Вийшли в луки трактори

Добавить новость

Четверг, 11 Июня 2020 13:40  |  Просмотров: 2336

Майже по всій Чернігівщині вздовж Десни і менших річок почали розорювати луки.



1. «Пайщикам все одно, аби гроші»

У квітні цього року в Сосницькому районі люди прикували залізним цепом трактор до електростовпа, щоб не орав придеснянські луки в урочищі Червона гора (що неподалік села Мале Устя). Незадовго до цього була спроба розорати урочище Скриня. Написали заяву в поліцію.

— Чим закінчився інцидент? Трактор забрали? Винних покарали? — запитала голову Сосницької ОТГ Андрія Портного.

— Трактор забрали. Все зафіксували. Проводиться розслідування. Це не поодинокий випадок. І не одне підприємство задіяне в цій ситуації (люди прип’яли трактор, Що виконував роботи для ТОВ «АГРО ПЛЮС-2011»). Написали п'ять чи шість заяв у поліцію. У минулому році було розорювання луків тільки в одному місці. В урочищі Ковалевське. У цьому орють набагато активніше. Ці землі — людські паї, здані в оренду. Піднялися проти розорювання луків не пайщики, інші люди. Пайщикам все одно, аби гроші платили. Наскільки мені відомо — зміни виду угідь там не було.

2. «Свої потроху орють»

Захоплення та розорення прирічкових територій відбувається і в Мінському районі. Орють та засівають луки біля Блистови, Локнистого, Ушні, Лісок, Бірківки, Максаків, Куковичей, Слобідки і т. д.

Землі під луками біля села Локнистого минулого року хотіло обробляти ТОВ «Сіверський край». Усього під луками близько 300 гектарів. У Локнистому — 500 корів. Люди проти розоренні луків піднялися. Минулого року відстояли. А тепер?

— «Сіверського краю» не було, щось «вони там міняють. Хочуть оформити суборенду. А свої фермери і підприємці потроху орють, — каже сільський голова Локнистого Володимир Кручко. — Одним добре, тим, хто в оренду здає. А інші незадоволені. Управління екології проводить перевірки. Наших фермерів теж перевіряли, ніби все в порядку було.

Щоб перевіряти і штрафувати, треба конкретно знати, за що. Наприклад, розорення прибережної зони. А документів відповідних нема. Потрібно робити проекти, генеральні плани всього: де сіножаті, де пасовища. Це недешево, грошей в сільради нема. На березень підприємців від податку звільнили, на квітень відстрочили. Неузаконена як слід земля — розорюється. Одне за інше чіпляється.

Орють луки в Борзнянському, Чернігівському, Куликівському районах, скаржились люди зі Сновського району (село Сновське).

3. «Вони нас не чікають, а ми їх»

У 2017 році Антоніна Адморок, вихователька дитячого садка з Горбового Куликівського району, стала перед трактором і не дала орати луки, де випасалася людська худоба. Прибігли з села, приїхало начальство. Орати тоді не дали. Минуло три роки...

— Розорали майже все. Ночами робили, — обурений чоловік Антоніни Вячеслав. — Починали вони у 2018. Вже тоді там росла їхня кукурудза. Ми свої паї не здавали, але вони і їх переорали.

У нас там меліоративні канали, а в Уборках під саму річку орали.

Хитро підійшли. Сказали, що коситимуть сіно і даватимуть людям. А коли люди масово заключили договори оренди, запустили техніку і почали орати все вряд. Незрозуміло, скільки вони набрали. Нам не можна було паї розорювати, а їм можна.

Вони перевели землю з одного призначення в інше, — підказує Антоніна. — Там паї свекрів. Тримаємо корів, тому в оренду не здаємо, сіно самі косимо.

Наш пай був за три кілометри звідси, а тепер 11 їздити мусимо,незадоволений Вячеслав Олексійович. — Бо де їм зручно, там і виорали. А всю неудобу — будь ласка, міняйте. Як хто не згоден, тих пай залишать неораним. Але ж кругом оборане, доїхати не можна.

Йшли з Виблів, та сама контора ТОВ «ГОРБІВ АГРО».

— Чоловік поміняв ділянку. А хто залишив і не здав в оренду, тому тепер доїзду до паю нема. Вони k дороги не залишили. Ці дороги по лугу з дідів-прадідів були.

— Одну оставили, де розминутися важко, — поправляє чоловік: — Вода в. каналах була красна. Такі гербіциди приміняють: до сходів і після сходів.

Я тоді стала на місці, перед трактором, і нікуди це пішла, поки його не убрали. Ще два пастухи були, мовчки в стороні стояли. А я перед трактором, Він зупинився, казав: «Відходьте, мені орати треба». А я просила зачекати, голові сільради нашій (колишній) зателефонувала. Вона приїхала, з управляючим від «ГОРБІВ АГРО», депутатами місцевими. Я теж тоді була депутатом.

Управляючий тоді завернув трактори, оранку вирішили відкласти. Люди, робили збори. На збори приїхав Андрій Штупун (керівник ТОВ «ГОРБІВ АГРО»), Сказав, мовляв, ми тут, біля громадського пасовища, не будемо орати: пасіть. Той клапоть, де я стояла, залишили. Трохи, щоб ми корів могли вигнати. А далі — як орали, так і продовжують. І садять.

І ми їх не чіпаємо. Бо як і на тому клапті вночі виорють, то ми нічого не зробимо. Поки не чіпають, ми мовчимо. Паї в оренду здавати не збираємось, свою корову годувати треба. Дадуть вони на гектар п’ять рулонів. А кого я п’ятьма рулонами нагодую?

— І пасовище якось хитро зроблено, з 250 гектар пасовища 70 десь ділося. З землеміром по карті дивилися, — додає чоловік.

— Зараз по всій Чернігівщині взялися за заливні луки. Як думаєте, чому?

— Захват землі. Перевели п в орну, щоб потім добре продати, — вважає Антоніна Миколаївна. — Ой, боюся я таких розмов, — спохвачується. — Он у Виблях люди понаговорювали, дак три корови за день впали...

— Купівля-продаж, — припускає і В’ячеслав. — Чекають, коли можна буде продати. Вони вже перші правонаслідники цієї землі. Ось ринок землі тільки тронеться, і все. У людей за мізер куплять, а ріллю продадуть. Ціна сіножаті і ціна ріллі різниться.

І їм ніхто не указ, ці люди ні перед чим не зупиняться.

Намагаються захопити

— Конфлікт залишається. Ми їх не пускаємо засівати. Поки що спроб вони і не роблять, — каже Галина Логвиненко, родом з села Бірківка Менського району. В Бірківці живуть батьки.

Навесні цього року ТОВ «Сіверський край» намагався виорати бірківський луг.

— 11 квітня вони загнали трактор на наші луки і почали їх розорювати, — продовжує Логвиненко. — Наш луг входить до Європейської природоохоронної зони «Емеральд» або Смарагдова мережа Європи, і є заплавним. Про що свідчить система шлюзів і дамб. Коли на Десні повінь — весь луг затоплюється. Останній раз це було в 2013 році, але сподіваюся, повені ще будуть.

Під час засідання в обласній раді з цього приводу, голова Деснянського басейнового управління водними ресурсами визнав, що наші луки — територія заплавних земель, охороняється 80 статтею водного кодексу (п. 6) про охорону земель спеціального призначення. Що забороняє вести там сільськогосподарську діяльність.

Почали розорювати і зорали близько 127 гектарів (129 земельних ділянок, всі сіножаті). Ми зупиняли цю оранку, приїжджала поліція, нічого по факту не робила. А в нас питали, що ми там робимо і чи є там наша земля. У них же не спитали, на підставі яких офіційних документів вони там орють. Пайовики — в більшості пенсіонери. А піднімались люди, які розуміють наслідки такої діяльності. Були ті, у кого ця земля виведена в натурі, поставлені межові знаки а її також виорали. Також і землі запасу. Згідно даних Держземкадастру, в оренді у ТОВ «Сіверський край» тільки 11,07 гектарів (згідно роздруковці, що видали нам в ОДА).

— Вид угідь на ваших землях змінювали?

— Ні. Щоб змінити вид угідь в сільськогосподарських землях, треба пройти таку схему, як і при зміні цільового призначення землі. Тобто, потрібен дозвіл власника. А люди нічого не підписували.

У цьому році аграрії як з глузду з’їхали. В Макошиному, Феськівці — розорали під саму річку. У Бірківці — не дійшли метрів 200.

Ринок землі на носі. От і намагаються захопити.

З земельної ділянки, яку намагались захопити біля Бірківки, могли отримати 4 мільйони гривень прибутку. При простих підрахунках на прикладі соняшника. З 1 га в нашій області в середньому — З тонни насіння. У тому році 1 тонна соняшнику коштувала 9-12 тис. гри. На виході отримуємо близько 30 тис. грн з гектара, 20 тис. грн чистого прибутку. (Особисто спілкувалась з людиною, яка займається агробізнесом).

Якщо це буде ділянка у 200 га, яку намагались захопити біля Бірківки, то це буде 4 мільйони чистого прибутку в рік.

Також хочу зазначити, що бал родючості грунтів на заплавних луках дуже високий. Біля Бірківки він 55 балів. Розумію інтерес до таких грунтів.

«Власники паїв дозволяють»

— Чому останні роки на Чернігівщині так активно розорюються луки? Скільки розорано за останні три роки? Чи змінилися правила зміни виду угідь? — запитала начальника управління землеустрою та охорони земель Головного Управління Держгеокадастру в Чернігівській області Ігоря Пузана.

— Якщо міняється цільове призначення угідь безпідставно — це компетенція екологічної інспекції, всі дані по цих порушеннях у них.

Паями ми не розпоряджаємося, у паїв є власники, які дозволяють це робити. Людям видали документи на руки, передали у власність землю, вони за неї відповідають. Вони уклали угоду з орендарем, домовились, як він буде її використовувати.

Скільки на сьогодні залишилося природних луків на Чернігівщині?

— На сьогоднішній день в області 296 тисяч 798 гектарів 30 соток сіножаті. І 262 тисячі 17 гектарів 50 соток пасовищ. Це все природні луки, — повідомили в Головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівскькій області.

— Сюди входять усі три форми власності: державна, комунальна і приватна. Тобто, і людські паї, і землі запасу (в державній і, в межах населеного пункту, в комунальній власності), — пояснює начальник управління державного земельного кадастру Головного управління Держгеокадастру у Чернігівскькій області Антоніна Бороденчик. — Розорюють зараз і сінокоси, і пасовища. Більша частина сіножатей і пасовищ, можна сказати, 70 відсотків — у приватній власності. Це паї, які надаються в оренду їх власниками. Ними займаються органи держконтролю, якщо виявляють порушення. Але законодавство наданий час таке, що карати там нема за що. Тому розорюють, псують нашу екологію.

А скільки незаконно розорано?

— Протягом 2020 року виявлено 11 фактів розорювання сіножатей та прибережних смуг на загальній площі 525 га на території Куликівського, Носівського, Менського, Прилуцького, Сосницького, Чернігівського районів, — повідомила завідувач сектору взаємодії зі ЗМІ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівскькій області Ніна Вакулик. — Складено три протоколи, трьох осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.

• Перевірки на землях державної власності:

Носівський район — розорано 50 га (складено один протокол);
Прилуцький район — 27 га і 20 га (один протокол);

• Перевірки на землях приватної власності:

Менський район — 126 га і 40 га;
Куликівський район — 48 га, 6 га і 30 га (триває перевірка);
Сосницький район — 85 га та 57 га (складено один протокол);
Чернігівський район — 36 га (триває перевірка).

Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» №23 (1777), 4 червня 2020 року. Фото надане Галиною Логвиненко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: