Тесть покійного нардепа Валерія Давиденка Олексій Нестеренко: «Я впевнений, його грохнули». Слідство має свої версії
Давиденко похований у Носівці, на батьківщині. Там живе його матір, а також тесть 70-річний Олексій Нестеренко, колишній редактор районної газети «Носівські Вісті». Його донька Людмила проживала з Валерієм Давиденком. Вона нотаріус, працює в Києві. Після смерті чоловіка взяла прізвище Давиденко і балотувалася до Верховної Ради по 208 округу, нардепом від якого був Валерій Миколайович. Серед 18 кандидатів посіла третє місце.
— Я сьогодні до четвертої години ранку плакав, згадуючи зятя (розмовляли 17 травня. — Авт.). Він був мені, як син. Ми розуміли один одного з півслова, — зітхає Олексій Нестеренко. — Ми з ним за гороскопом Риби. І одна з двох його дочок теж Рибка. Незадовго до смерті він був у нас. Гостинці привіз. Нічого не віщувало біди. Він мав багато планів. Я чув його розмови з хлопцями. Вони збиралися їхати по Україні у справах партії «Наш край». Вона ж діє не тільки в Чернігівській області. Він не був засмучений чи пригнічений. Навпаки, сповнений енергії. Тому я впевнений, його грохнули.
Коли роздивлявся фото з місця загибелі, рука неприродно відкинута. А ще, куди поділися його ноутбук і робочі папери, якщо офіс був зачинений і є відеоспостереження? Куди зник мобільний телефон? Припустимо, мобільний можна в туалет скинути, але ноутбук туди ж не влізе. Насторожує і те, що доньки до приміщення ніхто не впустив, допоки все не перешерстили. Є ще чимало запитань. Охорони ж не було. Він перейшов комусь дорогу.
— Олексію Григоровичу, якщо припустити, що ви масте рацію, то який клан «прибрав» Валерія Миколайовича — чернігівський, київський чи ще якийсь?
— Не думаю, що чернігівський. У Чернігові у нього з усіма були нормальні стосунки. З багатьма впливовими людьми він дружив.
— Перейшов дорогу у політиці чи бізнесі?
— На ці запитання відповіді мало б дати слідство.
— Як вважаєте, буде встановлена істина, чи справу з часом просто закриють?
— Не вірю в об’єктивність і швидке розслідування. Бо всі резонансні справи в Україні тягнуться роками, і досі не завершені. Президент Зеленський не був же на похороні. Петро Порошенко зі своєю депутатською групою прийшов попрощатися.
Колись я прочитав книгу Аркадія Ваксберга «Прокурор республіки». То мріяв, аби моя донька стала прокурором республіки. Бо від чесності і принциповості головного прокурора країни залежить багато.
— Після смерті чоловіка вашій дочці пропонували «поділитися» бізнесом, тощо?
— Вона про таке мені не розповідає.
— Пам’ятник вже поставили?
— Так. Дуже красивий. Нещодавно ми були на цвинтарі: і донька, і я, і сестра Валерія.
— У Носівці бурхливо обговорювали, що до кладовища зробили дорогу, аби було зручно добиратися до могили Валерія Миколайовича.
— За його сприяння було відремонтовано стільки доріг. Його немає, а проєкти які він започаткував продовжують реалізовуватися. Скільки він добра людям зробив. Нещодавно до мене підійшла жіночка. Вона переїхала з Бахмацького району. У неї були складні життєві обставини, і Валерій допоміг придбати їй хату. Плакала і казала: «Скільки житиму, повік за його душу молитимусь». І я теж розчулився.
— Час іде. Ви для себе намагалися встановити картину смерті зятя? Зверталися до ясновидців?
— Я вірю в справжніх екстрасенсів. У житті довелося зіткнутися з профі, яка не тільки розповіла про моє життя, а й про проблеми зі здоров’ям, про які знати не могла. Проте, це зараз не на часі. Нещодавно спілкувався зі свахою, вона днями і ночами плаче. Грубо кажучи, виє від горя.
* * *
23 травня роковини смерті народного депутата Валерія Давиденка. Торік цього дня застреленого Давиденка в його офісі на вулиці Велика Васильківська, 44 у Києві знайшла прибиральниця.
Вдень 22 травня він написав останній пост у фейсбуці щодо боротьби з коронавірусом. 23-го побував у Козельці і повернувся до столиці. О 16.00 у Валерія Миколайовича мала відбутися зустріч з іншим народним депутатом від Чернігівщини Борисом Приходьком. Телефонував йому, але Давиденко не відповідав. Тоді Приходько приїхав до офісу, але той виявися зачиненим. Запідозрив лихе. Викликали прибиральницю, у якої ключ. Коли зайшли, Давиденко сидів на офісному стільці у туалеті. Скроня прострелена. Біля нього пістолет «Глок», його нагородна зброя. На підлозі кров.
Невдовзі після загибелі нардепа в інтерв’ю «Українським новинам» Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила: «Основною версією на сьогодні залишається самогубство». Рідні, соратники, друзі покійного не вірили і не вірять, що Давиденко скоїв суїцид.
За фактом смерті Давиденка відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство). Розслідуванням займається Головне слідче управління Національної поліції (воно знаходиться у Києві). Процесуальне керівництво здійснює прокуратура.
Минув рік. Кримінальне провадження відкрите. Результатів нема.
Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №20 (1827), 20 травня 2021 року
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.