Патронат на Чернігівщині: як допомагають дітям, що потрапили у скруту

Добавить новость

Четверг, 3 Июня 2021 17:00  |  Просмотров: 2385

Наталія Лісніченко – патронатна вихователька з Прилук, яка півтора року допомагає діткам у перші 3-6 місяців після вилучення з родини. З 2019-го Наталія разом з помічниками – подружжям, – прийшла на поміч уже чотирьом дітям і вважає, що це її покликання.



– Мені 31 рік, поки неодружена, але у мене є три сестри, шість братів і багато племінників! Тож досвід виховання дітей маю, – розповідає. – Також маю вищу педагогічну освіту.

Чому Наталія Лісніченко обрала роботу патронатної виховательки, пояснює так: – Мені давно не все одно. Переймаюся долями дітей, які з різних причин та обставин не можуть жити повноцінно і щасливо. Я хотіла їм допомагати. Тобто ще раніше їх підтримувала, неофіційно, на рівні – як могла. І коли дізналася, що є така послуга – патронатне виховання – не вагаючись вирішила – це моє! Хоч на трохи, тимчасово допомагати цим діткам відчути себе потрібними, захищеними та люблячими.



Щоб стати патронатним вихователем/вихователькою, треба відповідати низці вимог. По-перше, досягти повноліття, по-друге, бути громадянином України, по-третє, мати досвід виховання дітей та спільно з добровільним помічником/помічницею пройти курси професійної підготовки за спеціальною програмою та отримати відповідну рекомендацію. Також отримати згоду всіх членів своєї сім’ї про готовність розміщення під патронат дітей та укласти із відповідним органом опіки та піклування договір про надання послуг патронату.

– Обов’язково має бути помічник/помічниця, у мене їх аж два – це подружжя Миколи і Наталії, яке має п’ ять діток, – каже патронатна вихователька.

Наразі Наталія та її помічники виховують двох хлопчиків – рідних братів. Молодшому – 7 місяців, а старшому – 2,7 року. Патронатна вихователька розповідає, що це їхні третя і четверта дитина.

– Пам’ятаю історію кожного, вони неповторні, – продовжує Наталія. – Перша дитина – 9-річна дівчинка проживала зі мною півроку, друга – дівчинка-підліток, їй було 14-ть. Хлопчики перебувають уже два місяці. Вони такі чудові! Взагалі, мені дуже подобається, як я живу і працюю. Подобається результат – як змінюються діти.

Робота патронатного вихователя/виховательки – це робота 24/7. Діти потрапляють різного віку та з різними проблемами. І вони завжди поряд: вдома, в парку, у лісі, будь-де.



Це постійний догляд і турбота. Школа чи дитсадок, гуртки та секції, похід до лікаря, у крамницю, в кафе чи в гості до хороших знайомих.

– Також активно підтримують нас діти помічників, граються або допомагали з дистанційним навчанням, – з вдячністю зазначає патронатна вихователька. – Я дуже люблю дітей, і звісно, що теж у майбутньому хочу мати власних. У батьків нас десять, знаю, яка це відповідальність.

Наталія Лісніченко вважає, що патронатне виховання однозначно потрібне.

– Було б добре, якби таких родин ставало все більше, щоб діти не потрапляли в інтернатні заклади. Щоб вони відчували справжню любов і турботу. Для тих, хто вагається, стати патронатним вихователем/вихователькою, раджу таки спробувати. Так, це дещо страшно, хвилююче, важко, але воно того варте. Коли бачиш ці оченята – забуваєш про всі труднощі. Я щаслива, коли поряд щасливі діти! – каже моя співрозмовниця.





І зізнається, що в роботі патронатної виховательки найскладніше – прощатися з дітьми.

– Нас учили не прив’язуватися... Але, чесно кажучи, це не дуже виходить, – наостанок мовила усміхнена Наталія Лісніченко.

Як відзначила під час відкриття фотовиставки «Патронат – теж робота!» (яку організував 1 червня, у День захисту дітей, Чернігівський обласний центр соціальних служб) голова Чернігівської ОДА Анна Коваленко, наразі наша область має хороші напрацювання з розвитку послуги сімей патронатних вихователів. На Чернігівщині таких родин налічується 12. З часу запровадження послуги вона стала в нагоді для 86 дітей, зокрема для 14 в поточному році. Патронатним вихователям гарантовані: заробітна плата (розмір оплати за послугу патронату над дітьми прирівняний до 5-ти прожиткових мінімумів для працездатної особи), кошти на виховання дитини (щомісячна соціальна допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку), комплексна професійна підтримка.

Лариса Галета, «Деснянка» №22 (861) від 3 червня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: