Мобильная версия сайтаВалерій Зуб: «У 2021 році у чернігівському центрі сучасної онкології відкриють відділення трансплантації органів та центр пересадки кісткового мозку»
У 2019 році в Україні набули чинності зміни до «Закону про затвердження порядку отримання та надання гемопоетичних стовбурових клітин та обміну інформацією щодо наявних анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації», що дозволило запровадити в України комплексну систему трансплантації кісткового мозку та внутрішніх органів. Завдяки прийнятим у законі змінам зникло багато бюрократичних перешкод у сфері трансплантології, а умови трансплантації значно спростились.
З 1 січня 2021 року в Україні має запрацювати єдиний електронний реєстр донорів та реципієнтів, завдяки якому пошук підходящих пар буде здійснюватись у автоматичному режимі. Лікарі будуть лише контролювати цей процес. Впроваджені законодавчі та системні зміни стали фундаментом для створення в українських медичних закладах відділень трансплантології.
Журналістам інтернет порталу Gorod.cn.ua стало відомо, що одне з таких відділень трансплантології кісткового мозку та внутрішніх органів хочуть створити у Чернігівському центрі сучасної онкології. Більш того, робота по створенню такого відділення вже розпочалася.
Про важливість трансплантації внутрішніх органів і кісткового мозку та будівництво нового відділення трансплантації у Чернігівському центрі сучасної онкології ми поспілкувалися з народним депутатом України 9 скликання Валерієм Олексійовичем Зубом, який активно займається цими питаннями на державному рівні.
Валерій Олексійович Зуб, народний депутат України 9 скликання, член Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями
Валерій Олексійович, перш ніж перейти до питань головної теми, хотілося б поцікавитись ось чим - після отримання депутатського мандату на державному рівні ви більшою мірою займаєтесь медициною чи політикою?
Коли я балотувався у народні депутати, я чітко говорив своїм виборцям, що я мало розуміюсь на земельних питаннях, фінансах чи економіці. А ось питання медицини - це сфера моєї компетенції. Тому я йшов саме для того, щоб на державному рівні вирішувати проблеми у медицині, зокрема у сфері боротьби з онкологічними захворюваннями, яка потребує реформування. І на сьогоднішній день вже є конкретні результати та напрацювання.
Зараз ми готуємо 10-річну національну стратегію контролю онкологічних захворювань. Це великий та важливий документ, у яком прописані суттєві зміни у сфері лікування онкологічних захворювань. Вони стосуються профілактики, вчасної діагностики та скрінінгу. Також до цього документу входять наукова діяльність, нові протоколи лікування та використання сучасних препаратів. Це важливий документ, у якому прописаний комплексний підхід до лікування.
Робота над створенням цієї стратегії вже закінчена і на даний момент документ вивчають юристи. Їх мета - перевірити чи немає протиріч між стратегією та законами України у сфері медицини.
Я хотів би щоб ми якнайшвидше остаточно затвердили цю стратегію і проголосували за її в уряді. Це моє особисте завдання.
Окрім створення стратегії, на 2021 рік передбачено збільшення бюджету на боротьбу з онкологічними захворюваннями з 3 до 5,6 мільярдів гривень. На ці кошти буде проведено реконструкцію Інституту раку у столиці та повне відновлення його матеріальної бази. Окрім цього, заплановане будівництво нового корпусу, встановлення лінійних прискорювачів та відкриття центру трансплантації. Частина коштів з виділеного бюджету буде спрямована на хіміопрепарати, променеву терапію та інше лікування.
Коли ми по телефону домовлялись про інтерв'ю, ви сказали, що оперуєте по суботах у приватній клініці. Тобто ви, навіть у статусі нардепа, продовжуєте лікарську практику?
Так, я продовжую оперувати, щоб не втрачати навички. Чесно кажучи, проведення операцій для мене є своєрідною можливістю розслабитись - відволіктись від політики і сконцентруватись на медицині. Коли я працював головним лікарем, то проводив операції частіше, мінімум, тричі на тиждень. І зараз намагаюсь постійно практикуватись, освоювати нові операції та методи лікування. Я продовжую розвиватись у цьому напрямку. Також я намагаюсь відвідувати наукові конференції, як у якості учасника, так і у якості доповідача. Щоправда, зараз такі конференції перейшли в онлайн.
А взагалі, депутатство - це досить короткий проміжок часу. Я хотів би залишитись лікарем, адже для мене важливіше саме лікарська діяльність ніж політична. Політика - це лише можливість більше впливати на вирішення різних проблем у медицині на державному рівні.
Чи змінилось відношення до вас людей після того, як ви стали народним депутатом?
Політика та все що відбувається навколо неї - це не завжди приємна справа. Люди не люблять політиків. І я відчув це особисто на собі. Коли я працював лікарем, то ніколи не чув критики на свою адресу. Навпаки - люди часто дякували мені за врятовані життя. Зараз же відчувається певний негатив, з'явилась критика. Комусь не сподобалось те, що я десь сказав чи написав, комусь - щось інше. Політики завжди знаходяться під прицілом уваги людей, особливо народні депутати. Навіть близькі мені люди, сусіди з якими я виріс та ходив до школи, не втримались від того, щоб покритикувати мене за якесь висловлювання. Проте, я розумію, що у кінцевому підсумку мою роботу все одно будуть оцінювати за результатами. Тому продовжую наполегливо працювати над вирішенням медичних питань.
Тепер пропоную перейти до головної теми нашого спілкування. Розкажіть про важливість трансплантації кісткового мозку, коли її необхідно робити і наскільки вона може допомогти людині?
Трансплантація кісткового мозку найчастіше проводиться при онкологічних захворюваннях крові та при вроджених анеміях, коли кістковий мозок не виробляє форменні елементи крові. Також при деяких онкопатологіях, коли проводиться агресивна хіміотерапія, при якій гине кістковий мозок людини. І тоді виникає необхідність його відновлення. Без цього методу ми не можемо проводити агресивну хіміотерапію, бо є небезпека, що людина може загинути через таке лікування. А недостатньо агресивна хіміотерапія досить часто не вбиває пухлину. Тобто не можна провести лікування ефективно, бо є певна стоп-лінія. Маючи можливість пересаджувати кістковий мозок, лікування може бути суттєво ефективнішим. Адже трансплантація кісткового мозку вирішує цю проблему і людина має всі шанси на повне одужання.
Чи складна операція по трансплантації кісткового мозку?
Взагалі не складна. Це дуже проста процедура, яку можна порівняти з переливанням крові. Взагалі є дві методики забору кісткового мозку. Перша методика - це забір кісткового мозку безпосередньо із пласких кісток - кісток тазу і грудини (використовується дуже рідко). І друга методика - забір кісткового мозку з вени донора і введення його у вену реципієнта.
Сама процедура виглядає наступним чином. Спочатку донору вводиться спеціальний препарат, який стимулює роботу кісткового мозку. Протягом п’яти днів йде різке збільшення молодих клітин крові, які є базовими клітинами росту кровотворення. Потім за допомогою спеціальних сепараторів ці клітини виділяються з крові, яку беруть у донора. Після цього реципієнту підключають крапельницю у вену і переливають донорську кров з цими базовими клітинами. Перелиті з кров'ю клітини з'їдають структури ураженого кісткового мозку реципієнта, фактично замінюючи старий кістковий мозок на новий.
Яка вірогідність повного одужання після пересадки кісткового мозку?
Вірогідність повного одужання наближається до 100%.
Якщо такі операції рятують життя, то чому вони досі не розповсюджені в України?
Певно, головна причина - це відсутність національного банку донорів кісткового мозку. У 2019 році був повністю ліквідований Державний реєстр донорів, до речі з 2009 року в цьому реєстрі було зареєстровано 120 потенційних донорів. Справа у тому, що для того, щоб робити такі трансплантації, між донором та реципієнтом має бути 100% сумісність. У іншому випадку просто буде відторгнення кісткового мозку. Сумісність визначається за спеціальною системою HIA ( головний комплекс гістосумісності), де окрім групи крові визначається імунологічна сумісність за рядом показників. Для того, щоб знаходити донорів, має бути велика електрона база даних. Ця база вже створена і з січня 2021 року має відбутись її запуск. Після чого розпочнеться активний набір донорів у цю базу.
Наскільки складно підібрати донора зі 100% сумісністю?
Іноді буває дуже складно. На сьогоднішній день як раз є випадок, коли хлопчику 7 років не можуть підібрати донора. Хоча вже підбирали у Білорусі, де у базі є більше 10000 донорів.
Що треба зробити, щоб стати донором кісткового мозку?
Треба подати онлайн заявку та заповнити спеціальну анкету з запитаннями. Після цього бажаючому стати донором на пошту надходить набір для первинного тестування. Він містить інструкцію та спеціальні палички для проведення букального зіскоб, за допомогою якого робляться аналізи - забір ДНК, що міститься в епітелії слизової оболонки ротової порожнини, які в подальшому досліджуються в спеціальній генетичній лабораторії. Після цього людину вносять у базу донорів. Їй можуть у будь-який момент зателефонувати і сказати, що її показники співпали з показниками реципієнта. Тому донор має приїхати у медзаклад та зробити там відповідне обстеження. Важливо відзначити, що донорами можуть бути особи до 45 років. Адже чим молодше донор - тим вища концентрація гемопоетичних стовбурових клітин у транслплантаті та їх якість.
Але у даному випадку є один момент, який суттєво ускладнює процес наповнення бази донорів. Справа у тому, що набір для первинного тестування коштує 40 євро. Тобто виходить так, що людина, яка пропонує свою допомогу у якості донора не тільки нічого не отримує за це, а ще й має оплатити вартість цього набору Що є не дуже справедливо. Тому зараз ми хочемо на державному рівні зробити так, щоб членство донорів у базі було безкоштовним. Щоб вартість наборів для первинного тестування оплачувалась з державного бюджету. Але поки ці набори платні. До речі, люди, яким більше 45 років, також можуть зробити свій внесок у розвиток донорства кісткового мозку, оплативши вартість одного або кількох наборів для потенційних донорів. І багато хто, у тому числі я, так робить.
Також діє благодійний фонд, який функціонує за гроші меценатів (засновник - Роман Куц) та містить реєстр донорів кісткового мозку. Там аналізи безкоштовні (ubmdr.org).
На фото - набір для первинного тестування
Скільки операцій з трансплантації кісткового мозку проводиться в Україні у рік? І яка реальна потреба?
У рік проводиться близько 100 операцій, при необхідності 1300. Найголовніше, що відповідні закони та електрона база донорів вже створені. І у деяких онкоцентрах України, у тому числі у Чернігівському, вже почали розмірковувати і робити конкретні кроки по впровадженню операцій по трансплантації кісткового мозку. При формуванні великої бази донорів та відкритті відділень трансплантології кісткового мозку в українських медичних закладах ми зможемо повністю покрити всі наші потреби у таких операціях.
Якщо питання трансплантації кісткового мозку є таким важливим, то чому ним раніше ніхто не займався? Не створював електронні бази, не вносив зміни у законодавство?
Трансплантація є не тільки складною медичною процедурою, воно потребує серйозного юридичного нагляду, вагомих фінансових ресурсів та ще важливіше - підтримки та довіри суспільства. Я, як лікар і народний депутат, зацікавлений у позитивних зрушеннях у цьому напрямі. Тому я разом зі своїми однодумцями постійно роблю наголос на важливості цих проблем та лобіюю їх вирішення на державному рівні.
Скільки донорів кісткового мозку є в українській базі на даний моменті і скільки приблизно їх має там бути?
Зараз є 2250 донорів (дані Українського реєстру донорів кісткового мозку). Звичайно, що чим більша кількість зареєстрованих донорів, тим швидше проходить процес підбору, що прискорює процес лікування. Якщо кількість донорів буде перевищувати 10000, то країну включать до міжнародної бази. Зараз ми рухаємося у цьому напрямку. Перші кроки до цього вже зроблені.
Варто відзначити, що такий підхід не тільки врятує більше життів, але й зменшить вартість трансплантації кісткового мозку. Зараз держава виділяє близько мільярда гривень на те, щоб українці могли поїхати за кордон на лікування. Вартість пересадки кісткового мозку за кордоном коштує близько 50000-70000$. По-перше, якщо Україна приєднається до міжнародної бази донорів, то іноземці зможуть приїздити до України і платити тут кошти, частина з яких буде направлятись на лікування українців. А по-друге, операції по трансплантації кісткового мозку в Україні значно дешевші, ніж за кордоном. В Україні пересадка кісткового мозку коштує приблизно 200000 гривень.
Наприклад, коли українець приїздить на лікування до Білорусі, то він сплачує суму, якої вистачає на лікування і українця, і білоруса. Тобто один наш пацієнт оплачує лікування одного громадянина Білорусі. Якщо в Україну будуть приїздити іноземці, то вони так само будуть оплачувати не тільки своє лікування, а й лікування українців. Тому приєднання до міжнародної бази донорів є дуже важливим.
Чим обумовлена така велика вартість трансплантації кісткового мозку? Навіть 200 000 гривень для пересічного українця - це не підйомна сума. Не кажучи вже про 50 000-70 000$.
Препарати, які блокують реакцію організму, є досить вартісними. Вони викликають певну імунну супресію, щоб не було відторгнення організмом чужорідного матеріалу - кісткового мозку. Необхідно проводити сепарацію крові, а умови, у яких має знаходитись пацієнт, мають бути стерильними. Тобто сама процедура пересадки кісткового мозку проста, а ось підготовчий період та період після трансплантації - більш складніші.
Розкажіть детальніше про створення відділення трансплантології у Чернігівському центрі сучасної онкології. На якому етапі зараз знаходиться робота над його відкриттям?
В першу чергу треба сказати, що держава створила пілотний проєкт по відкриттю відділень трансплантології у деяких обласних медичних закладах України. І я активно боровся за те, щоб Чернігівський центр сучасної онкології потрапив до цього пілотного проєкту, який передбачає додаткову державну фінансову підтримку. До речі, підготовча робота для створення такого відділення була проведена ще до того, як я був обраний народним депутатом. Коли я ще був керівником онкоцентру, то активно займався цим питанням, була розроблена документація створення центру пересадки.
Зараз ми на етапі ремонту нового відділення і будівництва стерильних боксів. Спочатку планували зробити три таких бокси, щоб можна було робити три пересадки кісткового мозку одночасно дорослим пацієнтам. Проте, оскільки планується об'єднання з дитячою гематологією, то скоріше за все боксів буде більше.
Чернігівський центр сучасної онкології вже отримав ліцензію у МОЗ на проведення трансплантацій кісткового мозку, що дозволяє бути учасником пілотного проекту.
Лікарі онкоцентру успішно пройшли спеціалізацію як в українських так і закордонних клініках. Також в закладі є сертифікований трансплант-координатор. Це людина, яка вивчає донорську базу та контролює процес підбору сумісних між собою донорів та реципієнтів.
Взагалі, перш ніж створювати таке відділення у Чернігові, я вивчав як все влаштовано в інших медичних закладах, які здійснюють такі операції. Поїздив по Україні, у тому числі відвідував основний центр пересадки кісткового мозку в Україні - Київський міський онкоцентр, який працює більше 30 років. Він на сьогоднішній день є одним з найсучасніших в Україні. Там повністю німецька апаратура, все зроблено по витриманим світовим стандартам. Також я відвідав такі центри пересадки у Білорусі, Ізраїлі та країнах Балтії. Тому є якесь уявлення про те, яким має бути нове чернігівське відділення.
А що можете сказати про фаховість лікарів?
У питанні пересадки кісткового мозку фаховість лікарів має дуже важливе значення. У нас є гематологи, клінічні імунологи, біологи які знають як проводити всі необхідні процедури.
Створення відділення трансплантології у Чернігові фінансує держава?
На даному етапі закупівлю обладнання фінансує заклад, тобто Чернігівський центр сучасної онкології. А гроші на ремонт плануємо отримати з Фонду регіонального розвитку.
Чи є якась конкретна дата відкриття відділення трансплантології у Чернігові?
Конкретної дати ми не визначали. Але хочемо відкрити відділення трансплантології у 2021 році. Настільки швидко наскільки це можна буде зробити. Адже це моя давня мрія - створити таке відділення у Чернігові. До речі, у Черкасах відділення трансплантології вже створили. За цей рік там провели 30 операцій.
Чернігів має всі шанси стати другим обласним містом в Україні, де буде створено відділення трансплантології. Що зможе покрити потреби міста та Чернігівської області в операціях по трансплантації кісткового мозку. А це десь 25-30 випадків на рік серед дорослих та 5-7 серед дітей. Поки що такі операції проводять в Охматдиті, Національному інституті раку та у Центрі пересадки кісткового мозку. Або ж відправляють за кордон - у такі країни як Білорусь, Індія, Туреччина та інші.
Відділення трансплантології включає у себе не тільки трансплантацію кісткового мозку, а й пересадку органів?
Трансплантація органів і пересадка кісткового мозку це різні речі, хоча апаратура, яку ми закуповуємо, буде використовуватись і для трансплантації кісткового мозку, і для пересадки органів. Можна навіть сказати, що це два різних проєкти, які реалізуються одночасно.
Враховуючи те, що для проведення трансплантації органів вже практично все підготовлено, у першу чергу ми хочемо почати з цього. Зокрема, пересадити нирку.
Якщо порівняти трансплантацію кісткового мозку та органів, то трансплантація кісткового мозку - це проста операція, яка потребує спеціальних умов перебування пацієнта. А трансплантація органів - це складна операція, але після неї не потрібні спеціальні стерильні умови перебування пацієнта у лікарні. Пацієнти знаходяться у звичайному хірургічному стаціонарі.
Яка ситуація з базою даних донорів органів?
Якщо по реєстру кісткового мозку ситуація стає більш-менш зрозуміла, то ситуація з донорами органів тільки на початковому шляху створення національного реєстру.
Справа у тому, що якщо пересадку кісткового мозку здійснюють від живої людини, то пересадку органів можна здійснювати і від трупів. І з цим у нашій державі є певні складнощі, адже навколо цієї теми дуже багато спекуляцій. Наприклад, людей постійно лякають чорними трансплантологами. І через спекуляції законодавчо ситуацію доволі важко врегулювати. Є багато противників трансплантації трупних органів.
В деяких країнах діє презумпція згоди. Тобто людина згодна за замовчуванням на те, що після її смерті її органи можуть пересадити тим, кому вони потрібні. А якщо людина з якихось причин не згодна - вона пише спеціальну заяву, де фіксує свою незгоду.
Які органи найчастіше пересаджують?
Нирки, серце, легені, печінку, підшлункову залозу та роговицю. До речі, у Чернігові, лікар-офтальмолог Шевчик Василь одним із перших в Україні підняв питання щодо трансплантації роговиці. Це не складна операція, проте роговицю треба брати з трупу. Тепер закон дозволяє це зробити.
Впровадження таких операцій дозволить повністю відновити зір пацієнтам із захворюванням роговиці.
Скільки раніше робили трансплантацій органів на рік?
До 2019 року у Україні проводили близько 30-50 трансплантацій на рік при потребі 5 000. Близько 1000 трансплантацій робили за кордоном. Тобто українці виїжджали в інші країни, де є велика база донорів. У цьому році операцій по трансплантації органів проведено більше. З прийняттям змін до Закону суттєво спростилася система забору органів, запрацювала база донорів органів, яка почала наповнюватись донорами.
Ми хочемо, щоб українці мали можливість лікуватись в Україні, не виїжджаючи за кордон. І поступово рухаємось до цього.
Дуже важливо максимально наповнити український реєстр потенційних донорів кісткового мозку, щоб кожен пацієнт, який потребує трансплантації , знайшов свого донора і міг отримати шанс на життя. Тільки разом ми переможемо хвороби крові!
Долучайтеся до благодійної справи, реєструйтеся та отримайте можливість допомагати тим, хто цього потребує. Робити добрі справи легко!!!
Gorod.cn.ua
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Экспорт новостей
