Апеляційний суд залишив без змін вирок водієві комбайну, під колесами якого загинула 16-річна дівчина, а розпорядник заборонив зйомку Gorod.cn.ua

Четвер, 19 грудня 2019 08:33 | Переглядів: 5132

17 грудня відбулося друге засідання Чернігівського апеляційного суду по справі загибелі 16-річної Вікторії Шиш, яка загинула під колесами зернозбирального комбайну JOHN DEER S770 в серпні минулого року.
Колегія суддів Ріпкинського районного суду в Чернігівській області 31 липня 2019 року засудила водія комбайну Юрія Єгоричева до 4 років позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначила йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Також суд зобов’язав стягнути з ТОВ ім. Шевченка на користь батька дівчини в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 50 150 грн. та 300 000 грн. в рахунок завданої моральної шкоди, на користь матері дівчини в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 300 000 грн.

Проте з таким покаранням не погодилася як сторона потерпілих, так і обвинуваченого. До апеляційного суду Чернігівської області подали чотири скарги. Перша – від прокурора, який вимагав змінити термін ув’язнення з 4 до 6 років, та визнати водія винним у статті 135 КК України «Залишення в небезпеці». Друга - Адвокат засудженого каже про його повністю невинність і просив скасувати навіть ці 4 роки ув’язнення. Третя – представники агрофірми подали свою апеляційну скаргу і вважають, що потерпілими не було доведено достатню кількість моральних страждань і наполягають на тому, що сума моральної компенсації повинна зменшитися. Четверта – сторона потерпілих підтримує скаргу прокурора щодо збільшення терміну ув’язнення та вимагають матеріальної шкоди в початковому заявленому розмірі по 600 тисяч гривен кожному.

Чернігівський апеляційний суд досліджуючи матеріали справи встановив, що дівчина перед зіткненням з комбайном дорогу не переходила, а стояла на узбіччі з велосипедом з лівої сторони відносно руху комбайна.
В залі суду також були переглянуто відео з даними GPS навігатора, який розташований у комбайні. На карті OpenStreetMap, куди виводяться усі дані з навігатора, було показано, що того злощасного дня Єгоричев їхав трасою, де збили дівчину, зі швидкістю 28-30 км/год і ніде не зупинявся. Змінив швидкість і напрямок руху лише за 750 м від місця ДТП.
Не довіряє таким даним з картографічного проекту OpenStreetMap адвокат потерпілих Катерина Кулініч.

«До Google Maps не можна внести зміни. А от ТОВ ім. Шевченка встановлює GPS навігатори і переглядає рух водіїв по карті OpenStreetMap, яка не ліцензована і знаходиться в загальному доступі. Тому будь-хто може внести в ній зміни. Це все є у матеріалах справи. А тому їхні дані не зовсім відповідають дійсності. Ба більше, сам експерт з підприємства, який відповідає за GPS, навіть не знає, якими картами вони користуються. Це він підтвердив і в суді», – зазначила вона.

Згідно медичних експертиз, які були зачитані суддею, у крові і сечі водія, наступного дня після ДТП виявили 3,94 і 3,46 проміле відповідно. Як пояснив Єгоричев, пив лише ввечері після того як поставив на базу комбайн і наступного ранку, перед тим як йти у відділок поліції. Бо напередодні йому подзвонив друг і повідомив, що його розшукують правоохоронці.

Прокурора Віталія Бережняка обурило те, що представники фірми ТОВ ім. Шевченка, аби не понести збитки через простій, наполягли на тому щоб з комбайну, який збив дівчину, якнайшвидше зняли арешт.
«7 вересня 2018 року, через два тижні після ДТП, з комбайну зняли арешт. Потрібно було провести необхідні слідчі дії з транспортним засобом, а так як це не було вчасно зроблено знищились усі речові докази», - уточнив він.

В прогалинах слідства впевнений і директор ТОВ ім. Шевченка Євген Скроботов.
«Слідство проведено неякісно. Багато необхідних експертиз проведено не було, в тому числі і трасологічна, щоб з’ясувати, чи дійсно це був цей комбайн. Не проведено по цей день і хімічну експертизу, яка би підтвердила контакт велосипеда дівчини з комбайном. Ті експертизи, які були лише проведені, доказують тільки, що Єгоричев випив за дві години до взяття аналізів, а не на момент ДТП. Жодна з експертиз не вказує, що дівчину збив саме цей транспортний засіб», - наголошує він.

Суддя Ольга Шахова запитала у Єгоричева, чи хоче він сказати останнє слово, на що він відповів:
-Я все сказав, мені немає чого більше сказати.

Розглянувши усі матеріали справи, колегія суддів Чернігівського апеляційного суду визнала вирок Ріпкинського районного суду в Чернігівській області від 31 липня 2019 року відносно Єгоричева Юрія Олександровича, обвинуваченого вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.2 статті 286, ч.1 статті 135 Кримінального кодексу України залишити без змін.

Може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а особою, яка засуджена, у той самий строк з дня отримання копії судового рішення.

При виході з залу суду прокурор Віталій Бережняк обмовився, що ймовірніше таки буде подавати таку скаргу.

Також повідомляємо, що розпорядник судового засідання Сергій Клименко в усній формі заборонив представнику сайту Gorod.cn.ua знімати судове засідання без пояснення причин. З таким випадком в ході відкритого судового засідання ми зтикнулися вперше. Адже розпорядник немає ніяких повноважень щодо заборони чи дозволу зйомки в суді, це вирішує виключно суддя за поданням клопотанням про зйомку чи без такого.

На фото справа розпорядник у білій сорочці

До речі щодо вимог надання такого клопотання та способу у який суддя має право виносити заборону/дозвіл на зйомку ми в листопаді 2018-го року подавали інформаційні запити до голів чернігівських судів, в тому числі Апеляційного та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Приводом стала цивільна справа, в якій наш сайт був відповідачем. Тоді суддя Чернігівського апеляційного суду І.О. Боброва в усній формі повідомила, що представник сайту Gorod.cn.ua може вести зйомку процесу, але не знімати позивачку та її адвокатку. В законі ми не знайшли норми, яка б пояснювали такі дії судді. Щодо питання зйомки в суді реалізуються лише три варіанти рішення:

1) виносять постанову про те, що судове засідання буде відбуватися в закритому режимі і тоді зйомка не може відбуватись;
2) виносять ухвалу про те, що зйомка заборонена;
3) дозволяють зйомку всього судового процесу і всіх учасників.

Тим більше в законі відсутні норми, які б дозволяли регулювати питання зйомки судовому розпорядку, який є фактично обслуговуючим персоналом суду.

В той же час в Деснянському районному суді м.Чернігова, останні роки, деякі судді, якщо преса звертається з клопотанням про фіксацію судового процесу портативними засобами, на початку засідання завжди роз’яснюють, що окремого дозволу на зйомку просити НЕ ПОТРІБНО. Але є й окремі судді, як наприклад, суддя Руслан Григор’єв, що просить подавати такі клопотання, адже з його слів тільки в разі надходження такого клопотання через канцелярію він за процедурою має право уточнити з цього приводу думки учасників процесу. В Новозаводському суді судді також віддають перевагу клопотанню про зйомку, навіть, якщо це портативні засоби зйомки.

Окремо слід відмітити і те, що представники преси були присутні на процесі Єгоричев-Шиш минулого разу і ніяких зауважень з приводу зйомки від судей не отримали. А отже питання зйомки було вирішено попередньо і як правило на наступних засіданнях ніхто не вимагає повторних клопотань про зйомку, адже дозвіл на зйомку поширюється на весь термін розгляду справи в окремо взятому суді.

Додамо та нагадаємо судовим розпорядникам Чернігівського апеляційного суду, що перепони окремих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб у застосуванні чинної норми права, ч. 3 ст. 11 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» (та будь-які обмеження зацікавленої особи у реалізації гарантованого права на вчинення фотозйомки, відео- та аудіозапису судового процесу за допомогою портативних пристроїв) - трактуються як такі, що спрямовані на обмеження конституційного принципу гласності судового процесу та тягнуть за собою відповідальність передбачену законодавством.

Положення ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зокрема, в частині реалізації права на проведення в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду) підлягає неухильному дотриманню та застосуванню органами державної влади та всіма іншими суб’єктами відповідних правовідносин, що випливає з наступного.
Згідно роз`яснення суддям, прокурорам, адвокатам, юристам, ЗМІ, вільним слухачам від громадської організації «Відкрита Україна» проекту «Відкритий суд» http://open-court.org/importants/11512/ нам відоме наступне:

Відповідно до п. 6 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII від 12 лютого 2015 року внесено зміни до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачено, що учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.

Отже, дана норма права передбачає правову регламентацію порядку використання портативних засобів у ході розгляду судової справи. Під обмеженнями, як правило, маються на увазі закриті судові засідання та проведення прямої трансляції, саме на трансляцію, закон вимагає подачу відповідного клопотання.

Також повідомимо нашим читачам, що нещодавно журналіст Gorod.cn.ua побував на засіданні у Верховному Суді по кримінальній справі. І пересвідчився в тому, що судді, як це і вказано на сайті Верховного Суду з посиланням на Статтю 11 частину 4 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не вимагають клопотання про зйомку, якщо ця зйомка ведеться ПОРТАТИВНИМИ засобами. А ми, як правило використовуємо мобільний телефон, що і є портативним засобом.
Стосовно зйомки в залі судового засідання в КПК України є стаття 27 пункт 6, де вказано, що КОЖЕН, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, ВИКОРИСТОВУВАТИ ПОРТАТИВНІ АУДІОЗАПИСУЮЧІ ПРИСТРОЇ. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням СТАЦІОНАРНОЇ АПАРАТУРИ допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду. Тобто в частині фото-відео зйомки в законі є прив'язка саме до стаціонарної апаратури.

Gorod.cn.ua