Естонія очима українських журналістів. Частина IV. Переробка сміття

Ми завершуємо серію публікацій, присвячених Естонії. Цього разу говоримо про успішне вирішення у цій країні Балтії питання поводження зі сміттям.

Столиця Естонії – Таллінн милує око не тільки середньовічними вулицями і давніми фортечними мурами, раціональним поєднанням минулого та сучасного, а й чистотою. Вимоги до поводження із відходами регулюються тут європейським законодавством – після вступу Естонії до ЄС у 2004 році екологічні норми стали більш суворими, поступово запроваджений роздільний збір сміття. Виходить, що це все реально (попри балачки в Україні, що люди не будуть сортувати різні види відходів), головне - політична воля та економічні стимули!

Сортування і переробка біовідходів

Ми відвідали Таллінський центр переробки відходів, що розташований за кілька кілометрів від міста. Віддалено можна порівняти із полігоном твердих побутових відходів на Масанах у Чернігові, але схоже, що сміття там менше, бо уже тривалий час його не просто збирають, а сортують і переробляють. До речі, там теж є установки, що відбирають біогаз, який утворюється внаслідок розкладання різних відходів. Якби на різні але...
Видобутком газу займається муніципальне підприємство, і потім він використовується для власних потреб, у тому числі для опалення адмінбудівлі. «Ми виробляємо паливо із відходів для подальшого виробництва електроенергії і тепла», - розповів представник підприємства Данель Вестманн.



Данель Вестман (праворуч) демонструє, до якої субстанції переробляють сміття

Відходи (які збирають у місті, або приймають безпосередньо тут) на підприємстві розділяють, точніше, їх переробка вже йде за окремими видами. Зокрема, відокремлюють скло, цеглу (камінь), метал, біологічні відходи, папір, електроніку, небезпечні матеріали. Кожен бажаючий може привезти в центр переробки відходів свій непотріб, але за здачу потрібно заплатити 70 євро за тонну сміття.
Умовно «легкі відходи» переробляються на спеціальній лінії, де кінцевим матеріалом є подрібнена суміш сміття, що використовується в якості палива для цементної промисловості. Вартість лінії на момент її придбання становила 1,5 млн євро, зараз – уже перевищує 2,5 млн євро. Задоволення не з дешевих, погодьтеся.













 Таллінський центр переробки відходів

Окремо варто сказати про біовідходи. Цей різновид сміття виділили чи не першим, хоча спочатку місцеві жителі говорили, що біовідходів у них немає. Спочатку, згідно з вимогами законодавства, баки для біологічних відходів з’явилися у закладах харчування – кафе, ресторанах, їдальнях, а потім дійшла черга і до об’єднань співвласників квартир у житлових будинках. У будинку може бути контейнер на 240 літрів чи 800, відповідно від цього і розраховується щомісячна плата з квартири. Приміром, за вивіз, утилізацію сміття власник 2-кімнатної квартири може в середньому платити 5-7 євро. Якщо сортування не здійснюється, то тариф удвічі дорожчий.
У Таллінському центрі переробки відходів біовідходи переробляють на компост, який потім продають. Однак керівництво центру нарікає, що на внутрішньому ринку цей товар не дуже затребуваний, адже сільське господарство в Естонії не розвинуте.

Не обійшлося і без інформаційної кампанії, коли людям детально пояснювати, що і куди викидати. До речі, сухе листя теж місцеві жителі здають на компост. Адже спалювання шкодить здоров’ю людей, й естонців у цьому змогли переконати.

Таллінський центр переробки сміття біовідходи не тільки переробляє, а й збирає – підприємство має у своєму розпорядженні 20 автомобілів. Штат налічує півсотні співробітників, у тому числі працюють там й українці.

Директорка центру Керта Тійтсо розповіла, що підприємство створено 2003 року, тоді 60% акцій належали приватному власнику, 40% - місту. Але до 2014 року компанія була збитковою, і місто викупило приватну частку. Пані Тійтсо застерегла українські міста від допуску на ринок іноземних гравців. Адже, з їхнього досвіду, іноземного власника цікавить тільки прибуток, а не екологія чи інтереси людей, які проживають на цій території.
Як розповіла головний фінансист Таллінського центру переробки сміття Світлана Сюгіяйнен, уся діяльність регульована директивами Європейського Союзу. «Винаходити технологій не потрібно, у документах чітко прописано, що і як робити. За законом повинні збирати газ - ми отримуємо певні дотації на це. Забруднювач платить - основне правило», - пояснила вона.



Світлана Сягіяйнен (ліворуч) і Керта Тійтсо

Загалом в Естонії всього працюють 5 станцій переробки сміття, за рік вони переробляють до 400 тис. тонн відходів, на Таллінн припадає - до 120 тис. тонн.












На фото - компост

Читайте також:

Що таке система депозитів для переробки пляшок?

Естонія є однією з європейських країн, де запроваджений такий екологічний механізм як депозитна система, що передбачає отримання певної суми коштів (10 євроцентів) за кожну повернуту скляну чи ПЕТ-пляшку, або металеву банку. У великих містах у маркетах або на парковках установлені спеціальні автомати, що приймають пляшки і повертають гроші (хоча досить часто автомат видає чек, на суму якого зроблять знижку на касі магазину). У невеликих населених пунктах упаковка приймається безпосередньо у магазинах. Якщо у 2006 році 80% пляшок збирали вручну (працівники магазинів), а тільки 20% - автомати, то 2015 року ситуація кардинально змінилася: 94% тари збирають автомати і тільки 6% - вручну.



Директор Естонської пакувальної компанії Каупа Карба

На думку директора Естонської пакувальної компанії Каупа Карба, запровадження депозитної системи сприяє вихованню у громадян екологічної свідомості. Завдяки цьому, 80-98% (залежно від матеріалу) пляшок повертаються на переробку, навіть більше – збирається упаковка з найбільшим ризиком для міського та природного середовищ (її розкладання у довкіллі займе роки). Крім того, зібрані матеріали можна 100% переробити. Завдяки депозитній системі повторно переробляється тара слабоалкогольних напоїв, води, пива, соків, нектарів. Водночас не переробляються пляшки з-під міцних алкогольних напоїв і упаковка молочної продукції.
Директор компанії проводить екскурсію українським журналістам до цеху, де пляшки, залежно від матеріалу, пресують, а потім їх повертають виробникам. Для пластикових пляшок відокремлюють кришечки та етикетки. Виробники отримані матеріали переплавляють, і повторно запускають у виробничий процес.











Цех Естонської пакувальної компанії

«В ідеалі – вся тара повертається, ніхто не витрачає і не заробляє», - говорить про дію депозитної системи щодо переробки упаковки Кауп Карба. Він зауважує, що підприємство є прикладом соціальної відповідальності бізнесу в екологічній сфері. Пакувальна компанія була би беззбитковою, якби поверталися 100% упаковки. Насправді відсоток повернення високий, однак не 100%, тому компанія отримує дотації від виробників, які використовують цю упаковку. «Ми створені не для того, щоб заробляти гроші, а щоб збирати тару», - пояснює мету своєї діяльності керівник підприємства. На його переконання, дуже важливою є участь зацікавлених сторін, а на етапі налагодження діяльності потрібно законодавча база, створення центрів обробки вантажів, розробка логістики збору пляшок. Звісно, діяльність компанії супроводжується активною інформаційною діяльністю, аби навіть діти розуміли, що пляшку з-під води чи соку потрібно викинути правильно і не завдавати школи довкіллю.

Престур журналістів в Естонію із Чернігівської, Сумської та Дніпропетровської областей відбувся у рамках проекту «Зміцнення незалежних ЗМІ в регіонах України», що реалізується спільно Естонським центром Східного партнерства (Таллінн) й Українським кризовим медіа центром (Київ).

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.