Політика і кримінал

Понедельник, 30 Августа 2021 17:32 | Просмотров: 2561

Політика і кримінал — здавалось би, несумісні. Тільки не в Україні! А оскільки Чернігівщина подарувала державі чимало яскравих політиків як місцевого, так і всеукраїнського масштабу, давайте згадаємо, що вони за ЗО років незалежності (крім беззупинної боротьби за щастя простих людей) начудили.

1. «Волгаа», бійка та лоторейний квиток Олега Ляшка

Олег Ляшко відомий скотинякою і вилами. У 2014 році посів третє місце на президентських виборах, отримав тоді вісім відсотків підтримки. У 2020 програв довибори у Верховну Раду на 208 мажоритарному окрузі (до складу якого входять колишні Бахмацький, Борзнянський, Куликівський, Менський, Талалаївський та частина Ічнянського районів).

Заарештували і судили у 1994 за розкрадання державного та колективного майна у великих розмірах, самовільне присвоєння влади тощо. Вирок — шість років з конфіскацією майна. Через рік звільнили за амністією, а в 1998 році судимість достроково погасили.

Юрій Луценко писав: «У далекому 1992 році в кабінет начальника МРЕВ міста Мерефи Харківської області зайшов чоловік у формі полковника міліції, показав документ помічника міністра внутрішніх справ Василишина—Ляшка Олега Валерійовича. Після чого викликав нещасного капітана Дмитрієва, замдиректора станції Колотуху, директора станції Сищенка, пояснив, що у нього в кабінеті стоять у черзі генерали, а вони сміють спізнюватися на розмову з такою особою.

У результаті полковницького наганяю цей новий «ревізор» отримав безкоштовно автомобіль «Волгу» ГАЗ-ЗЮ29, номер двигуна 0056722. Безкоштовно капітан Дмитрієв перегнав її до Києва, де була двокімнатна квартира 22-річного полковника міліції. Але жадібність підвела цього ревізора, тому що в жовтні він знову приїхав у Мерефу. І знову вимагав «Волгу», але вже кольору слонової кістки. І тут його і взяли на гарячому».

Хто ж не був молодим! Більше Ляшко не сидів, але кримінальні провадження траплялися.

У 2017 році — за лотерею. Ляшко записав у декларацію велику суму грошей і пояснив, що виграв їх. Проте Олександр Новіков, голова національного агентства з питань запобігання корупції, розповів інше:

«НАЗК провело перевірку, встановило, що він підробив виграшний білет».

Якщо факту виграшу дійсно не було, то це стаття 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

У листопаді 2020 року НАЗК направило до судів клопотання про закриття провадження в 62 справах про корупційні правопорушення. Серед цих справ було й провадження за результатами перевірки декларації Ляшка.

У листопаді 2019 року Ляшку інкримінували «погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча». В аеропорту «Бориспіль» порвав сорочку депутату від «Слуги Народу» Андрію Герусу, голові комітету Верховної Ради з питань енергетики. Бо той вніс правку, яка дозволяла купувати електрику в Росії. Екснардепу загрожувало до семи років ув’язнення.

2. Юрій Луценко відсидів у Макошинськіи колонїі

Юрій Луценко був міністром, генеральним прокурором, народним депутатом.

У 2012 році сидів у Макошиному на Меншині, де «ментівська зона». До квітня 2013 року. За політику. Але звинуватили в тому, що він, будучи Міністром внутрішніх справ, сприяв нарахуванню незаконної пенсії своєму водієві Леоніду Присту-плюку, виділенню йому житла, а також зарахуванню Зйг його в департамент оперативної служби.

Суд постановив стягнути на користь МВС понад 643 тисячі гривень, а з Приступлюка — 294 тисячі гривень.

Луценко теж оскандалився в аеропорту: Але в німецькому Франкфурті. У 2009. Разом з сином Олександром Луценка затримала поліція, за версією німецького таблоїду «Bild», y стані алкогольного сп’яніння.

3. Микола Рудьковський. Закордон нам допоможе

До трійки лідерів впевнено входить Микола Рудьковський, колишній нардеп, мер Чернігова, ексміністр транспорту. Рудьковського на Чернігівщині пам’ятають як щедрого депутата.

Свого часу увійшов до 20 І найбагатших нардепів. Був на 12 місці. Forbes нарахував у нього 261 мільйон доларів.

У 2007 році була справа про зловживання службовим становищем і розтрату, скандальний рейс у Париж з моделлю Олександрою Ніколаєнко,

«СБУ затримала Рудьковського на вулиці та при свідомості», — заголовки тих часів.

З вересня 2018 року до квітня 2020 сидів у російській тюрмі. Кинув камінь по посольству Росії.

Нині під слідством. За те, що начебто причетний до викрадення «слуги народу» Олега Семінського. Рудьковського закрили в СІЗО, але невдовзі випустили. Суду ще не було, обвинувачення не доведені.

Коли в Україні для нього стає надто гаряче, виїздить за кордон. Але повертається.

4. Олег Дмитренко і кукурудза

Одна з найсвіжіших справ стосується Олега Дмитренка, колишнього нардепа, власника СТОВ «Батьківщина» (зараз займається батько), голови Прилуцької райради. Став широко відомий війнами з компанією «Кернел» за право орендувати землю і сіяти кукурудзу. Нині теж воює, кажуть, за те саме.

20 липня цього року обласна прокуратура повідомила йому про підозру у невиконанні судового рішення. Хотіли запроторити в СІЗО і позбавити посади. Дмитренко вважає цю справу замовною.

5. Валерій Давиденко. Фатальний постріл

Валерій Давиденко, нардеп, родом з Носівки, помер у травні минулого року.

З ним пов’язана низка скандалів, проте найбільший резонанс викликала загибель. Справа так і не доведена до кінця.

Тіло Давиденка з вогнепальним пораненням у голову у вбиральні його офісу на вулиці Великій Васильківській у Києві знайшла прибиральниця близько пів на сьому вечора.

Поруч із тілом лежав нагородний пістолет Давиденка марки Glock.

9 червня генпрокурор Ірина Венедіктова заявила, що основною версією слідства щодо смерті депутата є самогубство.

6. Два Приходьки, два мільярди

Михайло, колишній мер Ніжина, та Борис, нардеп. Що їх об’єднує, окрім, звичайно, прізвища? Причетність до справ з великими грошима.

Михайло Приходько погорів на хабарі 60 тисяч доларів у 2008 році. Справа була гучна. Вирок — шість років позбавлення волі з конфіскацією майна, позбавлення права займати державні посади впродовж трьох років. У 2020 році він знов балотувався на міського голову. У біографії зазначав: «На даний час працюю механіком з виробництва на ПрАТ «Ніжинський цегельний завод».

Борис Приходько, нардеп, фігурує у справі про зникнення двох мільярдів!!! державних коштів.

Після втечі Януковича в 2014 році нова влада зіткнулася з тим, що на казначейських рахунках держави залишилося близько 120 тисяч гривень. За тодішнім курсом — десять тисяч доларів. Куди зникли гроші, достеменно не знає ніхто. А справу називають «санта-барбарою» судових хронік столиці.

2012 року Бориса Приходька призначили першим заступником голови Національного банку України. А в липні 2014 року його затримала Генеральна прокуратура.

Розслідування проходило за статтями 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») і 209 («Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

1 серпня 2014 року суд обрав запобіжний захід для заступника голови Національного банку України Бориса Приходька у вигляді тримання під вартою і призначив заставу в розмірі 200 мільйонів гривень.

Приблизно тоді ж на брифінгу в Києві генеральний прокурор України Віталій Ярема заявив, що Борис Приходько встиг перевести гроші в Європу.

За рік Генпрокуратура передала справу Приходька до суду. Там вона і зараз.

У 2019 році одержує перемогу на позачергових виборах у Верховну Раду по 210 Прилуцькому округу.

7. НеСправи Кучми

Цілих два строки керував країною Леонід Кучма, другий президент.

З кримінальними справами щодо Даниловича все неоднозначно. Вони ніби і є, а ніби й немає.

Найгучніша — про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Так, у березні 2011 року Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу проти Леоніда Кучми в рамках справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Та вже, у грудні того ж року Печерський районний суд визнав незаконними та скасував постанови Генпрокуратури.

У жовтні 2002 року-суддя Апеляційного суду Києва Юрій Василенко виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно президента за заявою опозиційних народних депутатів за ознаками злочинів десятка статей. Проте вітчизняні юристи різних політичних орієнтацій назвали ди судді Василенка незаконними. І в грудні 2002 року Верховний Суд України скасував постанову Апеляційного суду Києва.

Марина Забіян, «ВісникЧ» №34 (1841) від 26 серпня 2021