26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Які документи збереглися в архіві області?
Стелажі державного обласного архіву. На них десятками років зберігаються стоси документів, періодичних видань, світлин. Тут, в тому числі, можна знайти інформацію про квітень 1986-го. Тоді 26 числа вночі сталося два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Радіоактивна хвиля відкотилася на сотні кілометрів від місця події, вражаючи все живе. І про цю подію світового масштабу, ви навряд чи знайдете в Чернігівському архіві офіційний документ, який би давав роз’яснення тодішньому поколінню, що саме сталося на станції.
Ірина Рябчук, провідна спеціалістка відділу використання інформації документів держархіву Чернігівської області: «В перші дні інформація не була доступна широкому загалу, простим мешканцям. Але зрозуміло, що таку біду, таку трагедію скрити не можна було. І до партійних, в першу чергу, органів почали звертатися мешканці Чернігівщини».
З чуток люди дізнавалися про вибухи, і до кінця не усвідомлюючи, які наслідки наздоженуть конкретно їх, вимагали від влади почути правду, розповідає Ірина Рябчук.
Ірина Рябчук, провідна спеціалістка відділу використання інформації документів держархіву Чернігівської області: «Було прийнято рішення створити документ, який складався з таких частин: питання і відповідь. Найбільш розповсюджені питання, які задавали мешканці Чернігова та Чернігівщини, на них давалися відповіді. Наприклад, «Який рівень забрудненості?».
Говорити про достовірність цієї інформації сьогодні складно. Але рекомендації партії, як себе поводити: не випускати на вулицю дітей, не відкривати вікна, періодично робити вологе прибирання у приміщення, - говорить про те, що ситуація попри всі офіційні цифри була загрозливою.
Ірина Рябчук, провідна спеціалістка відділу використання інформації документів держархіву Чернігівської області: «Є така постанова про необхідність зменшення користування продуктами, де, наприклад, корови давали молоко в забруднених районах, щоб колодязі перекривали, щоб робили дезактивацію автомобілів, які їздили в забруднену тоді 30-кілометрову зону, і таке інше. Таких документів у нас чимало».
Катастрофа для всього людства, про яку першими на сполох забили саме іноземні країни, на території Радянського Союзу була табуйована. Навіть на 5-й рік після аварії люди не знали в якому радіаційному середовищі живуть, а тому вимушені були знову вимагати інформацію. Тоді в «Деснянській правді» вийшов відповідний матеріал.
Ірина Рябчук, провідна спеціалістка відділу використання інформації документів держархіву Чернігівської області: «Вже безпосередньо на шпальтах газети «Деснянська правда» на великому розвороті була надрукована карта щодо забрудненості міста Чернігова стронцієм і цезієм».
Згідно опублікованої карти, у Чернігові все ще фіксували райони, де радіаційний фон перевищував допустимі показники.
А от для чого не жалкували газетних шпальт, так це для повідомлень про будівництво нового міста Славутич, куди планували переселити евакуйованих після Чорнобильської аварії. Рішення про це блискавично ще у 1986 році прийняла центральна влада. Всі організаційні питання лягли на плечі Чернігівської обласної ради.
Ірина Рябчук, провідна спеціалістка відділу використання інформації документів держархіву Чернігівської області: «Ми можемо бачити у 86-му році два рішення нашої Чернігівської обласної ради щодо початку будівництва міста Славутич. Спочатку обласна рада прийняла рішення щодо схеми, прийняли як за основу. І друге рішення, дещо пізніше, щодо взагалі загального прийняття того плану, який був створений Науково-дослідним інститутом в місті Києві».
Документи та матеріали, які сьогодні збереглися в обласному архіві, вже вивчені істориками. І навряд чи в них знайдеться щось нове про критичні та напружені квітневі дні 86-го. Їх цінність в тому, що вони є офіційним підтвердженням злочинного замовчування тодішньою владою реального масштабу катастрофи, 35-ту річницю котрої ми відзначаємо цього року.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.