Таємниці Верховної Ради: непарламентські методи піару (відео)

Добавить новость

Пятница, 2 Августа 2019 14:22  |  Просмотров: 2298

За стінами Верховної Ради знаходяться омріяні місця у сесійній залі, за які боролися тисяч претендентів. І в цій боротьбі демонстрували не лише свої політичні, а й акторські вміння. Ольга Кошеленко вже давно працює з народними обранцями, і мабуть такими талантами її не здивуєш.

До речі, сесійна зала спроектована за принципом давньогрецького амфітеатру. Із трибуни практично не розвертаючись можна побачити обличчя усіх присутніх. І на цьому схожість із театром не вичерпується. Під куполом можна побачити і драму, і комедію. А серед депутатів і справді багато артистів, яким позаздрять навіть професіонали. І, до речі, такими не парламентськими методами іноді вдавалося зірвати голосування, часто проторувати стежку до сердець виборів. Тож, про найгучніші парламентські піар акції зараз від їхніх безпосередніх учасників.


Частина 1. Таємниці Верховної Ради: перші депутати з народу та якими були вибори в УРСР (відео)

Частина 2. Таємниці Верховної Ради: як місце під куполом впливає на якість роботи депутатів (відео)

Частина 3. Таємниці Верховної Ради: як видозмінювалася парламентська корупція (відео)

Частина 4. Таємниці Верховної Ради: як кожен президент шукав свій підхід до Парламенту (відео)



Драма і комедія під куполом. 1001 спосіб зірвати голосування. І як цьому завадити. Дута демократія, дебати навкулачки. Непарламентські методи.

Засідання Верховної Ради УРСР нагадують добре зрежисовану виставу, де синхронно піднімають руки під час голосування і самовіддано плескають виступам. Уже перше демократичне скликання започаткує нові традиції.

Леонід Кравчук, голова Верховної Ради 1990-1991 року: «Я голова Верховної Ради. Почали транслювати вперше в житті засідання Верховної Ради. Я вас скажу, щоб витримати це, треба було мати мій характер, моє терпіння і мою толерантність. Що вони тільки на мене не говорили. Хто хотів. І ображали. Ці білі пов’язки в’язали собі на лоба – «Я голодую». Чого тільки не було».

Ярослав Кендзьор, депутатський стаж – 22 роки: «В’ячеслав Чорновіл завжди вибирав місце, щоб він на краєчку сидів. Щоб йому можна було не пробиратися десь із середини депутатської лавки, а щоб він міг зразу вискочити і вибігти на трибуну».

Сирени, яйця, мегафони і кілька голодувань, незліченні бійки і блокування президії, і одна спроба самоспалення. На професійному жаргоні це називається створити картинку.

Опозиція намагається завадити більшості розподілити парламентські комітети. Справа здається вже програна.

Тарас Чорновіл, депутатський стаж – 12 років: «Підходить Тимошенко до Суркіса, щось до нього говорить, ядучо-посміхаючись, а з боку вже підтягнулася партія «Батьківщина». Стоять, дивляться на купол вгору. Юлія стає своїм каблучком на туфельку з крокодилячої шкіри Суркіса і на ній розвертається. Суркіс вискнув від болю і Юльку штовхнув. Вона ж провокаторка знатна, підставити себе, щоб спровокувати. Тут відразу вся «Батьківщина» ринулась на Суркіса і на всіх там: «Ах ви ж сволочі, ви ж б’єте жінку». Провокаторка свого досягнула – дійшло до крутої, реальної бійки. Після чого вже голосування не відбулося».

Рухівка Лілія Григорович виходить до трибуни і поливає себе рідиною із пляшечки з-під шампуню. Парламент саме має голосувати за незадовільну оцінку уряду Ющенка, що дозволить відправити його у відставку.

Лілія Григорович, депутатський стаж – 18 років: «Просто помолилася, написала маленьку записку. Я їхала з водієм Верховної Ради і попросила бензину, бо треба почистити плямку якусь. Він мені налив у пляшку від шампуню бензину. Я просто Желенському поставила на стіл якийсь аркуш і просто, так Бог дав, Михайло Ратушний обернувся, бо почув запах бензину. А я все клацаю, а запальничка не запалюється. І він мене вивів з залу».

Ющенка у відставку відправлять. А от схожа мізансцена за 14 років таки відстрочить звільнення Кабміну Арсенія Яценюка. Обранець Олег Барна під час звіту прем’єр-міністра забирає букет, який від імені фракції мають подарувати на день народження депутату Томенку.

Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України 2014-2016: «Боковим зором дивлюся хтось іде. Так ще збоку ці квіти. Він підійшов вручив квіти. Думаю, візьму зараз квіти та поставлю. Ага. Він спробував мене стягнути з трибуни. Не виходить. Я встав, як вкопаний, і не виходить. Тоді він вирішив мене підняти. Ну теж добре. Мої політичні опоненти мене підіймають, вже добре. Вже якийсь толк з цього. В ці секунди я думав тільки над одним, що ця фотокартка облетить увесь світ. І весь світ буде говорити не про Яценюка, а про дикунів, аборигенів».

Фото з українського парламенту не раз прикрашають перші шпальти західних видань. Що правда не завжди у тому контексті, який замислювали автори шоу.

Тарас Чорновіл, депутатський стаж – 12 років: «Депутатам сказали, ви маєте прийти за годину до засідання. Прямо перед парапетом на Грушевського, недалеко від парламенту буде стояти мікроавтобус такий-то. Біля нього буде стояти Кілім, якщо не помиляюсь, ви його знаєте в лице. І там прямо в самому автобусі стоятимуть чи-то з гелієм, чи-то з воднем балони. Вони прямо на місці будуть надувати ті кульки, вам їх будуть вручати, і ви самі депутати, яких ніхто не може зупинити, маєте їх пронести не просто в Верховну Раду, а в зал».

І хоча самі депутати регіонали не надто розуміють, який сенс у протестах проти НАТО. Політтехнологи переконують, виборець це оцінить.

За годину до засідання сесійна зала завішана кульками із написом «НАТО ні», англійською цю фразу слід читати «НАТО хай», тобто «НАТО привіт». Фото у західній пресі сприймають із подивом.

Окремий жанр: бійки, висмикування мікрофонів та чужих карток. Битися за свої переконання не навкулачки. Після Революції Гідності бійки і блокування з театральними ефектами втратили колишній розмах. Можливо, коли за кількасот кілометрів іде реальна війна, парламентські бої остаточно помруть як жанр.

Сюжет телеканалу «1+1», «ТСН»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: