Як підзаробити на бузині: користь та реальна вартість ягід
Майже в кожному селі як на території Куликівської громади, так і по всій країні знайдеться чимало куточків, куди давно не ступала нога людини. Зазвичай, це руїни колишніх колгоспних приміщень, території давно закритих лікарень та дитсадків, занедбані колгоспні сади тощо. Королевою таких місць тепер стала бузина.
Усього кілька років тому зарості бузинових кущів нещадно виламували, вирубували, труїли, бо більш живучої культури годі шукати. За лічені тижні вона здатна захопити і буквально «задушити» ввесь сад, якщо не викорчувати її з коренем. А от про користь бузини знали хіба що літні люди, які з її засушеного квіту виготовляли настоянки від болю в суглобах.
Насправді ж ягода бузини не лише їстівна, а й має безліч корисних властивостей, більшість яких нині активно використовується у фармакології та косметології. Смачне варення, настоянки від багатьох хвороб, екстракти та вижимки, ліки та навіть концентрований вітамін С - це лише мала частка того, що можна виготовити з цієї, здавалося б, марної ягоди.
Саме завдяки своїм корисним властивостям останні роки бузина набула широкої популярності в Україні. Більше того - стала нішевим сегментом ринку, на якому далекоглядні українці примудрилися побудувати справжній бізнес. Заробити копійку можуть не лише заготівельники, а й пересічні люди, адже здати зібрані стиглі ягоди можна доволі вигідно.
Сьогодні «приймання» цієї ягоди можна знайти у кожному селі, а в деяких - одразу декілька. Приміром, подружжя Володимира та Аліни Холод з Куликівки приймають бузину другий рік поспіль. Цього сезону їхній пункт прийому - центральний у своїй мережі.
- Вперше займатися бузиною ми почали минулого року, - розповідає Аліна. - Нам запропонували відкрити пункт прийому у себе вдома, на що ми з чоловіком одразу погодилися. Підзаробіток зайвим не буде, адже я в декреті, а чоловік на основній роботі отримує міні-малку. Минулого року ціна на бузину стартувала від 3 гривень за кілограм, а під кінець сезону вже була по 9, тому заробити можна було непогано. Ягоди було багато, достигала дружно.
- Крім того, ми й самі не лінувалися збирати, - долучився до розмови Володимир. - Бувало, що за раз збирали близько 220 кілограмів. Якщо не лінуватися, за день реально заробити близько тисячі гривень. У нашій практиці є такий приклад, коли чоловік разово здав ягід на 900 гривень. Справді, минулого року ягода була гарна, а цього - не дуже. Та й ціна на неї нижча - 7 гривень за кіло. Через несприятливу погоду грона достигають не дружно і довго, тому і заготівля стартувала пізніше, ніж торік. Але люди несуть - середнього і старшого віку, навіть школярі. Ходив до нас і семирічний хлопчик, приносив щодня по два-три кілограми.
Підзаробив копійчину і куликів-чанин Микола (прізвище не назвав). На такі підробітки його підштовхнула втрата роботи:
- Цього року я потрапив під скорочення, тож у мене з’явилося багато вільного часу. Якось наштовхнувся на оголошення в одній зі спільнот у Фейсбук, що у Куликівці проводиться закупівля ягід бузини. Вирішив і собі спробувати підза-робити. Скажу вам одразу - це велика морока. Найперше, через те, що потрібно лазити по смітниках, пустирях, закинутих фермерських комплексах - там цього чагарни-ка найбільше. Але у межах одного села багато не назбираєш, тому треба їздити й по інших. Особисто я збирав у Ковчині - щодня по 5-6 годин. Сусіди подейкували, що багато бузини росте на території Ор-лівки та Дроздівки. Одним словом, треба знати місця. Ще одна проблема - тебе можуть випередити. Односельці розповідали, що цигани також промишляють бузиною, але, на відміну від місцевих мешканців, вони й кущі з коренем корчують. Одним словом, заробіток сумнівний. Якщо немає роботи, можна спробувати, але, на мою думку, більше тисячі не заробиш.
Попри це селяни відзначають, що «бузинові» заробітки нині стали вигіднішими, ніж «картопляні». Виростити врожай бульби дуже важко, а тут - копійка майже без жодних вкладень.
Працівникам пунктів прийому також є певний зиск: на кожному кілограмі приймальник має від гривні до двох. За хорошого врожаю ягоди та якщо не лінуватися збирати самому, можна заробити до семи тисяч гривень за місяць.
Подружжя Холод також додало, що зазвичай закупівля бузини у населення триває до місяця, бо ягоди доволі швидко переспівають та скисають. На пункт прийому їх приносять ящиками, корзинами, відрами. Буває, що й пакетами, але тоді плоди мнуться і пускають сік - таких заготівельники не приймають. Крім цього, особливих вимог до товару немає: головне, щоб грона були стиглі і не почавлені.
На пункті прийому ягідні китиці викладаються у пластикові ящики, де зберігаються подалі від сонця, доки їх не забере заготівельник. Відвантаження відбувається кожного вечора. За один раз фура забирає близько 4-5 тонн ягід.
- Бували дні, коли ящики з ягодами займали все подвір’я і у висоту сягали даху будинку, - посміхається Володимир. - Це зараз ягода вже відходить, тому приносити стали небагато.
Трохи більше розповів сам заготівельник, з яким і працює молоде подружжя.
- Таким «бізнесом» я почав займатися років із шість тому, коли переїхав до села, - розповідає 38-річний Іван Антип. - А на сьогодні я вже маю цілу мережу приймальників у кожному населеному пункті Куликівської громади. Проте часто до нас привозять ягоди і з інших сіл, а також із Чернігова. Всі ягоди вивозяться до центрального пункту в Куликівці, де їх перевантажують у фуру та відправляють на заморозку. Вже після цього заморожені ягоди або готовий екстракт вирушає до фармацевтичних компаній Польщі та Німеччини.
Окрім заготівлі свіжої ягоди бузини, Іван Антип займається ще й її сушінням. Для цього обладнав у власному господарстві саморобний міні-сушильний комплекс. Сушену ягоду можна вигідніше продати, бо її середня вартість на ринку становить від 120 до 150 гривень за кілограм. Проте якщо врахувати всі витрати, зокрема, на енергоносії, то цей заробіток також сумнівний. Тим більше, щоб отримати на виході кілограм готової сушеної продукції, необхідно висушити близько 8-10 кілограмів свіжих ягід.
Саме тому заготівельник не робить ставки тільки на бузину. Заготовляє й інші рослини та плоди, що мають медичну цінність: кропиву, кульбабу, шипшину, каштани тощо. Не соромиться і власноруч збирати дари природи.
Джерело: газета "Поліська правда" №37 (8773) від 16 вересня 2021, Марина Іваненко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.