Заклад, якого в Чернігові соромляться, або Чи стане Музей авіації та космонавтики туристичним об’єктом

Пятница, 31 Января 2020 10:37 | Просмотров: 4846

http://desnyanka.com.ua/publications.php?id=68

Мова про Музей авіації та космонавтики, який створили на базі колишнього Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків (ЧВВАУЛ) 49 років тому. Він діє, експозиція розміщена у будівлі ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. А ось до деяких експонатів – літаків просто неба – не підступитися...

Але доля його виявилася не такою вже й безхмарною. Поки існувало училище, унікальне в своєму роді на теренах всього колишнього Радянського Союзу, проблем не було, хоча розміщувався він на закритій території і тому доступ до нього був вкрай обмежений. А коли навчальний заклад розформували, а це було років з двадцять тому і ліквідаційна комісія з Харківської військово-повітряної частини «закривала» територію, літаки експозиції просто неба першими мали знищити. Тоді їх небайдужі і численні випускники училища відстояли, а документальну частину взяв під своє крило ліцей.

Тривало так доволі довго, аж поки не змінилося керівництво навчального закладу –полковника запасу Івана Остренка змінив на посту начальника ліцею полковник Микола Шпак. І відразу виникли проблеми. Постало питання оренди приміщень і тоді прозвучала цифра – 80 тисяч гривень щомісяця. Або вимітатись.

Музей створювали й існував він на громадських засадах завдяки ентузіазму багатьох зацікавлених людей, а особливо організатора та беззмінного керівника протягом аж 40 років нині покійного Дмитра Байнетова та його однодумців. І хоча в 2010 році громадська організація «Союз ветеранів-авіаторів ЧВВАУЛ» та її голова Володимир Кузьменков добилися внесення музею в реєстр громадських музеїв міста Чернігова (за номером 4), все ж неприємності не обминули.

І нова битва за збереження унікального зібрання. Ветерани-авіатори звернулися до обласної ради. 23 травня 2018 року постійна комісія з питань освіти, науки, культури та інформаційної сфери, розглянувши звернення, вирішила підтримати пропозицію громадської організації і створити комунальний заклад «Музей авіації і космонавтики Чернігівщини». Так музей опинився в системі обласних комунальних закладів, а точніше став функціонувати «під дахом» управління освіти та науки Чернігівської ОДА. В розпорядженні музею тепер три кімнати на першому поверсі ліцею і символічна орендна плата в 5 гривень. Перемога?

Аби ж бо так. До першої хмаринки на небі. Півроку тому на території колишнього льотного училища стрімко виріс паркан з написом «Територія вч А4444 Міністерства оборони України. Прохід заборонено!». Ця військова частина входить до складу Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України. Базується в Гончарівському і має на меті досліджувати і випробовувати ракетно-артилерійське озброєння. Навчальні та навчально-бойові винищувачі (УТИ МіГ-15, МіГ-17, МіГ-21 ПФ, МіГ-21У, Л-29, Л-39, МіГ-23 УБ, МіГ-23 М опинилися на закритій території і, як стверджують ветерани-авіатори, їм доступ до них теж закритий. Не пускають. Яка доля літаків, які і так достатньо покурочені і розукомплектовані, можна здогадуватися.

– Ми вже клопочемося про нове місце їх дислокації, – розповідає полковник запасу, гід музею Юрій Агейко. – Розмістити експонати літаків перед колишнім центральним КПП училища в зеленій зоні поряд з приватним сектором. І літак-пам’ятник поряд. Ближче до людей був би.
Нині ж доступ до нього обмежений. А музей унікальний, таких і в світі не дуже багато. Але ті, що існують, користуються шаленим попитом і масово відвідувані. Наприклад, найкращим музеєм у світі вважають Музей авіації і космонавтики «Крила над Скелястими горами» у Денвері (США). До трійки лідерів входять також Музей авіації у Мадриді (Іспанія) та Музей авіації штату Кароліна у місті Шарлотт (США). Державний музей авіації імені Олега Антонова Національного авіаційного університету (м. Київ) у цьому рейтингу посідає почесне 12 місце. В Україні є ще один музей подібного спрямування – Музей важкої бомбардувальної авіації (філія Національного військово-історичного музею України) у Полтаві, який вже виходить на міжнародний рівень.

А що Чернігів? Гірший? Так і буде наш музей на громадських засадах, виконуючи до пори до часу роль зберігача рідкісних експонатів, а не як туристичний об’єкт? Де ще можна побачити легендарні військові винищувачі «вживу»?

Побачивши на вивісці біля входу до музейної кімнати в ліцеї напис «Управління культури та туризму Чернігівської міської ради. Музей авіації і космонавтики Чернігівщини», поцікавився, а яким боком вони до цього музею? Виявляється, просто зареєстровані в цьому управлінні під №2 як музей при громадській організації «Союз ветеранів-авіаторів ЧВВАУЛ». І все.

– І взагалі, це не той напрямок, який нині потрібен, – непрямо, але впевнено зауважив начальник управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександр Шевчук. – І, взагалі, з цими питаннями до ОДА, він там на балансі.

Ніякої зацікавленості не проявили і в Військово-історичному музеї – філії Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського. До речі, там є навіть спеціальний розділ – «Військова історія Чернігівщини». Хоча в розмові зі мною згадали, що колись давно мова заходила про розміщення літаків у них, на території перед колишнім Будинком (губернатора) офіцерів, там, де нині стоїть підбитий танк в боях за Донбас.

А скільки красивих слів було почуто останніми роками про Чернігів як Мекку туристичну! І показувати гостям міста можна було б не лише пам’ятки архітектури ХІІ – ХVІІІ століть, а й багатющу історію Чернігівщини, як своєрідної колиски космонавтики. В ЧВВАУЛі навчалися 13 майбутніх космонавтів, що є світовим рекордом! Альма-матер космонавтики. А скільки відомих і відмічених урядовими нагородами льотчиків-винищувачів тут починали свій шлях у небо! Тисячі, училище закінчили понад 8 тисяч льотчиків, багато хто дослужився і до генеральського звання (60 осіб), до посади главкома Повітряних Сил.

Історія багата, дуже багата. А от долучитися до неї, познайомитися з нею, тим паче широкому загалу, – проблема. Щойно Юрій Агейко відчинив двері до музею, як відразу там опинилися ліцеїсти. Їм так цікаво! Другокурсник віце-сержант Богдан Легецький, родом з Носівки, одразу забрався до кабіни «еЛки» і взявся за штурвал.

– А взагалі-то я помітив, що технікою більше цікавляться дівчата, – каже Юрій Агейко. – Особливо 7-8-класниці. Під час екскурсії до нашого музею у них виникає більше запитань, ніж у хлопців...

Ветерани-авіатори мріють зробити музей державним, щоб експонати збереглися на віки. І щоб його охороняв закон. В окремому, власному приміщенні. І щоб виконував свою головну роль – знайомив жителів Чернігова і туристів із славною сторінкою своєї історії.

Віталій Адруг, «Деснянка» №5 (792) від 30 січня 2019