — І щоб каша добре упріла і не пригоріла до дна каструлі.



Раїса Осипець, с. Буда-Воробгівська Новгород-Сіверської територіальної громади: — 12 страв — обов’язково! Та пісні не всі. Фішка — шуба за особливим рецептом: замість подрібненого філе оселедця — підсмажені на олії боровики або маслюки. У нашому селі гриби ростуть на кожному кроці. Тож заготовляємо їх у достатній кількості: сушимо чи заморожуємо. Також готуємо соус із хріну. Тремо його на дрібній тертці, заливаємо соком столового буряка і додаємо розсіл із квашеної капусти. На солодке — млиниі з мелом або домашнім сиром із яблуками.

«Гарт» №1 (3066) від 6 січня 2022, Ольга Іванченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Різдво, Святвечір

Добавить в: