Мобильная версия сайтаАльтернатива спаленню: про досвід компостування, прибирання сміття комунальниками і відповідальність
Наталія Павленко, господиня: «Традиционная компостная яма. Сюда сбрасываем листья осенью, траву, которую полем. Самая лучшая органика».
Чернігівка Наталія Іванівна заготовляє компост скільки живе у цьому будинку. Тут усе невелике і компактне – дім, поряд клумби та дворик, де постійно господарюють. При цьому ніколи не розпалюють вогнищ, а все рослинне та органічне сміття складають шарами у спеціально відведеному місці, аби потім використати як добриво.
Наталія Павленко, господиня: «Идет все. Листья, трава, остатки пищевых отходов. Главное, чтобы компостная яма не высыхала. Она должна быть все время увлажнена. Если летом не хватает атмосферной влаги, значит надо туда подливать, тогда идет прекрасный процесс перегноя».
Місця компостна яма багато не потребує та й особливих незручностей, зокрема, запаху, не спричиняє. Найкраще зробити її з двох відсіків, де в одному добриво зрітиме, а інший можна буде підкидати рештки. Так вдасться переробляти усе сміття сезон за сезоном, і водночас завжди мати свіжий компост для грядок чи тих же клумб.
Натомість, як можна отруювати себе і все місто димом, і нівелювати будь-який здоровий глузд, жінка не розуміє.
Наталія Павленко, господиня: «Мне кажется, об этом все уже знают. И я не понимаю, как можно все равно продолжать сжигать. Всегда можно найти какой-то выход. Все ж в природе взаимосвязано. Значит надо как-то относится по-человечески к этим вопросам».
Щоправда, як зазначають самі люди, а також співробітники «Муніципальної варти», які відслідковують це питання, в останні роки дим на приватних подвір’ях з’являється все рідше. Дехто перейшов на компостування, більшість же виносять гілля та листя під двори, де вже потім ці купи вивозять комунальники.
Для тих, хто і досі вважає спалювання рештків нормальною справою, у місті з 8-ї до 21-ї діятимуть оперативні патрулі.
Віталій Хрустицький, начальник КП «Муніципальна варта»: «Групи працюють кожного дня і у суботу та неділю. Будуть виявляти ці вогнища і карати цих людей. Вже дуже довгий певний час ми роз’яснювали, що цього робити не можна. Роздруковували листівки, їздили профілактували. Зараз ми будемо переходити на більш дієві штрафні санкції».
За таке порушення правил благоустрою передбачене відповідальність від 340 до 1360 гривень – для жителів приватних помешкань, та від 850 до 1700 – для організацій, за рішенням адмінкомісії.
Окрім патрулювань інспектори відпрацьовують і відповідні дзвінки до коллцентру чи безпосередньо до підприємства.
Віталій Хрустицький, начальник КП «Муніципальна варта»: «Кожний рік динаміка спалювання меншає. Насамперед в цьому році ми очікуємо, що їх буде дуже мало. У нас вже три дні працюють оперативні групи в приватному секторі. І складений один протокол».
За словами очільника КП, здебільшого особливої уваги цьому не надають. Однак спалення навіть невеликої купки рослинного сміття, спричиняє викид у повітря величезної кількості небезпечних для людини речовин, а нерідко стає і причиною пожеж, ціною яким можуть бути і майно і природа, і життя.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
