Духовні святині Чернігівщини

СВІТОЧ ВИСОКОГО ДУХУ

Минуло більш як 300 років із часу відкриття в Чернігові колегіуму - першого навчального закладу вищого рівня на Лівобережній Україні, якому судилося стати одним із найвизначніших осередків освіти і культури на теренах східної Європи у XVIII ст.

       Біля джерел його заснування стояв видатний церковний, політичний, культурний діяч і письменник, архієпископ чернігівський Лазар Баранович, зусиллями якого виникли "Чернігівські атени" - літературний гурток, до якого увійшли відомі тогочасні письменники та проповідники Данило Туптало, Іоаникій Галятовський, Лаврентій Крщонович, Іван Величковський, Іван Орновський та чимало інших. Завдяки Л. Барановичу тут було відкрито друкарню й латинську школу.

       А фундатором Чернігівського колегіуму став Іоан Максимович, який у 1697 р. посів чернігівську архієпископську кафедру. Його найближчими діяльними помічниками були Антоній Стаховський, Іларіон Лежайський та Герман Кононович.

       Колегіум розміщувався в приміщеннях тодішнього Борисоглібського монастиря. Водночас за сприяння гетьмана Івана Мазепи було споруджено новий корпус із навчальними класами, трапезною та дзвіницею, що зберігся до наших днів.

       Навчання в колегіумі будувалося за зразком Києво-Могилянської академії, що на той час була одним із найкращих навчальних закладів університетського типу в Європі. У колегіумі вивчалися філософія, граматика, латинська, грецька й німецька мови, арифметика, риторика, поетика, астрономія. Власне, і викладачами колегіуму були випускники Києво-Могилянської академії. Вони в Чернігові видали цілу бібліотеку необхідних для викладання праць, у тому числі й уперше здійснений ними переклад на слов'янську мову кількатомної "Історії Риму" Тіта Лівія. Вихованці колегіуму, переважно діти козацької старшини, духовенства, міщан, а також селян, несли світло науки і культури не лише в усі куточки Наддніпрянської України, але й у землі сусідніх Росії та Білорусі.

       Закінчивши колегіум, чимало з них продовжували навчання в університетах Європи, перш за все на медичних факультетах. Як, наприклад, уродженець с Іванівка теперішнього Чернігівського району Данило Самойлович, який став основоположником вітчизняної епідеміології, Петро Загорський - засновник російської анатомічної школи, Юхим Білопольський - головний лікар армії О. Суворова. Ставали вихованці колегіуму й дипломатами, перекладачами, літераторами, вчителями, священиками.

       На жаль, унаслідок уніфікації царським урядом навчальних закладів у 1786 р. колегіум реорганізували в духовну семінарію. Але високий дух просвітництва впродовж десятиліть залишався й у цьому навчальному закладі, серед випускників якого бачимо також людей з відомими іменами: талановитий хірург, лікар О. Пушкіна Ілля Буяльський, автор проекту першого у світі реактивного літального апарату Микола Кибальчич, відомі українські поети Павло Тичина і Василь Блакитний, композитор Григорій Верьовка.

       Нині спадкоємцями традицій колегіуму в Чернігові є Державний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка, духовне училище Української православної церкви, школа-колегіум, а також Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній".

       Володимир Сапон

Версия для печати