Складнощі реформи: що робити, коли вимагають гроші за безкоштовні медичні послуги
Майже 400 людей вже поскаржилися, яке гроші беруть і далі. Від квітня – старту другого етапу медичної реформи – по липень вже 386 людей поскаржилися на вимагання грошей за медичні послуги гарантовані державою. Щоправда, поки що відкрито лише одне кримінальне провадження. За що і коли в лікарні потрібно платити, а коли ні, розбиралася Валентина Доброта.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Чернігові другу лікарню перевірить НСЗУ через скарги пацієнтки
Дві людини у білих халатах дбайливо допомагають літній пацієнтці біля термінала. Тут постійна черга. Плата за послуги у чернігівській лікарні №2 сприймається як неминуче.
У цьому самому терміналі Ірина Кудрик оплатила за рентген суглоба.
Ірина Кудрик, жителька Чернігова: «Було написано, що я сплатила благодійний внесок. Хоча я не робила благодійного внеску».
Ірина на руках мала електронне направлення – це гарантія безоплатної послуги, але її вона не отримала.
«Його паралізувало, він втратив свідомість, він навіть не говорив». Ця жінка з прихованим обличчям розказує історію свого чоловіка. Він з інсультом дві години очікував у приймальному відділенні на лікаря, ще півгодини на МРТ, за яке сказали заплатити.
«І я заплатила. Квитанція є на 1600. Аж потім мені сказали, що то мало бути безкоштовно, що вони просто забирають у людей гроші в свої кишені», - каже жінка.
Долинська лікарня, що на Прикарпатті, до якої «швидка» привезла хворого законтрактована саме на лікування інсультів. На одного пацієнта держава перераховує майже 27 тисяч гривень. Чеки у руках жінки говорять про іншу реальність.
«Що написали на писульці, то я йшла й купувала».
На 5-й від госпіталізації день її чоловік помер. У лікарні створили комісію. До її висновків щось коментувати відмовилися.
Екстрена допомога, пологи, інсульти, інфаркти, навіть підозри на них та онко, так само як і діагностика та аналізи на амбулаторній вторинці – все це законтрактовані медзаклади мають робити безкоштовно.
Валентина Доброта, журналістка: «Чи потрібно платити за послуги самому, чи за них вже заплатила держава, можна дізнатися на сайті Національної служби здоров’я. У розділі «Електронні дані» шукаємо укладені договори, а тут обираємо місто та медичний заклад. У моєму випадку це Київ та Консультативно-діагностичний центр Дарницького району. Ось група послуг, на безоплатність яких я можу розраховувати у разі потреби. А це сума, яку отримає медзаклад за ці послуги».
В Національній службі здоров’я не радять поспішати відкривати гаманець. Краще подзвонити на гарячу лінію НЦЗУ і уточнити, чи часом послуга вже не оплачена.
Тетяна Бойко, директорка Департаменту комунікацій НЦЗУ: «Більшість випадків, коли нам пацієнт поскаржився, будучи безпосередньо в лікарні. Ми, найчастіше, одразу зв’язуємося з головним лікарем. Якщо він не розуміє що входить, що не входить, ми йому пояснюємо. Якщо розуміє, але є якісь зловживання, то це вирішується на місці. Краще телефонувати».
Ірина Кудрик, з якої взяли нібито благодійний внесок за рентген, так і зробила.
Ірина Кудрик, жителька Чернігова: «Фактично відбувається подвійна оплата: один раз платить держава, і вона гарантує цю оплату, а другий раз платить пацієнт».
Тут ситуацію пояснюють складнощами реформування.
Владислав Кухар, керівник Управління охорони здоров’я Чернігівської міськради: «Ми створили комісію, яка розбирається в цьому випадку. Попередні висновки, скажу так, дійсно, вони не мали права оформлювати це як платну послугу».
У НЦЗУ кажуть, що їхні тарифи цілком конкурентоздатні. Як аргумент, 64 приватні клініки уклали договори по вторинці. До поліції вже передано 21 пакет документів про неправомірне стягнення грошей. Щоправда кримінальне провадження поки що одне. Частині пацієнтів гроші повернули.
Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: медреформа, лікарня, благодійні внески, скарги, НСЗУ, НЦЗУ, «1+1», «ТСН»