Чи отримає стара промбудівля на Ремзаводі нове спортивне життя

Добавить новость

Пятница, 30 Апреля 2021 13:45  |  Просмотров: 3543

Наприкінці березня в соціальних мережах обговорювали, що власники нерухомості колишнього промислового підприємства ПАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот» на Ремзаводі у Чернігові хочуть подарувати громаді будівлю. Умова – у ній мають створити спортивний комплекс.



З цього приводу відбулося засідання робочої групи з участю, зокрема, представників обласної та міської влади. На ньому вирішили, що питання треба доопрацювати. Серед причин – обмежені ресурси обласного бюджету та невирішене земельне питання, а саме – борги підприємства за земельні податки. Втім, власники будівлі їх не визнають і підтверджують це рішеннями судів.

Від чого відмовляється «громада» та що не так із землею під будівлями колишнього заводу? Ми запитали в ініціатора створення спорткомплексу Сергія Кнуренка та Ніни Пономаренко – директорки ПрАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот».

В управлінні земельних ресурсів Чернігівської міської ради на момент виходу статті коментарів щодо боргів підприємства ми не отримали. Якщо відповідь все ж надійде, опублікуємо її.

Що таке торговий парк «Ремзавод»

Територія на майже 6,5 га. Раніше тут були потужності ремонтно-механічного заводу «Жовтневий молот».

Втім, містоутворююче підприємство не пережило втрату ринків збуту в 90-х та кризу 2008-го. Завод зазнав реструктуризації: машинобудування припинили, натомість почали розвивати соціальну інфраструктуру, створювати центри відпочинку та торгівлі в будівлях колишнього заводу. Так основним видом діяльності підприємства стало управління нерухомістю. А в старих будівель з’явилися нові власники та орендарі, серед яких мережа супермаркетів АТБ, АЗК «ОККО», супермаркет «Квартал», аптеки, банки тощо.

Сьогодні Торговий парк «Ремзавод» – це магазини, кав’ярні, зони відпочинку з кролячими будиночками та інші об’єкти міського простору.

Яким має бути спорткомплекс

Сергій Кнуренко пропонує громаді будівлю, площею близько 2,5 тис. кв. м, до якої підведено електроенергію та воду. Аби зробити з неї сучасний спортивний комплекс (універсальний зал для змагань з трибунами, тренажерний зал, масажні кабінети, душові тощо), потрібно близько 80 млн грн.

Але ця будівля – лише частина спортивного проєкту.



– Якщо держава інвестує в цей зал, то автоматично прийдуть приватні інвестори, які облаштують ще дві споруди, що розташовані поруч. Уже є така зацікавленість, – поділився Кнуренко.

У сусідніх будівлях будуть хостел та готель, універсальний виставковий хол, зал кросфіту, фудкорт. За планом, усі споруди поєднають між собою переходами. Таким чином, загальна площа спортивного комплексу становитиме приблизно 10 тис. кв. м.

Цей проєкт був одним з тих, що розробили студенти Познанського технічного університету в 2012 році в межах курсу «Урбаністика в архітектурі». Завданням було дати нове життя червоним цегляним промбудівлям першої половини ХХ століття, що розташовані на території торгового парку.

Потім були численні консультації зі спеціалістами та розробка презентації проєкту. За словами Сергія Кнуренка, його підтримала спільнота тренерів з єдиноборств та інших видів спорту.

Невдалі спроби подарувати

Ніна Пономаренко розповіла, що ініціа­тори проєкту відправляли листи з пропозицією створити спорткомплекс в Офіс Президента, Кабмін, Чернігівську ОДА та обласну раду. Там ідею схвалили, але з умовою, що треба на місці обговорити питання. Це стало приводом для створення робочої групи щодо передачі будівлі на баланс обласної ради.



– Під час засідання (робочої групи. – Авт.) нас навіть не попросили презентувати проєкт. Зустріч почалася з тези, що будівництво неможливе, бо в бюджеті немає коштів. Ми кажемо: до чого тут гроші лише обласного бюджету. Є інші джерела: державно-приватне партнерство, Велике будівництво, гранти, купа інших можливостей… По закінченню засідання ми попросили протокол цієї зустрічі, аби розуміти, як нам рухатися далі, відправили інформаційний запит. Втім, протоколу досі немає... На засіданні представник управління земельних ресурсів ЧМР сказав про нібито борги за землю. Але ми маємо на руках судові рішення, які скасовували всі домагання міської ради повісити на нас неіснуючі борги, – підсумувала Ніна Пономаренко.

Земля розбрату

Ніна Пономаренко розповіла, що землею під будівлями колишнього промислового підприємства володіє Чернігівська міська рада. Вона блокує укладання договорів оренди з власниками будівель, незважаючи на численні рішення судів на їхню користь. І при цьому нараховує борги.

– Ми просимо – дайте нам дозвіл на розробку проєкту землевідводу під будівлі. А вони голосують колегіально – «Не дамо». «А чому?» «Ваше питання не набрало голосів», ось і вся відповідь, – пояснив Кнуренко. – Так міська рада створює невизначеність у питанні земельних відносин між власниками нерухомості і власником землі.

Якщо подарунок не приймуть

– Якщо обласна рада не знайде механізму, як прийняти наш подарунок громаді, ми шукатимемо інші шляхи. Наприклад, передамо будівлю напряму Міністерству молоді та спорту, – підсумувала пані Пономаренко.

Втім, за словами Кнуренка, наразі мало інформації, щоб будувати якісь плани.

– А може, мені набридне ця тяганина. Віддам 2,5 тисячі квадратів вільним кроликам, нехай живуть, – жартома і всерйоз каже власник торгового парку.

Наталія Найдюк, «Деснянка» № 17 (856) від 29 квітня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: