Повернулася із заробітків реанімобілем, з переломами та інсультом

Добавить новость

Среда, 5 Февраля 2020 14:49  |  Просмотров: 8020 | Обновлено 6 Февраля 2020 14:20

Тетяна Феськова з Новгорода-Сіверського працювала у Словаччині. Там жінку збила машина. Три переломи, забої. У Братиславі прооперували. За рахунок страхової компанії. Через два дні після операції виписали. Наздогнав інсульт. Лікувалася. Випадок інсульту признали нестраховим, тобто за лікування треба платити. Повернулася в Україну 59-річна жінка реанімобілем. З Братислави до Ужгорода, з Ужгорода до Чернігова. Пізніше відправили до Новгорода-Сіверського. Услід родині Феськових прийшов рахунок більш ніж на 5 тисяч 700 евро. Це понад 150 тисяч гривень.


Тетяна Феськова з Новгород-Сіверського після операції у Словаччині

«А нєту...» того, що сподівалася

Стук, стук — стукає милицею-ходунком Тетяна Миколаївна. З одного боку — ходунок, з другого підтримує син, Олександр Феськов. Заходять у кухню. Жінка сідає за стіл. Смачно пахне гречка з підсмаженим м’ясом. їсти не поспішає, а згодом узагалі відмовляється. «Нєту. Нєту. А нєту», — десятки разів повторює з різними інтонаціями. З розпачем, гіркотою, відчаєм. Раптом — із байдужістю. А потім знову з болем. Зі сльозами. В одному слові — усе життя. Нема, що було недавно. Нема, чого сподівалася. Хоче щось розказати, поділитися. А виходить одне надривне «А нєту».

На Кубу їхала на два місяці. На реабілітацію доньки.
Лишилась на два роки. Торгувала на базарі

Є те, що було давно. Гріло кубинське сонце. Болів біль доньки Юлі.

Їй у дитинстві видалили нирку. Після операції їздили на реабілітацію на Кубу. Радянський Союз дружив з цією державою. «Куба далеко, Куба рядом», була така популярна пісня. Поїхали на два місяці. А прожили два роки. Тетяна Миколаївна, Юля, Сашко.

(З чоловіком розлучена. У дітей рік різниця. Сину буде 33. Доньці минуло 32. Донька Юля працює у Чернігові, у компанії з мобільного зв’язку. Син Олександр за фахом військовий. Був у АТО. Демобілізувався. Влаштувався на роботу у Київ. Через біду з мамою разом з сім’єю приїхав у Новгород-Сіверський.)

...Коли Сашко розказує про Кубу, мама не зводить з нього очей. І повторює разом з ним, за ним. Одне слово, друге, третє, п’яте.

— На Кубі мама знайшла знайомих, — згадує Олександр Феськов. — Ми вже іспанською почали спілкуватися. Домовилася, щоб нам лишили місце у домику. Він біля океану, на дві сім’ї. Виходиш — до океану метрів 400. Вода чиста, зими нема, снігу нема, холоду нема. Тільки погано, коли урагани. Вона влаштувалася працювати. Нас двох завозила у госпіталь. На процедури. Я Юлю чекав, вона лікувалася. А мама ходила на ринок, торгувала. Сюди відправляли посилки. Родичам. Фрукти, овочі, які довго зберігаються. Одяг.! сигари. Там вони дешеві, а тут дорогі. І звідси нам посилки слали.


Олександр Феськов

Був свій магазин. Не стало прибутку.
Поїхала на роботу, у Польщу, Чехію, Словаччину

Згодом у Новгороді-Сіверському у Тетяни Феськової з’явився магазин. Та він давав усе менше вигоди.

— У 2017 році почала кататися (на заробітки), — розказує син. — Поїхала у Польщу попрацювала. Потім подружок своїх попідключала. У місті багато її подруг у бізнес свої гроші вклали, а покупця вже нема. Тож «поїхали, поїхали», — усіх давай підбивати. Не могла дома сидіти. Звикла, що магазин. Та сенсу не було туди ходити.

За кордоном працювала на заводах. У Словаччині їхала на одну роботу, а потім на другу перейшла. І в цей період, коли ще не оформили страховку на другій роботі, її збила машина.

Збили на узбіччі, у вихідний, увечері.
Вертольотом перевезли у Братиславу

Автомобіль збив біля озера, розказують Олександр та дружина Настя, доповнюючи одне одного. Сенець. Місто за 25 кілометрів від столиці Словаччини. День Незалежності України. 24 серпня 2019 року. Неділя. Вихідний. Вечір. Мама гуляла з подругами. їм нічого. А мама... Повністю перелетіла через машину. За кермом був молодий водій. Невже не побачив?

Зламала дві ключиці і тазостегновий суглоб. Струс головного мозку, забій внутрішніх органів.

Вертольотом перевезли у Братиславу. Три операції. Дві ключиці і стегно.

Дітям про лиху пригоду призналася через місяць.

24 сталося, а 11 вересня подзвонила. Юлю, доньку, набрала. Що два тижні мовчала, ніхто не надав особливого значення. Подзвониш, не завжди може говорити. Казала, що на заводі такий графік, я буду сама набирати. То ніч працюють, то день і вечір.

Юля поїхала у Братиславу. Уже після операцій, коли, здавалось би, усе позаду.

Виписали через два дні після останньої операції.
І стався інсульт

Маму виписали через два дні після останньої операції, розказують діти. Щоб іще побула у спокої, підлікувалася, щоб кості зрослися, забрали її у хостел (відносно дешевий готель).

На другий день після виписки стався інсульт. Крововилив у головний мозок. Знову забрали у лікарню. Зробили малоінвазивну (без великого розрізу) операцію. Через вену. Більшу половину тромбу видалили у голові. Частина лишилася.

— Три операції перенесла, — думаю про причину інсульту.

— Ліки, які розріджують кров, може, і погнали той тромб, — говорить Настя. Вона медсестра, працювала у, Києві. — І до того проблеми були із серцем. Її дуже рано виписали з лікарні. Це теж могло спровокувати, що тромб відірвався. У нас у самих зас...них лікарнях бомжів після операції через два дні не викидають на вулицю.

Не зробили МРТ.
І нічого без суду не доведеш.
Інсульт з ДТП не пов'язують

Після ДТП за лікарню, за операції Тетяні Феськовій гроші не знадобилися. Лікування оплачував водій по своїй страховці.

Після інсульту страхова компанія сказала, що це — не страховий випадок. Що не буде проплачувати. Хоча, за часом і за логікою, ДТП і інсульт пов’язані.

— Коли мама потрапила в аварію і поступила в лікарню, — розказують діти, — то з її слів переписали, що у неї болить. Вона розмовляла. Сказала, що руки, нога.
А що головою ударилася, не сказала. їй не зробили МРТ (магніто-резонансну томографію, багатошарове дослідження) голови. Щоб людина, коли збиває машина, головою не ударилася? Такого не буває. Юля була в поліції у Словаччині, говорила про це. І на фото видно, що головою об лобове мама ударилася. Навіть волоссям зачепилася. Але зв’язати неможливо, бо не було дослідження голови. Без документу не доведеш. Потім уже, після інсульту, робилося і КТ, і МРТ.

З Братислави до Ужгорода заплатили 1100 євро.
500 кілометрів їхали 14 годин

Справу за фактом ДТП передали в суд у Словаччині. Адвоката порадили у консульстві. Сказали відправляти по місцю реєстрації у найближчий обласний центр.

Транспортування від Ужгорода до Чернігова обійшлося 17 тисяч гривень.

А від Братислави до Ужгорода — 1100 євро (майже 30 тисяч гривень).

Юля їхала з мамою до Ужгорода одним реанімобілем, а реанімобіль із Чернігова виїхав і зустрічав на кордоні. Перекладали з машини у машину.

— Якщо у нас приїхали два водії і медсестра, то там, сестра розказувала, їхали вона, мама і водій, — розповідає Настя. — Мені дзвонила, запитувала щодо таблеток, які давати. І водій іще роз’їжджав, розвозив пацієнтів сидячих. Вони теж спочатку були у реанімобілі.

— Наші 11 годин чекали на кордоні, — додає Сашко. — А вони 14 годин каталися по Словаччині. Поки довезли. Європа теж...

15 тисяч гривень дали у Новгород-Сіверській міськраді.
30 тисяч зібрали люди

У Чернігові три дні Тетяна Феськова була у реанімації в обласній лікарні. У неврології пройшла курс лікування. Після — лікувалася у чернігівській міській лікарні №4. Нормально усе. Але не ходила. У чернігівській міській лікарні №3 стала на паличку опиратися і ходити.

— Спасибі, Новогород-Сіверська міська рада допомогла коштами, 15 тисяч гривень виділила, — дякують діти Тетяни Миколаївни. — І ще зібрали тисяч 30 гривень. Родичі, знайомі, друзі перераховували, приносили.

— А що з цим рахунком робити? — з жахом дивлюся на цифри закордонного рахунку.

5735 євро. За те, що перебувала і одержувала медичні послуги. Розписане усе. Госпіталізація, МРТ, КТ, аналізи. Тільки за госпіталізацію 2394 євро. За те, що надали невідкладну допомогу.

— З такими боргами працювати треба усім, — говорить Настя. — А потрібно ж і доглядати маму.

— Суд буде у Словаччині, — каже Сашко. — Сподіваємося, що зі страхової хоч щось удасться відсудити. За лікування, транспортування. До Нового року мав відбутися суд. Та поки що показань не дав той товариш (водій). Не було висновків лікарів по травмах. Словацький адвокат сказав: як в Україні справа може затягуватися, так і тут може. Радили подати в суд і в Україні. Хоча коли ми приїхали в нашу обласну лікарню, ходили в поліцію. Писали, що там відкрита кримінальна справа, то тут не будемо звертатися до суду. Хоча зараз, певно, передумаємо. Дороге лікування, дорога реабілітація.

Картковий рахунок для допомоги:

5168 7573 5358 1343, Феськова Тетяна Миколаївна.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №5 (1759), 30 січня 2020 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: